Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3619/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3619/25 Головуючий у 1 інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження моєї пенсії максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів передбачених положеннями статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.03.2025 року здійснити виплату моєї пенсії з врахуванням індексації, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 без обмеження максимальним розміром, а саме без урахування максимального розміру та без застосування понижуючих коефіцієнтів передбачених положеннями статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено. Поставною Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін (головуючий суддя А.Ю. Кучма). До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просив суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати в десятиденний строк з дня отримання даної постанови до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 620/3619/25, а саме здійснення з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 620/3619/25. 18 лютого 2026 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання рішення суду від 27.05.2025 у справі №620/3619/25. 19 лютого 2026 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшли заперечення на поданий звіт. Ухвалю Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.02.2026 про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 620/3619/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись із ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та встановити відповідачу новий строк для подання звіту, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 27 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.02.2026 про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі № 620/3619/25, суд першої інстанції зазначив, що під час перевірки виконання відповідачем судового рішення, було встановлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.03.2025. Згідно вказаного перерахунку підсумок пенсії з надбавками становить 54817,81 грн, до виплати - 54817,81 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №620/3619/25 виконано відповідачем в межах покладених судом зобов`язань. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що предметом розгляду в межах справи №620/3619/25 було право позивача на отримання пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Також, суд першої інстанції вказав, що індексація пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», яка застосована до пенсії позивача з 01.03.2025 не була предметом розгляду в межах справи №620/3619/25. Також, не була предметом розгляду даної справи постанова Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025. Відповідні докази судом не досліджувались. Разом з тим, апелянт вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що предметом розгляду у справі №620/3619/25 було також питання виплати індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, яка хоча й була нарахована, однак фактично не виплачувалась, що і стало підставою звернення до суду. Також, апелянт зазначає, що рішення суду не виконано, оскільки, сам відповідач у звіті визнав, що воно виконано лише в частині перерахунку, однак, при нарахуванні та виплаті пенсії не застосовується, при цьому пенсія продовжує виплачуватись в обмеженому розмірі. Крім того, апелянта наголошує, що рішення суду не покладало на відповідача жодних повноважень щодо подальшої виплати пенсії в межах бюджетних призначень чи застосування постанов Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 та №1778 від 30.12.2025, а тому, продовження виплати пенсії у зменшеному розмірі свідчить про невиконання судового рішення. Окрім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції, всупереч власним висновкам, викладеним в ухвалі про встановлення судового контролю, безпідставно прийняв звіт відповідача, не надав належної оцінки поданим ним доказам та фактично погодився з невиконанням рішення суду. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України). Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України. Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. За приписами частини 1 статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною 6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу. У відповідності до частини 1 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. За приписами частини 2 статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому. Згідно частини 1 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Матеріали справи свідчать, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у даній справі, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з урахуванням раніше виплачених сум. Таким чином, предметом розгляду у справі №620/3619/25 були правовідносини щодо права позивача на отримання пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1. Саме щодо цих правовідносин судом досліджувалися докази, встановлювалися обставини справи та надавалася правова оцінка діям відповідача. Як убачається зі звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.02.2026 №2500-0902-8/12626, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, у зв`язку з чим, розмір пенсії з 01.03.2025 визначено у сумі 54 817,81 грн. Наведене також підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 11.12.2025 №15111-14497/Х-02/8-2500/25, у якому відповідач повідомив, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №620/3619/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1. Отже, матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем саме тих обов`язків, які покладено на нього рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025. Разом з тим, як убачається зі звіту від 18.02.2026 №2500-0902-8/12626, а також листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.04.2026 №9054-7405/Х-02/8-2500/26, після виконання зазначеного судового рішення виникли нові правовідносини, пов`язані із проведенням з 01.01.2026 нового перерахунку пенсії відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-ІХ від 03.12.2025, постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», а з 01.03.2026 - також постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Колегія суддів зазначає, що наведені правовідносини не існували на час розгляду справи №620/3619/25, не були предметом судового дослідження та правової оцінки, а тому, питання правомірності застосування відповідачем зазначених нормативно-правових актів не охоплюється предметом спору у даній справі. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою питання виплати індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, яка хоча й була нарахована, однак фактично не виплачувалась, то колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне. Як було вищезазначено, предметом розгляду у справі №620/3619/25 були правовідносини щодо права позивача на отримання пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. При цьому, питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 не було предметом судового дослідження та правової оцінки у зазначеній справі. Згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у даній справі, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині та зазначив, що, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, пенсія позивачу виплачується з нарахуванням індексації за 2025 рік (з 01.03.2025), а тому права позивача в цій частині позовних вимог не порушені. Крім того, як убачається зі звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.02.2026 №2500-0902-8/12626 та доданого до нього перерахунку пенсії станом на 01.03.2025, відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача враховано індексацію, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №209, зокрема, до розрахунку включено індексацію базового основного розміру пенсії за 2025 рік у сумі 1500,00 грн. Отже, матеріалами справи спростовуються доводи апелянта про неврахування відповідачем індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №209. Водночас, подальше зменшення фактичного розміру пенсійної виплати з 01.01.2026 відбулося не внаслідок незастосування зазначеної постанови, а у зв`язку із застосуванням відповідачем нового нормативно-правового регулювання, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, що, як вже зазначалося вище, не було предметом розгляду у справі №620/3619/25. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв звіт відповідача, не надав належної оцінки поданим доказам та фактично погодився з невиконанням судового рішення. Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції перевірив відомості, наведені у звіті від 18.02.2026 №2500-0902-8/12626, дослідив додані до нього документи та встановив, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 виконано у межах покладених ним зобов`язань. Водночас, обставини, на які посилається позивач, стосуються застосування відповідачем нового нормативно-правового регулювання після виконання судового рішення, а відтак пов`язані з новими правовідносинами, які не були предметом розгляду у справі №620/3619/25 та не можуть перевірятися у межах процедури судового контролю за виконанням судового рішення. Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди позивача із подальшими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо визначення розміру його пенсії після виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №620/3619/25, зокрема, із застосуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постанов Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 та від 25.02.2026 №236. Разом з тим, наведені доводи не свідчать про невиконання відповідачем рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем виконано саме ті обов`язки, які визначені його резолютивною частиною, а саме проведено з 01.03.2025 перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Фактично доводи апелянта спрямовані на перевірку правомірності подальших дій відповідача, вчинених після виконання судового рішення на підставі нового нормативно-правового регулювання. Однак, такі обставини виникли після виконання рішення суду у справі №620/3619/25, не існували на час його ухвалення, не були предметом судового дослідження та не отримували правової оцінки під час розгляду цієї справи. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі № 620/3619/25. З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кузьмишина О.М. Ключкович В.Ю.