Постанова 4854 № 420/6316/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6316/26 Перша інстанція суддя Катаєва Е.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме про: - визнання протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України від 09 березня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 05 вересня 2025 року; - зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої ст. 27 Закону України від 09 березня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 05 вересня 2025 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року задоволено позовні вимоги, а саме: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 05 вересня 2025 року. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 10 червня 2017 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796-XII). 08 січня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 . ГУ ПФУ листом 1500-0309-8/6669 від 15 січня 2026 року повідомило позивача про те, що провадити розрахунок пенсії за нормами ст. 56 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можливо тільки при застосуванні «двоскладової формули» для обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач, не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду з цим позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на здійснення спірного перерахунку розміру пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. В свою чергу, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, до п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Колегією суддів встановлено, що позивачу з 10 червня 2017 року призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В свою чергу, не погоджуючись з розміром доплати за понаднормовий стаж, яка регулюється положеннями ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з вимогою про приведення розміру відповідної доплати до положень ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинних на момент призначення пенсії. З іншого боку, пенсійний орган вважає, що підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідності до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування положень ч.2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що правове регулювання права на доплату за понаднормовий стаж з моменту призначення позивачу пенсії змінилось та наразі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює інший порядок обрахунку відповідної доплати. В свою чергу, колегія суддів вважає, що особам, яким на час призначення пенсії з урахуванням ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її розрахунок мав здійснюватися згідно із п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. З іншого боку, поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу вимог ст. 22 Конституції України, є неприпустимим. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 липня 2024 року (справа № 300/5114/23). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача. При цьому, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян