Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/2939/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/2939/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 29 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.11.2024 №063550005612 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, зобов`язано зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 від 18.07.1987 та призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.01.2024. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Позивач має посвідчення серії НОМЕР_2 громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), видане 10.12.1996. Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Овруцьким РС УДМС України в Житомирській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . 15.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 19 січня 2024 року прийнято рішення №063550006112 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не підтверджено проживання заявниці в зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки до 01.01.1993, та до страхового стажу не зараховано період навчання згідно з дипломом Серії НОМЕР_1 , оскільки у свідоцтві про шлюб невірно вказана дата народження, свідоцтво про народження дитини, так як відсутні дані про дату видачі паспорта. Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 №240/4042/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 27.11.2024 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. Вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період навчання диплом НОМЕР_1 , оскільки в свідоцтві про шлюб не вірно вказана дата народження, та свідоцтво про народження дитини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як відсутні дані про дату видачі паспорта. Крім цього, зазначено, що період роботи (проживання) заявниці відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в зоні посиленого радіоактивного контролю до 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 9 днів. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №063550005612 від 27.11.2024 про відмову у призначенні пенсії. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин, судом першої інстанції зроблено висновок щодо часткової обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховує наступне. Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.01.2024 №063550005612 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків суду. Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №240/4042/24 залишено без змін. Відповідно до мотивувальної частини рішення суду від 29.07.2024 у справі №240/4042/24, 15.01.2024 позивач звернулась до Управління з заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та за результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 19.01.2024 прийнято рішення №063550005612 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Підставою для відмови слугувало наступне: - не підтверджено проживання заявниці в зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки до 01.01.1993. - не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки у свідоцтві про шлюб невірно вказана дата народження та свідоцтво про народження дитини, оскільки відсутні дані про дату видачі паспорта. Як встановлено у рішенні суду від 29.07.2024 у справі №240/4042/24, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, зокрема, протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 . Отже, судом вже надавалась оцінка вказаним обставинам. Водночас, у резолютивній частині рішення суду від 29.07.2024 у справі №240/4042/24 судом зобов`язано Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду наданих у вказаному рішенні. Частиною 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно наголосив, що протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування періоду навчання відповідно до диплому серії НОМЕР_1 , оскільки в свідоцтві про шлюб не вірно вказана дата народження, та свідоцтво про народження дитини НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутні дані про дату видачі паспорта, підтверджується судовим рішенням у справі №240/4042/24, яке набрало законної сили. Як свідчать матеріали справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду у справі №240/4042/24 повторно розглянуло заяву позивача від 15.01.2024 та прийнято рішення від 27.11.2024 №063550005612 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796 у зв`язку з не підтвердженням факту постійного проживання/роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року - 4 роки. Зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано період навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки у свідоцтві про шлюб невірно вказана дата народження, та свідоцтво про народження дитини НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як відсутні дані про дату видачі паспорта, а також вказано, що період роботи (проживання) заявниці відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в зоні посиленого радіоактивного контролю до 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 9 днів. Отже, відповідно до рішення суду від 29.07.2024 у справі №240/4042/24 судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії від 19.01.2024 №063550005612, відповідно якого до страхового стажу позивача не зараховано період навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 , що стало підставою для його скасування, та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду викладених у вищезазначеному рішенні. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не прийняло до уваги висновків суду наданих у рішенні від 29.07.2024 у справі №240/4042/24 та не зарахувало до страхового стажу позивача період її навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 18.07.1987. Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача період її навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 18.07.1987. Щодо не підтвердження позивачем періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки до 01.01.1993, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які не спростовані відповідачем та приймаються судом апеляційної інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, з моменту аварії на ЧАЕС, тобто з 26.04.1986 по 22.04.1990 позивача була зареєстрована в м. Гомель, Республіки Білорусь, однак надати відповідні докази на підтвердження місця реєстрації в м. Гомель не має можливості через збройний конфлікт. У період з 01.09.1985 по 17.07.1987 позивач навчалася в Гомельському середньому ПТУ-17 на підтвердження чого надає диплом серії НОМЕР_1 від 18.07.1987. При цьому, м. Гомель згідно із Законом Республіки Білорусь «Про соціальний захист громадян, потерпілих від катастрофи на ЧАЕС» відноситься до зони проживання з періодичним радіоекологічним контролем. Так, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про спільні дії з мінімізації та подолання наслідків чорнобильської катастрофи від 12.05.1997, яка набрала чинності для України 25.06.1997, громадяни України та Республіки Білорусь, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи у разі переїзду на постійне місце проживання на територію держави іншої Сторони користуються пільгами, передбаченими відповідно Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом Республіки Білорусь «Про соціальний захист громадян, що постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС». Співвідношення зон радіоактивного забруднення, визначеного законодавствами України та Республіки Білорусь, при присвоєнні особам статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи і видачі відповідних посвідчень, було звичайною практикою, яка відповідала нормам діючого на той час законодавства. Про це свідчить, зокрема, позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 04.11.2010 у справі №К-18803/08, Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладена в постанові від 26.05.2021 у справі №240/19477/20. Таким чином, проживання в місті Гомель Республіки Білорусь прирівнюється до проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю і надає право на отримання статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується, зокрема тим, що позивачу було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Оскільки позивач у період з 01.09.1985 по 17.07.1987 навчалась на денній формі в навчальному закладі, що знаходиться в місті Гомель (підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 18.07.1987), то відповідно проживала протягом всього періоду навчання у місті Гомель. Отже, з моменту аварії на Чорнобильській АЕС та до 17.07.1987 позивач проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що становить 1 рік 2 місяці 22 дні. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2024 №063550005612 період роботи (проживання) заявниці відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в зоні посиленого радіоактивного контролю до 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 9 днів. Таким чином, з моменту аварії на Чорнобильській АЕС та до 01.01.1993 позивач у зоні посиленого радіологічного контролю проживала не менше 4 років, у встановленому порядку віднесена до четвертої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, що відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що надає їй право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно виснував про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.11.2024 №063550005612 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з чим, воно підлягає скасуванню. Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком - 15.01.2024, то така пенсія повинна бути призначена з 15.01.2024. Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивача період її навчання згідно з дипломом НОМЕР_1 від 18.07.1987 та призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.01.2024. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.