Постанова 4803 № 212/13834/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5702/26 Справа № 212/13834/25 Суддя у 1-й інстанції - Борис О.Н. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Кривий Ріг справа № 212/13834/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Борис О.Н. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,та повне судове рішення складено 02 березня 2026 року, УСТАНОВИВ: В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову вказано, що 23 травня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95369607000, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит на суму 32 260 грн на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 8 000 грн 24 червня 2019 року відповідачем було активовано рахунок та здійснювались з використанням кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належно не виконував, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за вказаним Кредитним договором у сумі 7 004,45 грн, з яких: 4 789,01 грн заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн заборгованість за відсотками; 2 215,44 грн заборгованість за комісією. 24 березня 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір факторингу № 203, на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги до відповідача за Кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року у сумі 7 004,45 грн, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 березня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року у загальному розмірі 7 004,45 грн (сім тисяч чотири гривні 45 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн. В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованост, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року у фактичному розмірі 52 655,80 грн, що підтверджується матеріалами справи та вирішити питання щодо судових витрат та стягнути судові витрати на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Апеляційна скарга обґрунтована тим, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на момент відступлення права вимоги становив 52 655,80 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. Разом з тим під час підготовки позовної заяви у прохальній частині позову помилково було зазначено менший розмір позовних вимог, а саме 7 004,45 грн, що стало наслідком технічної помилки при формуванні тексту позовної заяви. При цьому всі документи, які підтверджують фактичний розмір заборгованості відповідача, зокрема Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу та виписка за кредитним договором, були подані до суду першої інстанції разом із позовною заявою та містяться у матеріалах справи. Отже, фактичний розмір заборгованості відповідача підтверджується належними доказами, дослідженими судом першої інстанції, а зазначення меншої суми позовних вимог відбулося виключно внаслідок технічної помилки , що і стало підставою для подання цієї апеляційної скарги з метою зміни рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Анкети-заявки на надання споживчого кредиту від 23 травня 2019 року, між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 23 травня 2019 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95369607000. За умовами пункту 2.1. Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Відповідно до Договору сума кредиту становить 32 260 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору. Кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: - в сумі 32 000 грн - на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника; 260 грн - на оплату страхового платежу. Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 23 вересня 2022 року. Розмір ануїтетного платежу становить 2258,00 грн. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 23 числа (включно) кожного місяця. Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 77% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 84 % річних. Також сторони домовились, що Банк може надати позичальнику додатковий кредит шляхом встановлення ліміту овердрафту на картковому рахунку позичальника на суму 8 000 грн, на строк - 24 місяці з дати встановлення ліміту кредитування (з можливістю подальшої пролонгації). Кредитний договір, разом з додатком №1 до Договору, що містить Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, був підписаний власноручно ОСОБА_1 23 травня 2019 року. (а.с.7-9) 26 червня 2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 була підписана Додаткова угода до Договору про надання споживчого кредиту № 95369607000 від 5/23/2019, на підставі якого сторони погодили перенесення ануїтетних платежів, у зв`язку із чим строк кредитування збільшився відповідно на кількість перенесених платежів. Факт видачі АТ «Укрсиббанк» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року на суму 32 000 грн та 260 грн підтверджується Випискою за кредитним договором по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 (а.с.14-18) У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору № 95369607000 від 23 травня 2019 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у загальному розмірі 7 004,45 грн, з яких: 4 789,01 грн - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за відсотками; 2 215,44 грн - заборгованість за комісією. (а.с.19) На адресу відповідача ОСОБА_1 14 листопада 2025 року було направлено досудову вимогу із зазначенням необхідності сплати заборгованості за вищевказаним Кредитним договором на суму 7 004,45 грн та повідомленням про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яка залишилась без належного реагування. (а.с.25) Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір підписаний відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що передбачено положеннями Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , будучи обізнананою з умовами кредитування, свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим у останньої утворилася заборгованість в загальному розмірі 7 004,45 грн, яка підлягає стягненню за з відповідача на користь позивача, який набув право вимоги первинного кредитора згідно з договором відступлення права вимоги. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі

5. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року. Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін. Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір № 95369607000 від 23 травня 2019 року, а саме електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 280/4456/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19, від 09 червня 2023 року у справі № 280/4461/20. Відповідачкою не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору з АТ «Укрсиббанк», а також факт отримання за його умовами кредитних коштів безготівково на її картковий рахунок на суму 32 000 грн. Частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, в якій, зокрема, зазначено, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). Судом встановлено, що за умовами пункту 2.1. кредитного договору № 95369607000 від 23 травня 2019 року, Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Відповідно до Договору сума кредиту становить 32 260 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору. Кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: в сумі 32 000 грн - на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника; 260 грн - на оплату страхового платежу. Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 23 вересня 2022 року. Розмір ануїтетного платежу становить 2 258 грн. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 23 числа (включно) кожного місяця. Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 77% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 84 % річних. Також сторони домовились, що Банк може надати позичальнику додатковий кредит шляхом встановлення ліміту овердрафту на картковому рахунку позичальника на суму 8 000 грн, на строк - 24 місяці з дати встановлення ліміту кредитування (з можливістю подальшої пролонгації). Кредитний договір, разом з додатком №1 до Договору, що містить Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, був підписаний власноручно ОСОБА_1 23 травня 2019 року. (а.с.7-9) 26 червня 2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 була підписана Додаткова угода до Договору про надання споживчого кредиту № 95369607000 від 5/23/2019, на підставі якого сторони погодили перенесення ануїтетних платежів, у зв`язку із чим строк кредитування збільшився відповідно на кількість перенесених платежів. Факт видачі АТ «Укрсиббанк» та отримання відповідачем коштів за кредитним договором №95369607000 від 23 травня 2019 року на суму 32 000 грн та 260 грн підтверджується Випискою за кредитним договором по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 (а.с.14-18). Відповідано до наданого позивачем суду першої інстанції розрахунку, заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 95369607000 від 23 травня 2019 року становить 7 004,45 грн, з яких: 4 789,01 грн заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн заборгованість за відсотками; 2 215,44 грн заборгованість за комісією. Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши укладення відповідачем кредитного договору № 95369607000 від 23 травня 2019 року та отримання позичальником кредитних коштів; враховуючи неналежне виконання останнім умов договору та наявність, у зв`язку з цим, заборгованості, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 7 004,45 грн, з яких: 4 789,01 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 215,44 грн заборгованість за комісією. Зазначена вище заборгованість підтверджується також представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем (а.с.19). Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скариг позивача про те, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на момент відступлення права вимоги становив 52 655,80 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. Разом з тим під час підготовки позовної заяви у прохальній частині позову помилково було зазначено менший розмір позовних вимог, а саме 7 004,45 грн, що стало наслідком технічної помилки при формуванні тексту позовної заяви, оскільки згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом першої інстанції розглянуто спір в межах заявлених позивачем позовних вимог, а посилання апелянта в апеляційній скарзі на допущення технічної помилки при формуванні тексту позовної заяви не є відповідною правовою підставою для збільшення розмір позовних вимог позивача. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - залишити без задоволення. Заочне рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 березня 2026 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: