Постанова 4852 № 160/30363/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30363/25 (cуддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №160/30363/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 21 жовтня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким, просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 21.04.2025 для забезпечення індексації пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області провести починаючи з 21.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з дим провести виплату недоотриманих сум пенсії. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що під час проведення перерахунку пенсії позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не проведено індексацію пенсії позивача належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії на коефіцієнти збільшення 1,0796 та 1,115. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року позов задоволено частково. Суд, визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2025 року у розмірі 1,0796 та 1,0345. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2025 року у розмірі 1,0796 та 1,0345, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн. у 2024 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства. Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 27.01.2025 року по справі №200/422/24. Оскільки, пенсію позивачу призначено у 2023 році, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, то відповідач правомірно застосував понижучий коефіцієнт під час проведення індексації пенсії позивача, який передбачений пп.6 п.2 Постанови №209. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що застосування судом першої інстанції положень законодавства у такий спосіб суперечить принципу пріоритету Закону, в частині того, що положення постанови КМУ №209 не узгоджені із Законом №1058 це звужує права пенсіонерів, передбачені Законом №1058. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального права до спірних відносин. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на таке. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 29.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,0796 та 1,115. 06.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,0796 та 1,115. Також з вказаного листа вбачається, що позивачу з 01.03.2025 року здійснено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0345. Правомірність дій відповідача щодо не проведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»). Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України. Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 124). Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: (ЗСЦ+ЗСЗ )х 50% К = ---------------------------- + 1%, 100% де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня. Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1). Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Отже, перерахунок та індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови №№ 185 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Оскільки положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, то суд першої інстанції обґрунтовано застосував у спірних відносинах положення постанови КМУ №185, а Порядок 124 виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058. З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв`язку з щорічною індексацією, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0769 у 2024 році. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку). Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу. Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення. Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондуються з принципом верховенства права. При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону». В свою чергу, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19). У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №

185. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним. Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 року у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 року у справі №120/1483/24, від 11.02.2025 року у справі №160/6064/24. Щодо індексації пенсії позивача на підставі положень постанови КМУ №209, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. Отже, виходячи з наведених положень, перерахунок та індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови КМУ №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. Оскільки положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, то у спірних відносинах підлягають застосуванню саме положення постанов КМУ №209, а Порядок 124 виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв`язку з щорічною індексацією, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 у 2025 році. Стосовно посилань суду першої інстанції на положення пп.6 п.2 постанови КМУ №209, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, пп.6 п.2 постанови КМУ №209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023. Відповідно до п.3 постанови КМУ №209 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Тобто, на відміну від попередніх років, в 2025 році передбачено встановлення для категорії осіб, до якої відповідач відніс позивача, не щомісячної доплати до пенсії у сталому розмірі (100 грн, 135 грн), а градацію знижених (відносно встановлених у п. 1 Постанови №209) коефіцієнтів збільшення (пп. 6 п. 2 Постанови №209). Хоча розмір такої щомісячної доплати і передбачений у п.3 Постанови №209, він стосується випадків недостатнього підвищення, тобто не є способом підвищення для пенсій, які не індексуються (як у попередніх роках), натомість забезпечує певну достатність такого підвищення (підвищення проводиться за коефіцієнтами збільшення, однак якщо воно не сягає встановленої межі, то встановлюється доплата для досягнення такої межі). Тим не менш, градація знижених коефіцієнтів збільшення у пп. 6 п. 2 Постанови №205 має ту ж природу, що і встановлені у попередніх роках розміри щомісячної доплати до пенсії (100 грн, 135 грн), адже передбачена для випадків, коли пенсія не підвищується. У свою чергу, існування таких пенсій, що не підвищуються, зумовлене невірним визначенням величини, яку належить множити на коефіцієнти збільшення: належить збільшувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, який фактично враховувався для обчислення пенсії особі при її призначенні (тобто, визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії), а не аналогічний показник, запроваджений Порядком №124 (3764,40 грн). Тобто, відмінність індексації пенсії в 2025 році зводиться до того, що в попередніх роках передбачалося правило, за яким збільшується показник середньої заробітної плати по Україні, запроваджений Порядком №124, і якщо його збільшення у пенсіонера не призводить до збільшення пенсії (за рахунок того, що цей же показник відносно самого пенсіонера, визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії, перевищує показник середньої заробітної плати по України, домножений на відповідний коефіцієнт збільшення), такому пенсіонеру встановлювалась щомісячна доплата до пенсії (100 грн, 135 грн). Натомість в 2025 році в аналогічній ситуації (коефіцієнт збільшення з п. 1 Постанови №209, застосований до показника середньої заробітної плати по України, визначеного згідно Порядку №124, дає менший добуток, ніж величина цього ж показника, визначеного відносно самого пенсіонера за 3 роки, що передують року призначення пенсії) передбачено використання зменшеного коефіцієнту збільшення, однак вже до показника середньої заробітної плати по України самого пенсіонера (визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії). І лише у випадку, якщо після такого застосування розмір збільшення пенсії не досягне 100 грн, належить встановити щомісячну доплату до пенсії, у розмірі, якого не вистачає для досягнення цієї величини. Отже, оскільки в силу положень до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV коефіцієнт збільшення згідно п. 1 Постанови №209 мав би застосовуватись не до показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески (Порядок №124), а до показника середньої заробітної плати по Україні, визначений відносно самого пенсіонера за 3 роки, що передують року призначення пенсії, то підстав для застосування пп.6 п.2 постанови КМУ №209 при індексації пенсії позивача не існує, оскільки пенсія позивача не стає такою, що не підвищується згідно п. 1 Постанови №209, так як цей пункт фактично передбачає підвищення усіх пенсій, оскільки коефіцієнт збільшення повинен застосовується до показника середньої заробітної плати саме пенсіонера (визначений за 3 роки, що передують року призначення пенсії), а не такого ж показника, однак обчисленого відносно Порядку №124. Проте, зазначені обставини суд першої інстанції помилково залишив поза увагою. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач має право на перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески з 01.03.2025 у розмірі 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2020-2022 роки (у розмірі 12236,71 грн). З огляду на це, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволені позову, а саме в частині застосування коефіцієнта 1,0345 замість 1,115 , у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, - У Х В АЛ ИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №160/30363/25 в частині відмови у задоволені позову скасувати та в цій частині прийняти нову постанову якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12236,71 грн), у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 21.04.2025, з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №160/30363/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва