Постанова Дніпровський апеляційний суд № 193/126/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6837/26 Справа № 193/126/26 Суддя у 1-й інстанції - Томинець О.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 193/126/26 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Акуленка В.В., Остапенко В.О. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідачка - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачки ОСОБА_1 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Томинцем О.В.у селищі Софіївці Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року, - ВСТАНОВИВ: У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою веб-сайту полягають у наступному: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «Укр Кредит Фінанс», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID; отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету», в якому отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору, що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору; клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом (також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта); інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом. 23.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту credos.com.ua, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1424-9841, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання надати позичальнику для задоволення особистих потреб кредитні кошти в розмірі 16 900 грн. зі строком користування 365 днів, базовий період 21 календарний день, зі сплатою комісії за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, зі сплатою відсотків за зниженою процентною ставкою - 1,18% в день та стандартна відсотковою ставкою - 1,50 % в день. Через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором, станом на 10.12.2025, утворилась загальна сума заборгованості 68 373,09 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 18 514,00 грн. та простроченою заборгованістю за нарахованими процентами 49 859,09 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1424-9841 від 23.07.2024 та додаткової угоди до нього від 08.08.2024, яка утворилася станом на 10.12.2025, у розмірі 30 864 (гривні 00 коп., з яких: 18 514 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 12 350 грн. прострочена заборгованість за відсотками. У задоволенні решти частини вимог відмовлено. Розстрочено виконання рішення суду у частині основних позовних вимог на 10 (десять) місяців, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» рівними платежами щомісяця, на 5 число відповідного місяця, в розмірі по 3086 гривень 40 коп. (перший платіж здійснити до 5 числа наступного за датою набрання законної сили місяця). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1201 гривня 80 коп. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відмовивши у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом норм процессуального права та неправльне застосування норм атеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути позивач. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.13. кредитного договору. Наполягає на тому, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана відповідачу. Крім того, в матеріалах справи не міститься жодних належних та допустимих доказів та не обґрунтовано необхідність розстрочення виконання рішення суду. Відзив на апеляційну скаргу позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не подано. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з?ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та неврахування життєвих обставин позичальниці і вже здійснених нею виплат. Зазначає, що на погашення заборговнасоті вона вже сплатила 53 849,25 грн та подальше нарахування відсотків є несправедливим. Просить врахувати, що вона є опікуном недієздатного сина (інваліда з дитинства І групи підгрупи Б), батько якого пербуває у полоні, у зв?язку з чим вона перебуває у скрутному матеріальному становищі та стягнення з неї боргу у судовому порядку призведе до порушення парв дитини, адже, вона не зможе придбати дитині навіть найнеобхідніші речі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не піллягає. Відповідакою було внесено платежів на погашення заборгованості у загальному розмірі 53849.25 грн., з яких: 43958.25 грн - враховано на погашення процентів за користування кредитними коштами, 3705.00 грн. - враховано на погашення одноразової комісії за видачу кредитних коштів та 6186.00 грн. - враховано на основний борг. Залишок заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку. Повторно звертає увагу суду на те, що жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів за ст. 625 ЦК України) відповідачці не нараховувалося. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає частковому задоовленю, а апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1424-9841, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у розмірі 16 900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування ним та комісію за видачу кредиту (а.с.10-20). 08.08.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої позичальниця ОСОБА_1 додатково взяла у кредит ще 7800 грн. (а.с.34 на звороті - 36). Вказаний кредитний договір та додаткова угода укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Невід`ємною частиною цих договорів є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства, додаток до додаткової угоди від 08.08.2024. Приймаючи умови договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. Кредитний договір з додатковою угодою та додатками до неї підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить пункт 3 договору - реквізити сторін. Мета отримання кредиту для задоволення особистих потреб позичальника (п.2.4. договору). Згідно з умовами додаткового договору, на момент укладення цієї додаткової угоди, сума неповернутого кредиту за основним боргом на момент укладання додаткової угоди складала 10 716,50 грн.; сума нарахованих та несплачених відсотків 1286 грн, борг по комісії відсутній (пункт 1 додаткової угоди (надалі п. д/у)). Після надання кредитолавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів 18 516,50 грн., яка складається з суми залишку заборгованості за основним договором та суми додаткових коштів на підставі додаткової угоди (10 716,50 +7800) (п.2.3. д/у). Продовжено строк кредитування до 365 з дати укладення д/у (п. 2.11 д/у); тип процентної ставки за користування кредитом фіксована (пункт 4.7 договору), передбачено сплату одноразово комісії у розмірі 15% кредиту (4.11); розмір процентів за користування кредитом 1,5% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка); проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний у цьому договорі; починаючи з 181 дня за кожний день користування кредиту застосовується відсоткова ставка 1,18 % за кожний день користування кредитом (п.2.8 д/у); реальна річна процентна ставка 18710,28%; орієнтовна загальна вартість кредиту 111 227,40 грн. (п.3 д/у). Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 16 900 грн та 7800 грн. підтверджено довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту у вказаних розмірах 23.07.2024 та відповідно 08.08.2024 (а.с.32,33, 38). Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцїі дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 1424-9841 від 23.07.2024 та додаткової угоди до нього від 08.08.2024. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 , оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором вона не виконала належним чином. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідачка суду не надала. Щодо розміру стягнення з відповідачки процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу). Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та розстрочуючи виконання рішення рішення суду, суд першої інстанції виходив з скрутного матеріальне становище відповідачки, яка має низьку заробітну плату, є опікуном повнолітнього сина, якого за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.08.2024 визнано недієздатним унаслідок тяжко хронічного психічного розладу, утримує його самостійно. Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстнрації, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (стаття 207 ЦК України). За положеннями статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді. Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі Закон). Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі статтею 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. У своїй постанові від 07 квітня 2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд зробив висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора. За встановленими у цій справі обставинами Договір про відкриття кредитної лінії № 1424-9841 від 23.07.2024 та додаткова угода до нього від 08.08.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, із застосуванням електронного підпису, що сторонами не заперечується. Своїм підписом на договорі відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 16 900 грн та 7800 грн. підтверджено довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту у вказаних розмірах 23.07.2024 та відповідно 08.08.2024 (а.с.32,33, 38), та фактично визнається відповідачкою. Отже, встановивши, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало умови договору, який був підписаний відповідачкою ОСОБА_1 , суд першої інстанції, взявши до уваги наведені обставини, а також те, що відповідачка порушила умови договору, не погашала щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, у визначений строк, допустила заборгованість щодо повернення кредиту та відсотків, дійшов законного та обґрунтованого висновку про обгрунтованість позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 514 грн., й доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 правильності таких висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання». На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування. Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №1424-9841 від 23 липня 2024 року, позичальниці ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 900 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту 22 липня 2025 року; базовий період 24 календарних днів. Згідно п. 2.1 Додаткової угоди від 08 серпня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1424-9841 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 7 800 грн. Згідно п. 3 цієї Додаткової угоди, після укладання цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит, сума неповернутого кредиту становить 18 516,50 грн. Відповідно до п.п 4.13 Кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 22.07.2025 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.Відповідно до п.п 4.8 цього Договору, базовий період складає 21 (календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Відповідно до п.п 4.9 Кредитного договору №1424-9841 від 23 липня 2024 рокусплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які Позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу. У випадку оплати Обов`язкового платежу у повному обсязі в певному Базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного Базового періоду у складі наступних Обов`язкових платежів. Згідно п. 2.11 Додаткової угоди від 08 серпня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1424-9841сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 (триста шісдесят п`ять) днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 381 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.7 Договору. Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 381 день та у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 07 серпня 2025 року включно. Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 1,5% на день та 1,18% на день, та розмір заборгованості за відсотками становить 49 859,09 грн. Доказів оспорення відповідачкою договору №1424-9841 від 23 липня 2024 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи. Проте, на переконання колегії суддів, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 1,5% та 1,18% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними. Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 23 липня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Натомість у справі, що переглядається в апеляційному порядку, кредитний Договір №1424-9841 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 23 липня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 1,5% та 1,18% є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Колегією суддів здіснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день, з урахуванням сплачених відповідачкою сум на погашення заборгованості. За період з 23 липня 2024 року по 30 липня 2024 року, з урахуванням заборговансоті за тілом кредиту у розмірі 16 900 грн, нараховано відсотки у розмірі 1 352 грн. (16 900 грн х 1 % х 8 днів = 1 352 грн). За період з 31 липня 2024 року по 07 серпня 2024 року, з урахуванням заборговансоті за тілом кредиту у розмірі 10 716,50 грн, нараховано відсотки у розмірі 857,32 грн. (10 716,50 грн х 1 % х 8 днів = 857,32 грн). За період з 08 серпня 2024 року по 30 грудня 2024 року, з урахуванням заборговансоті за тілом кредиту у розмірі 18 516,50 грн, нараховано відсотки у розмірі 26 848,96 грн. (18 516,50 грн х 1 % х 145 днів = 26 848,96 грн). За період з 31 грудня 2024 року по 07 серпня 2025 року, з урахуванням заборговансоті за тілом кредиту у розмірі 40 730,80 грн, нараховано відсотки у розмірі 40 730,80 грн. (18 514 грн х 1 % х 220 днів = 40 730,80 грн). Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору за період з 23 липня 2024 року по 07 серпня 2025 року становить 69 789,08 грн. (1 352 грн. + 857,32 грн. + 26 848,96 грн. + 40 730,80 грн.) Відповідакою було внесено платежів на погашення заборгованості у загальному розмірі 53 849,25 грн., з яких 43 958,25 грн. на погашення процентів за користування кредитними коштами, а тому заборгованість за відсотками має становити 25 830,83 грн (69 789,08 грн. - 43 958,25 грн.), а не 49 859,09 грн., як розраховано позивачем. Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов передчасного та необгрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру відстків, у зв?язку з їх неспівмірністю та необгрунтованістю. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим. Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача, й доводи апеляційної скарги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заслуговують на увагу, у той час коли доводи апеляційної скарги відповідакчи ОСОБА_1 щодо наявнсоті таких пістав є необгрунтованими. З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1424-9841 від 23.07.2024 та додаткової угоди до нього від 08.08.2024, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс», із збільшенням цього розміру до 25 830,83 грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 44 344,83 грн (прострочена заборгованість за кредитом 18 514 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 25 830,83 гривень). Щодо розстрочення виконання оскаржуваного рішення суду, колегія суддів дійшла наступних висновків. Так, правові підстави для розстрочення рішення суду визначено статтею 435 ЦПК України, в якій зазначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. Згідно із ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Таким чином, системне тлумачення вищевикладених норм права дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана лише за наявності відповідного мотивованого клопотання зацікавленої сторони та за наявності для цього виключних обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у строк, встановлений судовим рішенням чи загальними правилами примусового виконання. За своїм змістом розстрочка виконання рішення застосовується у виключних випадках та розстрочено може бути виконання рішення суду, яке не було ухвалено у зв`язку з невиконанням зобов`язань зі сплати періодичних платежів. Кредитні зобов`язання є зобов`язаннями боржника щодо періодичного повернення взятого кредиту протягом певного строку або шляхом встановлення певних періодичних платежів. За таких обставин, не може бути надана розстрочка платежу, стягнутого у вигляді одноразової суми за порушення зобов`язань по сплаті періодичних платежів, до того ж без наявності підстав, визначених положенням 435 ЦПК України, а тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в цій частині, які на її думку є обґрунтованими. Отже, висновок суду першої інстанції щодо розстрочення виконання судового рішення у частині основних позовних вимог на 10 (десять) місяців, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» рівними платежами щомісяця, на 5 число відповідного місяця, в розмірі по 3086 гривень 40 коп. (перший платіж здійснити до 5 числа наступного за датою набрання законної сили місяця) є помилковим та до такого висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим в цій частині суду необхідно скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є частково обгрунтовано та підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з вище наведених підстав. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та збільшує цей розмірі з 1201, 80 грн. до 1 730,56 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог. Крім того, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 595,84 грн. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2026 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року у розмірі 4 992,00 грн, до ухвалення судового рішення у справі, а тому, з огялду на залишення її апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів стягує ці витрати на користь Держави. Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково. Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 рокув частині розміру заборгованості відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1424-9841 від 23 липня 2024 року та додаткової угоди до нього від 08 серпня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 12 350гривень 00 копійок до 25 830 (двадцяти п?яти тисяч вісімсот тридцяти) гривень 83 (вісімдесяти трьох) копійок. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 року в частині загального розміру заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1424-9841 від 23 липня 2024 року та додаткової угоди до нього від 08 серпня 2024 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 30 864 гривень 60 копійок до 44 344 (сорока чотирьох тисяч триста сорока чотирьох) гривень 83 (вісімдесяти трьох) копійок. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 рокув частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», змінити, збільшивши цей розмірі з 1201 гривень 80 копійок до 1 730 (однієї тисячі семисот тридцяти) гривень 56 (п?ядесяти шести) копійок. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2026 рокув частині розстрочення виконання рішення суду у частині основних позовних вимог на 10 (десять) місяців, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» рівними платежами щомісяця, на 5 число відповідного місяця, в розмірі по 3086 (три тисячі вісімдесят шість) гривень 40 коп. (перший платіж здійснити до 5 числа наступного за датою набрання законної сили місяця) скасувати та постановити в прийняти в цій частині нову постанову. У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 595 (дві тисячі п?ятсот дев?яносто п?ять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 4 992 (чотири тисячі дев?ятсот дев?яносто дві) гривні 00 (нуль) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: