Постанова КАС ВС № 400/4833/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ справа № 400/4833/23 адміністративне провадження № К/990/22103/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білоуса О.В., суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О., представника позивача Гажи О.О., представника відповідача Косовської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з трансляцією в мережі Інтернет касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року (головуючий суддя Малих О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року (головуючий суддя Бойко А.В., судді Тарновецький І.І., Шевчук О.А.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Минералис» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В: У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Минералис» (далі - ТОВ "Минералис") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2023 року: №22214290704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2021 року (податкова декларація від 22 листопада 2021 року №9353182096) на 22 636 255 грн; №22314290704, яким зменшило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за жовтень 2021 року (податкова декларація від 22 листопада 2021 року №9353182096) на 41572730 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 786 365 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що викладені в Акті перевірки висновки є необґрунтованими. Позивач зазначав, що господарські операції з ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" щодо поставки товару та з ТОВ "ЗЕРНО-СТОК" щодо надання послуг перевезення вантажу підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які позивачем надавалися до перевірки, а також разом із запереченнями на Акт перевірки. На думку ТОВ "Минералис", податкові накладні, виписані вказаними постачальниками товарів/послуг, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що є підставою для покупця для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару, придбаного у ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД", як вважав позивач, не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки наявність таких документів є обов`язковою при наданні послуг перевезення вантажу, а не відносин поставки товару. Сертифікати якості, за твердженнями позивача, не є первинними документами у розумінні Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV). Справа розглядалася судами неодноразово. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Минералис» судові витрати у сумі 26840 грн. Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року року. Витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу. Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України), а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Зокрема відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та зазначає, що право на податковий кредит та бюджетне відшкодування виникає лише за умови реального здійснення операцій. Відповідно до пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), до податкового кредиту відносяться суми ПДВ у разі фактичного придбання товарів/послуг для використання у господарській діяльності. Положення пункту 44.1 статті 44 ПК України зобов`язують вести податковий облік на підставі первинних документів, які підтверджують реальні господарські операції. Суди попередніх інстанцій фактично ототожнили наявність формально складених документів із доведеністю реального постачання товару, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду. Контролюючий орган вказує, що формальні документи не є безумовною підставою для податкової вигоди. Згідно матеріалів справи встановлено: контрагенти не є виробниками та не здійснювали імпорт відповідної продукції; відсутні необхідні ресурси, персонал, складські приміщення; відсутні супутні витрати, характерні для реальної господарської діяльності; транспортні документи не дають змоги ідентифікувати товар; відсутні належні документи щодо отримання ТМЦ, крім того не встановлено джерело походження товарів по ланцюгу постачання. Зазначені обставини у сукупності свідчать про недоведеність реального руху активів. Однак суди надали оцінку кожній обставині ізольовано, а не в сукупності, що суперечить вимогам статті 90 КАС України. Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно зазначили, що належними доказами нереальності операцій можуть бути лише: обвинувальний вирок; рішення про визнання правочину недійсним; рішення про стягнення одержаного за нікчемним правочином. Такий висновок прямо суперечить правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої для цілей податкового контролю контролюючий орган не зобов`язаний попередньо отримувати вирок чи окреме рішення щодо недійсності договору, а може доводити безтоварність операцій податковою інформацією, первинними документами, аналітичними даними та іншими доказами. ТОВ "Минералис", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Минералис» є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.11). У податковій Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (вх. від 22 листопада 2021 року №9353182096), з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року (вх. від 9 грудня 2021 року №9373475604, вх. від 20 грудня 2021 року №9387147245) ТОВ «Минералис» у графі 20 задекларувало від`ємне значення з ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 41572730 