LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809404/3579/26

від 17.06.2026 ·
Резолютивна:Поновити адвокату Іванову О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року.

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/268/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л. Справа № 404/3579/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.06.2026 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Іванова О.В., представників Кропивницької митниці Крамарчука С.Я., Бабіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката Іванова О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, менеджера ЗЕД ПП"Торговий Дім"Золота Миля", проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, - ВСТАНОВИВ: З матеріалів справи вбачається, що постановою судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року менеджера ЗЕД ПП"Торговий Дім"Золота Миля" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 103 347, 40 грн. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 при декларуванні імпортованого на митну територію України товару - у митній декларації № 26UA901020000012U1 неправдиві відомості про товар («APIKOTE 400»), необхідні для визначення коду згідно із УКТ ЗЕД, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 206694,81 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ст.485 Митного Кодексу України. Не погодившись з таким рішенням суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванов О.В. звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події та у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Свої вимоги адвокат аргументує тим, що товар, який ввезло підприємство ПП „Торговий дім „Золота миля"" - олія нальмоядрова рафінована, вибілена, дезодорована, і гідрогенізована з комерційною назвою „АРІСОТЕ 400" в кількості 22200 кг, прямо поіменований в групі 1516 УКТЗЕД. Також, в примітках до групи 15 УКТЗЕД у додатку до Закону України від 19.10.2022 року № 2697-ІХ "Про Митний тариф України", відсутні заборони щодо включення цього товару саме до цієї групи УКТЗЕД. Частиною 5 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Отже, при здійсненні митного оформлення за заявленим у митній декларації 05.01.2026 року №26UA901020000012U1 кодом товару згідно УКТЗЕД, мав місце складний випадок класифікації товару, що у відповідності до вимог ч.6 ст. 69 Митного кодексу України, взагалі виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 МК України. Також зазначає , що безпосередньо цей же самий товар за заявленим ОСОБА_1 у митній декларації від 05.01.2026 року №26UA901020000012U1 кодом товару УКТЗЕД 1516209811 неодноразово протязі останніх років ввозився підприємством ПП„ Торговий дім «Золота миля» і Кропивницькою митницею здійснювалось митне оформлення даного товару саме за цим кодом УКТЗЕД. При цьому, жодних рішень про зміну коду УКТЗЕД не приймалось, що свідчить про правомірність розмитнення товару саме за цим кодом. Тобто, Кронивницька митниця, тривалий час на підставі повністю ідентичних обставин та документів оформлювала цей самий товар, який був заявлений і р. ОСОБА_1 у митній декларації від 05.01.2026 року №26UA901020000012U1, за кодом УКТЗЕД 1516209811, а потім, своїм рішенням від 26.01.2026 року № 26UA90100000001 - КТ, змінила код УКТЗЕД на цей товар, ще й звинувативши при цьому ОСОБА_1 в нібито порушенні митних правил, що взагалі є порушенням принципів правової визначеності та належного урядування. Крім цього, митна декларація від 05.01.2026 року №26UA901020000012U1 була заповнена ОСОБА_1 у відповідності до вимог регламентуючих нормативно - правових документів. Само по собі, заявлений в митній декларації коду товару згідно з УКТЗЕД з яким не погодився митний орган, не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність. ОСОБА_1 не є власником товару, і підстав для декларування товару не з тим описом та кодом товару згідно УКТЗЕД, у неї не має, оскільки вона не є платником обов`язкових митних платежів, а отже - для неї немає ніякого сенсу заявляти не той код товару згідно УКТЗЕД та не платити обов`язкові митні платежі. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови взагалі не зазначено, які ж на думку суду першої інстанції неправдиві відомі необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД та направлених ухилення від сплати митних платежів або про надання нею разом з митною декларацією документів з такими неправдивими відомостями, були зазначені ОСОБА_1 у митній декларації від 05.01.2026 р №26UA901020000012U1. В даному випадку, ОСОБА_1 митна декларація №26UA901020000012U1 від 05.01.2026 року заповнена на підставі тих документів, які надійшли разом із товаром, що повністю відповідає нормативно - правовому документу, а саме - Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа при поміщенні товару у митний режим Імпорту, затвердженого наказом МФ України від 30.05.2012 року №651, регламентуючому заповнення митних декларацій. Отже, ніяких неправдивих відомостей про товар необхідних для визначення коду згідно із УКТЗЕД, при декларуванні товару по митній декларації від 05.01.2026 року №26UA901020000012U1 гр. ОСОБА_1 заявлено не було, а код товару згідно УКТЗЕД повністю відповідав опису товару у товаросупровідних документах та визначеному в Законі України від 19.10.2022 року № 2697-IX "Про Митний тариф України" В даному випадку, задекларований ОСОБА_1 у митній декларації від 05.01.2026 року №26UA901020000012U1 