Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/1908/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 688/1908/26 Провадження № 33/820/519/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сопілко Н.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Сопілко Н.Ю. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , одруженого, працює в логістичній фірмі «ЕкольЛогістик», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору. За постановою суду, 23 квітня 2026 року о 02 год 10 хв у м. Шепетівці Хмельницької області на вул. Соборності, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Fiat Ducato", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Сопілко Н.Ю. просила постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Уважала постанову місцевого суду незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначала, що суд першої інстанції без з`ясування і врахування всіх обставин підійшов формально до вивчення обставин справи. Зауважувала, що працівники поліції проявили формальний підхід до оформлення документів і складення протоколу, а матеріали справи взагалі не містять безперервної відеофіксації його складання. Стверджувала, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не відображено, хто саме перебував за кермом автомобіля, а також те, що поліцейські не бачили водія безпосередньо в момент руху транспортного засобу. Посилалася на те, що ОСОБА_1 категорично заперечує керування. Звертала увагу, що в матеріалах справи немає будь-яких належних і допустимих доказів, які би свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Сопілко Н.Ю. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді цієї справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 647717 від 23 квітня 2026 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, згідно з якими в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та очей; - відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився. Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та очей) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керував транспортним засобом. Із відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається причини зупинки (рух транспортного засобу під час комендантської години), та те, що ОСОБА_1 має ознаки сп`яніння, однак відмовився на неодноразову вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тому відсутні підстави вважати, що останній допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку із чим не був зобов`язаний виконувати вимоги працівників поліції, не заслуговують на увагу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 сам повідомив, що прямує з м. Хмельницького, де його вже зупиняли працівники поліції. Цим та іншим доводам зокрема, щодо відхилення показань свідка ОСОБА_2 місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Невизнання вини розцінюється як форма умисного уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено. Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає. Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах. При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду М.С. Матущак