грн. На підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 31 грудня 2021 року №2309-п, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем у період з 14 січня 2022 року по 20 січня 2022 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Минералис» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 27 січня 2022 року складено Акт №581/14-29-07-04/43308658 (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, оскільки позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2021 року на 41572730 грн та завищено суму від`ємного значення з ПДВ на 22636255 грн. ТОВ «Минералис» 10 лютого 2022 року на Акт перевірки подало заперечення, в яких надало свої письмові пояснення щодо господарських операцій з ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» щодо поставки товару та з ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» щодо надання послуг перевезення вантажу. У поданих запереченнях позивачем зазначено, що враховуючи стислі терміни проведення перевірки, надмірний обсяг документів та віддаленість окремих складських приміщень, надання окремих товарно-транспортних накладних до перевірки було неможливим. ГУ ДПС у Миколаївській області листом від 4 січня 2023 року №37/6/14-29-07-04-02 надало відповідь на заперечення ТОВ «Минералис», в якому повідомило, що висновки Акта перевірки залишено без змін. Контролюючим органом зокрема зазначено, що під час проведення перевірки платником податку не надано у повному обсязі документи з питання дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість на суму ПДВ 8846880,58 грн та задекларованої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2021 року на суму 41572130 грн по взаємовідносинах ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41947222) та заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість на суму ПДВ 3600000 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» (код ЄДРПОУ 41807321). На підставі висновків вказаного Акта перевірки відповідачем 11 січня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №22214290704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2021 року (податкова декларація від 22 листопада 2021 року №9353182096) на 22 636 255 грн; №22314290704, яким зменшило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за жовтень 2021 року (податкова декларація від 22 листопада 2021 року №9353182096) на 41572730 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20786365 грн. 20 січня 2023 року ТОВ «Минералис» на зазначені податкові повідомлення-рішення подало скаргу до Державної податкової служби України, яка рішенням від 17 березня 2023 року №6739/6/99-00-06-02-03-06 про результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з прийнятими відповідачем 11 січня 2023 року податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Минералис» звернулося до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції, враховуючи наступне. ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За приписами абзаців першого - другого пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів і послуг. Відповідно до абзаців першого та другого пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХІV. У статті 1 Закону№996-ХІV наведено визначення, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою 9 Закону №996-ХІV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкової вигоди виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкової вигоди, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника. Господарські операції мають відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку. Верховним Судом вже сформована стала та послідовна правова позиція щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, сформувала висновок, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів. Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом в Акті перевірки вказано, що основним чинником виникнення у ТОВ «Минералис» від`ємного значення з ПДВ є придбання амонію нітрату (селітра аміачна) марки Б, добрив рідких азотних (КАС-32), карбаміду марки Б, добрив складного мінерального NP12:24, добрив гранульованого мінерального NP 10:32, сульфату амонію гранульованого, добрив азотно-фосфорно-калійного комплексу, насіння соняшнику, компенсація залізничних послуг, транспортних послуг тощо. До розрахунку бюджетного відшкодування у додатку №3 відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року (вх. від 09.12.2021р. №9373475604) у таблицю 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг або до Державного бюджету України включено контрагента-постачальника ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41947222) у жовтні 2021 року. Відповідач зазначив, що позивач до перевірки надав договори ДГ-КАР-ХТ-22092 від 9 грудня 2020 року, ДГ-КАС-ХТ-22604 від 27 січня 2021 року, ДГ-КАС-ХТ-23520 від 31 травня 2021 року, ДГ-КАР-ХТ-24031 від 4 серпня 2021 року, укладені з ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД». Згідно умов наведених договорів підприємство постачає товар виробництва ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Севєродонецьке об`єднання Азот», ТОВ «ІНФО КАР». Згідно даних ЄРПН ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» на адресу ТОВ «Минералис» у жовтні 2021 року виписало та зареєструвало податкові накладні на загальну суму 302517663,50 грн (у тому числі ПДВ 50419610,58 грн) з номенклатурою амоній нітрат (селітра аміачна) марки Б у кількості 12776,37 тонн, добрива рідкі азотні (КАС-32) у кількості 1256,22 тон, карбамід марки Б у кількості 831,58 тонн. Податковий орган посилався на те, що до перевірки позивачем не надано сертифікати походження/якості добрив від контрагентів-відправників або інші документи, які свідчать про фактичне виробництво товару, його придатність до використання та придбання по ланцюгу постачання та не надано доказів перевезення всієї задекларованої кількості придбаного товару. Відповідачем зазначено, що згідно наданих залізничних накладних мінеральних добрив було перевезено у кількості 2582,405 тонн, водночас згідно наданих до перевірки видаткових накладних оформлено перевезення залізничним транспортом (вагонами) у кількості 8593,4 тонн, тобто відсутні первинні документи (залізничні накладні) на перевезення вагонами у кількості 6010,995 тонн. Крім того, у жовтні 2021 року ТОВ «Минералис» здійснювало перевезення мінеральних добрив не тільки залізним транспортом, а й автомобільним транспортом, що підтверджується виписаними видатковими накладними у кількості 1061,97 тонн. Водночас до перевірки не надано: товарно-транспортних накладних, договорів з суб`єктами господарювання-перевізниками, заявок на перевезення, пояснень щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальників, актів приймання передачі виконаних автоперевізниками послуг, відомостей про розрахунки з автоперевізниками мінеральних добрив у жовтні 2021 року у кількості 1061,97 тонн, у зв`язку з чим неможливо підтвердити рух ТМЦ від виробників (місця навантаження, тривалість перевезення, ідентифікувати машини, водіїв тощо) до місць зберігання мінеральних добрив ТОВ «МИНЕРАЛИС» у жовтні 2021 року. Під час проведення перевірки 17 січня 2022 року ТОВ «Минералис» вручено лист №457/6/14-29-07-04-02 щодо проведення інвентаризації активів на підприємстві з метою підтвердження факту їх придбання. Листом від 17 січня 2022 року позивач повідомив про свою готовність щодо проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ товарів (мінеральні добрива, засоби захисту рослин). Проте, у зв`язку із значною віддаленістю м. Миколаєва від складських орендованих приміщень ТОВ «Минераліс», які знаходяться по всій території України, та враховуючи стислі терміни проведення перевірки (5 робочих днів), інвентаризація була проведена без присутності податкового органу. Відповідач вказував, що до перевірки надано інвентаризаційні описи (основний склад та в розрізі філій), однак визначити фактичну наявність залишків мінеральних добрив на складських приміщеннях неможливо. Враховуючи вище викладені обставини, а також аналізуючи наявну податкову інформацію в базах даних щодо ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД», ГУ ДПС у Миколаївській області дійшло висновку, що ТОВ «Минералис» не надано до перевірки документів, які підтверджують реальність господарських операцій із зазначеним контрагентом за жовтень 2021 року щодо придбання мінеральних добрив на загальну суму 302517663,50 грн (у тому числі ПДВ 50419610,58 грн). Щодо господарських операцій між ТОВ «Минералис» та ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» (код ЄДРПОУ 41807321), то відповідачем в Акті перевірки зазначено, що умови Договору про надання послуг з перевезення, навантаження/розвантаження, просування товару є не чіткими, а саме: не зазначено вартість послуг, ціни наданих послуг, порядок оплати за надані послуги, термін виконання перевезення тощо. За висновком контролюючого органу, враховуючи той факт, що господарська операція між ТОВ «Минералис» та ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» не відбулася, відсутнє придбання послуг, первинні документи не відповідають фактичному руху активів (надання послуг) та не можуть враховуватися у даних податкового обліку, при декларуванні взаємовідносин з ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» у січні 2021 року на суму ПДВ 3600000 грн в Декларації з ПДВ за січень 2021 року ТОВ «Минералис» порушено пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту (р.10.1 та р.17) за січень 2021 року на суму ПДВ 3600000 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 3600000 грн. Позивач не мав права включати суму ПДВ 3600000 грн до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року та, відповідно до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (завищено рядок 16.1 податкової декларації за жовтень 2021 року). Крім того, ТОВ «Минералис» у рядку 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з податку на додану вартість (уточнюючі розрахунки з ПДВ) за жовтень 2021 року віднесено суми ПДВ по контрагентах-постачальниках, фактичне здійснення взаємовідносин з якими не підтверджено Актом попередньої перевірки контролюючого органу (Акт від 29 вересня 2021 року №7066/14-29-07-03/43308658), на суму 13789374 грн, а саме: 1) ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» (код ЄДРПОУ 41807321) за грудень 2020 року на суму ПДВ 9602059,65 грн, з них: 3600000 грн (транспортно-експедиційні послуги). ТОВ «Минералис» відкориговано суму ПДВ - 3600000 грн (знято) уточнюючим розрахунком з ПДВ за грудень 2020 року, поданим у січні 2022 року (вх. від 11 січня 2022 року №9001025179), зменшено залишок від`ємного значення за грудень 2020 року; 2) ТОВ ХІЛДОН (код ЄДРПОУ 43132231) за грудень 2020 року на суму ПДВ 4187314 грн. За наведених обставин, відповідач