товар - „Олія пальмоядрова рафінована, вибілена, дезодорована, прямо поіменований і конкретно описаний в коді УКТЗЕД 1516209811, в той час, як застосований Кропивницькою митницею рішенням про зміну коду УКТЗЕД по цьому товару від 26.01.2026 року № 26UA90100000001 - КТ, код згідно УКТЗЕД, а саме 1517909919, визначено як тричі інші, навіть не визначено достеменно які, маргарини та суміші рослинних чи тваринних жирів, тобто - віднесено до не конкретного опису товару. Захисник зазначає, що зміна коду товару рішенням Кропивницької митниці від 26.01.2026 року, є предметом судового розгляду по справі №340/462/26, провадження по якій в даний час здійснює Кіровоградський окружний адміністративний суд. Що стосується опечатки в комерційній назві товару „АРІСОТЕ 400 замість „АРІКОТЕ 400, то декларувати цей товар, який надходив на ПП „Торговий дім „Золота миля в 2022 році розпочала гр. ОСОБА_1 . В графі 31 митних декларацій від 15.08.2022, 15.09.2022 року комерційна назва товару була зазначена гр. ОСОБА_1 правильною - „АРІКОТЕ

400. Проте, у період перебування гр. ОСОБА_1 на лікарняному (січень 2023 року), один раз декларування товару здійснив інший співробітник ПП „Торговий дім „Золота миля - гр. ОСОБА_2 , яка в графі 31 митної декларації від 05.01.2023 року, допустила опечатку в комерційній назві товару, зазначивши її як „АРІСОТЕ

400. В подальшому, оскільки наступні митні декларації готувались на основі попередньої митної декларації, розпочинаючи з митної декларації від 17.10.2023 року у графі 31 зазначалась комерційна назва товару з опечаткою як „АРІСОТЕ

400. Разом з цим захисник вважає, що комерційна назва товару не впливає ні на опис товару та його характеристики, ні на код УКТЗЕД, ні на розмір обов`язкових митних платежів (тарифне регулювання), ні на необхідність надання на цей товар якихось дозвільних документів (нетарифне регулювання). За таких обставин сторона захисту вважає, що все вищезазначене залишилось поза увагою суду першої інстанції та більше того, не розглянувши навіть клопотання сторони захисту про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення її розгляду, призначеного на 27.04.2026 року, суд першої інстанції позбавив сторону захисту можливості надати свої заперечення щодо протиправності складеного у відношенні ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, а саму ОСОБА_1 - конституційного права на захист. Також в апеляційній скарзі захисник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що ні ОСОБА_1 , ні її захисник при розгляді даної справи, присутніми не були, оскільки суд першої інстанції грубо ігноруючи норми процесуального права розглянув справу без їх участі. При цьому оскаржувану постанову не отримувала ні ОСОБА_1 у застосунку «ДІЯ», ні її захисник в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». У запереченнях представник Кропивницької митниці Бабіна В.О. просить відмовити адвокату Іванову О.А. у задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість доводів сторони захисту, які на думку представника спростовуються наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об`єктивну оцінку, про що змістовно зазначив в оскаржуваному рішенні, дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, оскільки її дії були направлені на заявлення товарів за кодом УКТ ЗЕД 1516209811, який передбачає ставку ввізного мита - 0%, з метою зменшення розміру митних платежів. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. З метою реалізації права на апеляційне оскарження, в тому числі у випадку неотримання повного тексту судового рішення у строк, який би дозволяв своєчасно подати апеляційну скаргу, частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у вказаній частині статті зазначено, що у разі пропущення особою десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд може поновити його за відповідним клопотанням апелянта. В контексті застосування на практиці ст. 55 Конституції України про вільний доступ кожного до правосуддя для захисту своїх прав і свобод, а також положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що захисник Іванов О.В. пропустив строк на апеляційне оскарження даної постанови з поважних причин, тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Іванова О.А., які повністю підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, представників митниці Крамарчука С.Я. та Бабіну В.О., які заперечували проти задоволення апеляційних вимог, дослідивши матеріали адміністративної справи та зваживши доводи сторін, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Іванова О.В. в інтересах ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до положень статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст. ст. 486, 489, 495 МК України достатньо всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 527 МК України, ст. 283 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України є обґрунтованими з огляду на наступне. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України). Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції дотримано вимоги вищевказаного закону. Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до положень частин другої, п`ятої статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Відповідно до частини шостої статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю). Отже, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що менеджером ЗЕД ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_1 заявлено у митній декларації № 26UA901020000012U1 неправдиві відомості про товар («APIKOTE 400»), необхідні для визначення коду згідно із УКТ ЗЕД, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 206694,81 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Встановивши, що менеджером ЗЕД ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_1 (декларант), подано до Кропивницької митниці 05.01.2026 імпортну митну декларацію №26UA901020000012U1, у якій задекларовано до митного контролю та оформлення вказаний товар. У зазначеній митній декларації декларантом заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД 1516209811, ставка ввізного мита - 0%, за відсутності законних підстав, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Перевіряючи доводи викладені в апеляційній скарзі поданої адвокатом Івановим О.В. в інтересах ОСОБА_1 щодо неправомірності складення протоколу про адміністративне правопорушення в сфері порушення митного законодавства, апеляційний суд враховує наступні норми права та відповідні їм обставини справи. Так, пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД. Так відповідно до ч. 8 статті 257 МК України - Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання; 11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). Таким чином саме на декларанта покладається обов`язок зазначення у митній декларації даних в частині: найменування; код товару згідно з УКТ ЗЕД. При цьому відповідність вище вказаних даних, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, прямо впливає на наявність чи відсутність сплати митних платежів за пільговими ставками. Так експортуючи товар «APICOTE 400» - що являє собою олію пальмоядрову рафіновану, вибілену, дезодоровану з вмістом вільних жирних кислот 0,1% max, не текстурована, гідрогенізована, призначена для виготовлення харчових продуктів, менеджер ЗЕД ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_1 у митній декларації №26UA901020000012U1, заявлено код товару згідно УКТ ЗЕД 1516209811. На виконання спрацювання СУР було проведено взяття проб (зразків) товарів від 05.01.2026 №26UA901020000012U1 та направлено на СЛЕД Держмитслужби запит від 06.01.2026 №1 для проведення досліджень встановлення кількісно-якісного хімічного складу для перевірки правильності класифікації товару відповідно до вимог УКТ ЗЕД. За результатами проведеного дослідження Дніпровським управлінням експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби надано висновок від 16.01.2026 № 1420003700-0017. При здійсненні контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, підрозділом митного оформлення було направлено запит №26UA901020000012U1 до УКАМП про визначення коду товару. Після опрацювання запиту спецпідрозділом винесено рішення про визначення коду товару від 26.01.2026 №26UA90100000001-КТ, згідно з яким товари, заявлені за МД №26UA901020000012U1, мають класифікуватись з наступним описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД: «APIKOTE 400» - продукт на основі пальмо ядрової олії, гідрогенізований, рафінований, вибілений, дезодорований, з додаванням емульгатора Е322 (лецитин, містить сою), у пакуванні масою 20 кг (нетто). Фізичний стан - твердий. Код товару 1517909919. Крім того, у гр. 31 МД № 26UA901020000012U1 зазначено назву товару «APICOTE 400», але фактично за поданими до МД документами (специфікація до контракту, інвоис, сертифікат аналізу, декларація виробника, ветеринарний сертифікат) назва товару «АРІКОТЕ 400». Ставка ввізного мита для цього коду становить 10 % від митної вартості товарів. Зміна класифікаційного коду призвела до збільшення розміру сум митних платежів необхідних для митного оформлення товару на суму, яка складає 206 694,81 грн. Отже, встановлено, що декларантом заявлені в митній декларації з метою зменшення розміру в сплаті митних платежів неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, опис, код товару. Декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД. Для виконання вимог та обов`язків щодо належного декларування ст. 266 МК України декларанту надано право перед подачею митної декларації здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, брати проби та зразки. Отже, декларант перед подачею митної декларації до митниці мав можливість переконатися щодо відповідності опису, характеристик товару та заявити в митну декларацію достовірні відомості. Відповідно до графи № 54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема за МД №26UA901020000012U1 є менеджер ЗЕД ПП "Торговий Дім"Золота Миля" ОСОБА_1 , яка відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену МК України, у повному обсязі. Вчинення менеджером ЗЕД ПП "Торговий Дім Золота Миля ОСОБА_1 дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом здійснення декларування зазначеного вище товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1516209811, ставка ввізного мита - 0%), що стало підставою для зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 206 694,81 грн. вказує на умисел ОСОБА_1 уникнути сплати платежів у повній мірі, які підлягають сплаті відповідно до МК України. Вчинення дій, визначених ч. 2 ст. 266 МК України (проведення фізичного огляду та відбору проб товару, з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, до подачі митної декларації), є правом, яке кореспондується з обов`язком здійснити декларування товарів у відповідності до установленого порядку. Відтак не вчинення таких дій є свідомим волевиявленням з усвідомленням можливих наслідків. Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність зазначених менеджером ЗЕД ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_1 05.01.2026 у імпортній митній декларації №26UA901020000012U1 назви товару «АРІСОТЕ 400» та коду товару згідно УКТ ЗЕД 1516209811. Матеріалами справи доведено, що товари, заявлені за вказаною митною декларацією мають класифікуватись з наступним описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД: «APIKOTE 400» - продукт на основі пальмо ядрової олії, гідрогенізований, рафінований, вибілений, дезодорований, з додаванням емульгатора Е322 (лецитин, містить сою), у пакуванні масою 20 кг (нетто). Фізичний стан - твердий. Код товару 1517909919. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що менеджер ЗЕД ПП "Торговий Дім "Золота Миля" ОСОБА_1 діяла відповідно до товаросупровідних документів, а також на те, що чинним митним законодавством не встановлено обов`язок декларанта здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, спростовуються матеріалами справи № 0020/90100/2026 (протоколом про порушення митних правил, висновком СЛЕД Держмитслужби та іншими доказами, наявними в матеріалах справи), а також вимогами ст.ст. 257-264, 266 МК України. Що стосується посилання захисника на наявність складного випадку класифікації товару, то з матеріалів справи вбачається, що при митному оформленні митної декларації автоматизованою системою управління ризиками згенерована обов`язкова форма митного котролю: 107-3 - контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. Зазначена форма митного контролю вимагає направлення запиту до профільного структурного підрозділу митниці, до функціональних обов`язків якого віднесені питання контролю класифікації товарів. За таких обставин, до відділу митних платежів контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання Кропивницької митниці направлено запит у зв`язку з необхідністю проведення перевірки правильності класифікації товару. Водночас для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Тобто, зазначений випадок класифікації товару не є складним випадком класифікації у розумінні ч. 5 ст. 69 МК України, а співробітниками митниці виконувалась обов`язкова форма митного контролю, згенерована (СУР) автоматизованою системою управління ризиками. Апеляційні доводи захисника про те, що аналогічний товар, заявлений ОСОБА_1 у митній декларації від 05.01.2026, неодноразово протягом попередніх років ввозився ПП "Торговий Дім "Золота Миля" та оформлювався Кропивницькою митницею за кодом УКТ ЗЕД, зазначеним декларантом, не спростовує висновок суду першої інстанції, оскільки не має преюдиційного значення та виходить за межі предмета доказування у цій справі. Доводи апеляційної скарги захисника про попереднє митне оформлення аналогічного товару за кодом, заявленим декларантом, само по собі не підтверджує правильність класифікації товару та не спростовує встановлених у цій справі обставин, оскільки визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД є фактичні характеристики конкретного товару, підтверджені результатами лабораторного дослідження, проведеного під час митного контролю відповідної поставки. При цьому, як зазначено представниками митниці, що не заперечується стороною захисту, у попередніх висновках Дніпропетровського відділу СЛЕД Держмитслужби від 11.08.2022 № 142000-3700-0294 та від 12.10.2023 № 142000-3700-0405 якими підтверджувався заявлений декларантом код товару, експертом лабораторії зазначалося, що проба товару не містить емульгаторів або їх вміст є недостатнім для ідентифікації, що відрізняється від поточних результатів дослідження проби товару, тобто підстави для зміни заявленого декларантом коду товару у попередніх деклараціях поданих ОСОБА_1 були відсутні. Доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції права на захист, оскільки розглянув справу без участі ОСОБА_1 та її захисника, не розглянув направлене заздалегідь клопотання сторони захисту від 22.04.2026 року про відкладення розгляду справи, знайшли своє підтвердження. Апеляційний суд вважає, що таким чином суд першої інстанції знівелював право особи на справедливий суд та доступ особи до правосуддя, що є неприпустимим. Водночас, з огляду на це апеляційний суд визнав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновив такий строк, чим фактично відновив порушене право особи на доступ до правосуддя, справедливий суд та ефективний судовий захист. При цьому, права ОСОБА_1 були відновлені в апеляційному суді шляхом надання можливості давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката. Разом з тим, ОСОБА_1 та її захисником не надано належних доказів, які б спростовували обставини викладені в протоколі та ставили б під сумнів висновки суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що менеджером ЗЕД ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_1 , вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника Іванова О.В. слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити адвокату Іванову О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Іванова О.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 27 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України - без змін. Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д.Л. Іванов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»