дійшов висновку, що позивач не мав права включати суму ПДВ 10189374 грн до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року та, відповідно до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Минералис» (Покупець) та ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» (постачальник) 9 грудня 2020 року укладено Договір №ДГ-КАР-ХТ-22092. Відповідно до умов пункту 1.1 вказаного Договору, постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки у власність товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно умов наведеного Договору постачається товар виробництва ТОВ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот» та/або ПрАт «Севєродонецьке об`єднання Азот», ТОВ «Інфо Кар». У відповідності до умов Договору постачальник здійснює поставку покупцю товару (партії товару), зазначеного в специфікації згідно правил «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Поставка здійснюється окремими партіями на підставі транспортної інструкції покупця, яка надається постачальнику в письмовій (електронній) формі. У випадку поставки залізним транспортом на умовах СРТ або FCA, кожна партія товару повинна бути кратної технічній нормі завантаження вагону, контейнера або цистерни. При постачанні на умовах EXW покупець (одержувач) зобов`язаний перевірити кількість, якість та упаковку товару в місці поставки під час прийняття товару. Постачальник не несе відповідальність за недоліки товару щодо кількості, якості та упаковки товару, заявлені покупцем після поставки товару. При поставці на умовах FCA та СРТ товар вважається прийнятим по кількості відповідно до кількості, зазначеної в місті поставки в перевізних документах. Приймання товару покупцем (одержувачем) від перевізника здійснюється відповідно до правил, чинних на залізничному транспорті. За умовами договору, ціна товару зазначається у специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною. Загальна сума Договору визначається як арифметична сума вартості товару, передбаченого в усіх специфікаціях, підписаних до Договору. Загальна сума Договору може змінюватись шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар, що підлягає поставці відповідною специфікацією протягом трьох днів із дня підписання сторонами специфікації, якщо сторони не погодять інший строк оплати у самій специфікації. Також між ТОВ «Минералис» (Покупець) та ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» (Постачальник) були укладені договори, умови яких є однотипними з Договором ДГ-КАР-ХТ-22092 від 9 грудня 2020 року, зокрема: 1) Договір ДГ-КАС-ХТ-22604 від 27 січня 2021 року про поставку добрив рідких азотних (КАС-32); 2) Договір ДГ-КАС-ХТ-23520 від 31 травня 2021 року про поставку добрив (селітри аміачної); 3) Договір ДГ-КАР-ХТ-24031 від 4 серпня 2021 року про поставку добрив (карбаміду). На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані: специфікації до договорів поставки за жовтень 2021 року від 16 червня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/6, від 21 липня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/7, від 18 вересня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/8, від 31 травня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/9, від 7 жовтня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/10, від 8 жовтня 2021 року № СП-АМС-ХТ-22091/11, від 7 жовтня 2021 року № СП-КАР-ХТ-22092/8, від 19 серпня 2021 року № СП-КАР-ХТ-22092/7, від 3 вересня 2021 року № СП-КАС-ХТ-22604/3, від 16 червня 2021 року № СП-КАР-ХТ-22092/6; відповідні видаткові накладні на оформлення придбання товару; відповідні залізничні квитанції. У Додатку 1 до Акта перевірки ТОВ «Минералис» міститься перелік документів, які було використано контролюючим органом при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Минералис», а саме: договори про поставку товарів, укладені з ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД", відповідні специфікації до договорів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відповідні залізничні накладні за період січень-жовтень 2021 року. Під час проведення перевірки контролюючим органом досліджувались оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку 10, 11, 12, 15, 20, 23, 26, 28. 30, 361, 371, 631, 64, 681, картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», відповідні банківські виписки, відповідні платіжні доручення. Крім того, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що позивачем разом із запереченнями на Акт перевірки контролюючому органу подавалися копії сертифікатів якості на добрива, залізничні накладні, свідоцтва про технічний стан вагонів, відповідні товарно-транспортні накладні. Вказана обставина підтверджується змістом відповіді на заперечення на Акту перевірки, а також рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 17 березня 2023 року. Податковий орган у відповіді на заперечення посилався на те, що ТОВ «Минералис» разом із запереченнями від 10 лютого 2022 року №10/2-Ю (вх. від 11 лютого 2022 року №7142/6) на Акт перевірки від 27 січня 2022 року №581/14-29-07-04/43308658 надало додатково первинні бухгалтерські документи на 486 аркушах по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41947222) за жовтень 2021 року щодо здійснення з останнім господарських операцій, зокрема: відповідні видаткові накладні на отримання товару від ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД"; відповідні платіжні доручення; відповідні рахунки на оплату; відповідні товарно-транспортні накладні; відповідні залізничні накладні; відповідні специфікації; свідоцтво про технічний стан вагонів; паспорти заводу-виробника та сертифікати якості. Однак, поданим позивачем документам відповідач належної оцінки не надав, та у порушення статті 86 ПК України взагалі не прийняв їх до уваги. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактична оплата постачальникам, що включена позивачем до бюджетного відшкодування за жовтень 2021 року підтверджується Додатком № 2 до Акта перевірки. Також позивачем на виконання вимог листа від 17 січня 2022 року №457/6/14-29-07-04-02 щодо проведення інвентаризації активів, з метою підтвердження факту їх придбання, останнім проведена інвентаризація та контролюючому органу були надані відповідні інвентаризаційні описи (основний склад та у розрізі філій). Усі перелічені вище первинні документи щодо наведених господарських операцій позивача із його контрагентом під час розгляду справи досліджені судами попередніх інстанцій. Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку. Враховуючи вище зазначені обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо підтвердження належними та допустимими доказами факт здійснення господарських операцій з ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" щодо поставки мінеральних добрив на загальну суму 302517633,50 грн, за результатами яких позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2021 року суму ПДВ у розмірі 50419610,58 грн. Що стосується господарських операцій позивача з ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» (код ЄДРПОУ 41807321), то судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне. 1 січня 2021 року між ТОВ «Минералис» та ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» укладено Договір № 0101-21. Відповідно до пункту 1.1 Договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця такий товар: насіння для сівби, пестициди в препаративних формах, що є засобом захисту рослин, регулятори рости рослин і мікродобрива, мінеральні добрива, надання послуг (з перевезення, з навантаження-розвантаження, з просування товару), а покупець зобов`язується приймати цей товар й оплачувати його. Згідно з умовами укладеного Договору, сторони погодили, що асортимент, кількість і ціна товару вказується у специфікаціях до Договору, які є невід`ємною його частиною. Товар постачається на умовах FCA (склад постачальника), або DAP (склад покупця). Покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у специфікації. Якщо в специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем за 10 днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). У подальшому між ТОВ «Минералис» та ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» були укладені додаткові угоди до Договору від 1 січня 2021 року щодо надання позивачу послуг з перевезення селітри аміачної та карбамідів, а саме: №1 від 16 січня 2021 року про перевезення 4722 т селітри аміачної із смт Гребінки Київської області до м. Миколаєва Миколаївської області; №2 від 18 січня 2021 року про перевезення 1945 т селітри аміачної із м. Миколаєва Миколаївської області до смт Гребінки Київської області; №3 від 19 січня 2021 року про перевезення 10000 т селітри аміачної та карбамідів із смт Гребінки Київської області до Снігурівського району Миколаївської області; №4 від 20 січня 2021 року про перевезення 10000 т селітри аміачної та карбамідів із Снігурівського району Миколаївської області до смт Гребінки Київської області; №5 від 21 січня 2021 року про перевезення 11400 т селітри аміачної та карбамідів із смт Казанка Миколаївської області до смт Гребінки Київської області; №6 від 22 січня 2021 року про перевезення 8045 т селітри аміачної із смт Гребінки Київської області до смт Казанка Миколаївської області; №7 від 25 січня 2021 року про перевезення 8333 т селітри аміачної та карбамідів із смт Гребінки Київської області до м. Миколаєва Миколаївської області; №8 від 26 січня 2021 року про перевезення 5555 т селітри аміачної та карбамідів із м. Миколаєва Миколаївської області до смт Гребінки Київської області. Згідно наданих документів, у період з 16 січня 2021 року по 26 січня 2021 року ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» на виконання Договору від 1 січня 2021 року надало позивачу послуги з перевезення 60000 тонн добрив, зокрема: з населених пунктів Миколаївської області до смт Гребінки Київської області 28900 т; із смт Гребінки Київської області до населених пунктів Миколаївської області 31100 тонн. На підтвердження виконання умов укладеного Договору та додаткових угод до нього позивач надав: 1) Акт наданих послуг від 31 січня 2021 року №13; 2) платіжні доручення: від 16 січня 2021 року № 16, від 16 січня 2021 року № 880, від 18 січня 2021 року № 885, від 18 січня 2021 року №889, від 19 січня 2021 року № 896, від 19 січня 2021 року № 891, від 19 січня 2021 року № 895, від 19 січня 2021 року № 890, від 22 січня 2021 року № 905, від 25 січня 2021 року № 910, від 25 січня 2021 року № 911, від 26 січня 2021 року № 917 на загальну суму 21600000 грн; 3) товарно-транспортні накладні: від 16 січня 2021 року №16, від 18 січня 2021 року №18, від 19 січня 2021 року № 19, від 20 січня 2021 року № 20, від 21 січня 2021 року №21, від 22 січня 2021 року №22, від 25 січня 2021 року №25, від 26 січня 2021 року №26. Усі перелічені вище первинні документи щодо наведених господарських операцій позивача із його контрагентами ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» під час розгляду справи досліджені судами попередніх інстанцій. Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку. При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність певних недоліків у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не може бути підставою для невизнання господарської операції. Контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів, які свідчили про відсутність економічної вигоди та підтверджували б нереальність здійснюваних операцій між позивачем та ТОВ «ЗЕРНО-СТОК», Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сума фактично сплаченого ПДВ у розмірі 3600000 грн по господарським операціям з ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» правомірно відображена позивачем у податковій звітності у складі податкового кредиту. Щодо тверджень податкового органу про неправомірність віднесення ТОВ «Минералис» суми ПДВ у розмірі 10189374 грн до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року та відповідно до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Минералис» в рядку 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ (уточнюючі розрахунки з ПДВ) за жовтень 2021 року віднесло суми ПДВ по контрагентах-постачальниках, фактичне здійснення взаємовідносин з якими не підтверджено Актом попередньої перевірки контролюючого органу (Акт від 29 вересня 2021 року № 7066/14-29-07-03/43308658) на суму 13789374 грн, а саме: 1) ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» (код ЄДРПОУ 41807321) за грудень 2020 року на суму ПДВ 9602059,65 грн, з них: 3600000 грн (транспортно-експедиційні послуги). ТОВ «Минералис» відкоригувало суму ПДВ - 3600000 грн (знято) уточнюючим розрахунком з ПДВ за грудень 2020 року, поданим у січні 2022 року (вх. від 11 січня 2022 року №9001025179), зменшено залишок від`ємного значення за грудень 2020 року; 2) ТОВ «Хілдон» (код ЄДРПОУ 43132231) за грудень 2020 року на суму ПДВ 4187314 грн. Позивач заперечує вказані порушення, в обґрунтування чого посилається на те, що грошові зобов`язання, нараховані за податковим повідомленням-рішенням від 29 жовтня 2021 року №913614290703, не набули статусу узгоджених. Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України, урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Отже, права та обов`язки платника податків щодо сплати податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого зобов`язання та його узгодження. При цьому податкове законодавство не містить заборони на декларування від`ємного значення та включення в повному обсязі його розміру до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов`язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ. Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 20 червня 2024 року у справі № 804/646/16, від 13 лютого 2024 року у справі № 0870/5976/12, від 15 лютого 2023 року у справі № 820/2994/16, від 21 травня 2020 року у справі №804/16498/15, від 3 травня 2018 року у справі № 808/1278/16, від 21 лютого 2018 року у справі № 808/4423/15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Минералис» в адміністративному порядку було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2021 року №913614290703, прийняте за наслідками проведення контролюючим органом попередньої перевірки позивача, яка оформлена Актом перевірки від 29 вересня 2021 року № 7066/14-29-07-03/43308658. Позивач на зазначене вище податкове повідомлення-рішення подав скаргу до ДПС України, яка рішенням від 20 грудня 2021 року №28508/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення. В подальшому ТОВ «Минералис» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2021 року №913614290703 до суду. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2024 року у справі №400/7913/23, податкове повідомлення-рішення №913614290703 від 29 вересня 2021 року визнано протиправним та скасовано. Таким чином станом на момент подання податкової декларації за жовтень 2021 року а саме, станом на 22 листопада 2021 року, позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2021 року №913614290703 в адміністративному порядку, і ДПС України ще не було прийнято рішення за наслідками розгляду поданої позивачем скарги, свідчить про те, що з урахуванням положень статті 56 ПК України, зазначене рішення не було узгодженим, а тому включення позивачем суми ПДВ 10189374 грн по контрагентах-постачальниках ТОВ «ЗЕРНО-СТОК» та ТОВ «ХІЛДОН» до рядку 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року є правомірним. Отже, доводи ТОВ ТОВ «Минералис» на обґрунтування позовних вимог про неправомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2023 року знайшли підтвердження під час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки ГУ ДПС у Миколаївській області не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2023 року №22214290704 та №22314290704 грн, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у цій справі ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні. Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України. Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Постанову у повному обсязі складено 29 червня 2026 року. Суддя-доповідач О.В.Білоус Судді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх