Постанова КГС ВС № 922/3736/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ cправа № 922/3736/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С., секретар судового засідання - Корнієнко О. В., за участю представників: Акціонерного товариства «Гарантований покупець» - Прокопіва Н. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Підстепне сонце» -Парамонової Л. В., Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - не з`явився, розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» (правонаступник Акціонерне товариство «Гарантований покупець») на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 (у складі колегії суддів: Плахов О. В. (головуючий), Гребенюк Н. В., Тихий П. В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 (суддя Лаврова Л. С.) у справі № 922/3736/24 за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець» (правонаступник Акціонерне товариство «Гарантований покупець») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підстепне сонце», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року Державне підприємство «Гарантований покупець» (правонаступник Акціонерне товариство «Гарантований покупець», далі - Гарантований покупець) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підстепне сонце» (далі - ТОВ «Підстепне сонце») про стягнення боргу у розмірі 1 965 457,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору від 29.05.2019 № 17094/01 з урахуванням додаткових угод щодо повернення надлишково сплачених коштів за куплену Гарантованим покупцем у листопаді - грудні 2022 року електричну енергію. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго»). Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у серпні 2025 року Гарантований покупець подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3736/24 за касаційною скаргою Гарантованого покупця на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 з підстави, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.10.2025. ТОВ «Підстепне сонце» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.10.2025 зупинено касаційне провадження у справі № 922/3736/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 916/5633/23; відмовлено у задоволенні клопотання Гарантованого покупця про зупинення касаційного провадження у справі № 922/3736/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23. 17.04.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2026 поновлено касаційне провадження у справі № 922/3736/24 за касаційною скаргою Гарантованого покупця на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.06.2026. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2026 заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну сторони її правонаступником задоволено; замінено позивача у справі № 922/3736/24 Державне підприємство «Гарантований покупець» його правонаступником - Акціонерним товариством «Гарантований покупець». НЕК «Укренерго» у судове засідання свого представника не направило. Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України. Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення НЕК «Укренерго» ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що НЕК «Укренерго» не зверталась до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника НЕК «Укренерго». Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Гарантованого покупця, ТОВ «Підстепне сонце», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків. Судами попередніх інстанцій установлено, що 29.05.2019 між Державним підприємством «Енергоринок» (надалі - ДП «Енергоринок», ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, та ТОВ «Підстепне сонце» (ВАД), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, укладено договір № 17094/01 , відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору (пункт 1.1). Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 «Про утворення Державних підприємств «Гарантований покупець» та «Оператор ринку» утворено Державне підприємство «Гарантований покупець» на базі філії «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут Державного підприємства «Гарантований покупець», відповідно до пункту 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності. Функції і повноваження гарантованого покупця регламентуються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (Порядок № 641). Відповідно до частини 3 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро- міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу. Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом кандидат у виробники за «зеленим» тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом (пункт 2.1 розділу 2 Порядку № 641). 30.06.2019 між ДП «Енергоринок» (ДПЕ), Гарантованим покупцем та ТОВ «Підстепне сонце» (виробник за «зеленим» тарифом) укладено додаткову угоду № 150/01 до договору, відповідно до пунктів 1, 2 якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова «ДП «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах», замінити на слова Гарантований покупець, що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця, та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 у новій редакції. В подальшому між Гарантованим покупцем та ТОВ «Підстепне сонце» (виробник за «зеленим» тарифом) було укладено ряд додаткових угод до договору , а саме: від 12.09.2019 № 681/01, від 11.12.2019 № 1243/01, від 27.01.2020 № 83/01/20, від 12.03.2020 № 479/01/20, від 23.04.2020 № 1202/01/20, від 03.02.2021 № 188/01/21, від 25.05.2023 № 1364/07/23. Відповідно до пункту 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 № 479/01/20 продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (Порядок № 2804). Згідно з пунктом 2.5 договору в редакції додаткової угоди № 479/01/20 від 12.03.2020 вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку № 2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 або глави 5 Порядку № 2804 споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядку № 2804 (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 479/01/20 від 12.03.2020). Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 479/01/20 від 12.03.2020). Додатковою угодою від 03.02.2021 № 188/01/21 до договору сторони дійшли згоди викласти пункти 3.3, 3.4 договору в новій редакції. Так, за умовами пункту 3.3 договору (у новій редакції) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку № 641 або главою 6 Порядку № 2804. Згідно з пунктом 3.4 договору (у новій редакції) у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період. На виконання умов договору Гарантований покупець, з урахуванням наданих АКО сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії за листопад 2022 року - грудень 2022 року, здійснив перерахування на користь ТОВ «Підстепне сонце» грошових коштів у загальній сумі 4 407 889,87 грн за електричну енергію, в тому числі по об`єкту генерації відповідача - W-код генеруючої одиниці 62W847250498333J, що підтверджується платіжними інструкціями від 15.11.2022 № 265 145 на суму 2 179 253,73 грн, від 21.11.2022 № 266 026 на суму 115 373,67 грн, від 25.11.2022 № 266 766 на суму 1 321 114,02 грн, від 30.11.2022 № 267 738 на суму 392 261,62 грн, від 15.12.2022 № 269 720 на суму 215 152,42 грн, від 19.12.2022 № 270 527 на суму 15 167,27 грн, від 26.12.2022 № 271 206 на суму 200 498,58 грн. Також, Гарантованим покупцем та ТОВ «Підстепне сонце» як виробником за «зеленим» тарифом підписано акти купівлі-продажу електроенергії по об`єкту генерації відповідача - W-код генеруючої одиниці 62W847250498333J від 30.11.2022 на суму 3 983 818,44 грн, від 31.12.2022 на суму 424 071,43 грн. Листом від 05.06.2023 № 01/27376 НЕК «Укренерго» як адміністратор комерційного обліку (АКО) повідомила Гарантованого покупця про надходження листів від Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 та Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 щодо переліку об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з Об`єднаною енергетичною системою України (ОЕС України). Так, у листі від 01.06.2023 № 01-001280 Акціонерне товариство «Херсонобленерго» зазначило, що всі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики, як розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України, починаючи з 00:00 12.11.2022. У листі Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕС України. До переліку ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України (додаток 3 до листа НЕК «Укренерго») входить об`єкт генерації ТОВ «Підстепне сонце» - електроустановка з ЕІС-кодом W-типу 62W847250498333J. У доповнення до листа від 05.06.2023 № 01/27376 НЕК «Укренерго» листом від 13.06.2023 № 01/28760 направила Гарантованому покупцю лист Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/475 щодо переліку об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, та оновлений перелік ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Згідно із зазначеним переліком об`єкта генерації ТОВ «Підстепне сонце» ЕІС-код W-типу 62W847250498333J не здійснює синхронну роботу з ОЕС України з 12.11.2022. Листом від 05.07.2023 № 01/32699 НЕК «Укренерго» як адміністратор комерційного обліку повідомила Гарантованого покупця, що буде сертифікувати та передавати дані комерційного обліку по електроустановках, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України лише у випадку наявності перевіреної інформації про роботу відповідних установок у синхронному з ОЕС України режимі. (т.1 а.с.90). Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за розрахункові періоди (листопад -грудень 2022 року) (по версії MMS 3), у вказані розрахункові місяці ТОВ «Підстепне сонце» не здійснювало фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні « 0»). У листопаді 2022 року ТОВ «Підстепне сонце» не здійснювало фактичний відпуск електричної енергії починаючи з 12 числа місяця. Оскільки обсяг фактично відпущеної ТОВ «Підстепне сонце» електричної енергії зменшився, розмір грошових зобов`язань позивача перед відповідачем змінився відповідно. Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за листопад 2022 року - грудень 2022 року (по версії MMS 3) по ТОВ «Підстепне сонце» завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS). Зважаючи на те, що система управління ринком містить сертифіковані дані комерційного обліку стосовно ТОВ «Підстепне сонце» за листопад (з 12 по 30 число) 2022 року - грудень 2022 року з нульовими значеннями, тобто вбачається відсутність протягом цього часу фізичного відпуску відповідачем електричної енергії, позивач на виконання вимог Порядку № 641 надіслав на електронну адресу відповідача підписані кваліфікованим електронним підписом: акт коригування від 06.05.2024 до акту купівлі-продажу електроенергії за листопад 2022 року від 30.11.2022; акт коригування від 29.04.2024 до акту купівлі-продажу електроенергії за грудень 2022 року від 31.12.2022. Відповідач зазначені акти не підписав і позивачу не повернув. 13.06.2024 Гарантований покупець звернувся до ТОВ «Підстепне сонце» з вимогою (лист № 41/3391) про повернення отриманих понад фактичну вартість проданої за спірний період електричної енергії грошових коштів у розмірі 1 965 457,67 грн відповідно до пункту 3.4 договору. Зазначена вимога залишилась без належного реагування відповідача, що і стало підставою для звернення Гарантованого покупця до суду з відповідним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підписані сторонами акти купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2022 року та грудень 2022 року є належними доказами на підтвердження обсягу поставленої відповідачем електричної енергії у спірний період; ні позивачем, ні НЕК «Укренерго», яка має статус адміністратора комерційного обліку не надано доказів на спростування обставин надходження електричної енергії в систему та/або некоректності даних обліку електричної енергії, на підставі яких були визначені обсяги відпущеної електроенергії у спірний період; у цьому випадку має місце не коригування даних у зв`язку з виявленими АКО розбіжностями в обсягах поставленої електроенергії, а анулювання вже валідованих та сертифікованих даних; лист Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 не є підтвердженням того, що підприємства (за переліком) не синхронно працювали з ОЕС України. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та погоджуючись з його висновками про відмову у задоволенні позову, також зазначив, що постанова НКРЕКП від 19.04.2024 № 759 не може застосовуватися до правовідносин, які мали місце до її прийняття; відсутні рішення Регулятора, інших уповноважених осіб у сфері енергетики, НЕК «Укренерго», які б визначали перелік територій/зон/систем, які працюють не синхронно з ОЕС України; здійснення господарської діяльності в т.ч. і здійснення виробництва електричної енергії на території тимчасово окупованих територій Херсонської області є правомірними в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки відсутнє будь-яке рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення дії статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на сухопутну територію Херсонської області не має, а тому відповідно вимоги статей 13 та 13-1 зазначеного Закону на територію Херсонської області не поширюються. Гарантований покупець у поданій касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та на неврахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постанові Верховного суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23. Крім того, Гарантований покупець у касаційній скарзі посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 910/19641/23, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, виходить із такого. Після подачі Гарантованим покупцем касаційної скарги у справі № 922/3736/24, що розглядається, Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) ухвалено постанову 03.10.2025 у справі № 908/1162/23. Касаційне провадження у справі № 922/3736/24, що розглядається, зупинялося до розгляду Об`єднаною палатою справи № 916/5633/23. За результатами розгляду зазначеної справи Об`єднаною палатою у постанові від 20.03.2026 висловлено правові позиції, які в силу частини 4 статті 300 ГПК України підлягають врахуванню судом касаційної інстанції, який у такому випадку не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги. З урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства та критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 916/5633/23 та у справі № 922/3736/24, що розглядається, є подібними, тому суд касаційної інстанції враховує висновки, викладені у зазначеній вище постанові. Так, у справі № 916/5633/23 Об`єднана палата зазначила наступне. Відповідно до частини 5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції на момент спірних правовідносин) Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Дані комерційного обліку формуються відповідно до вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, зокрема правил комерційного обліку електричної енергії, та надаються адміністратором комерційного обліку учасникам ринку. Такі дані є підставою для визначення фактичних обсягів виробленої, відпущеної та купленої електричної енергії, а також для проведення фінансових розрахунків між учасниками ринку електричної енергії. Механізм купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а також порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком №

641. Відповідно до пункту 10.2 Порядку № 641 у разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. Згідно з пунктом 10.3 Порядку № 641 за наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей. Також Порядком № 641 встановлено, що підставою для формування актів купівлі-продажу електричної енергії та здійснення розрахунків між гарантованим покупцем і виробником є сертифіковані дані комерційного обліку, які надаються адміністратором комерційного обліку. При цьому зазначений Порядок не містить положень, які б виключали можливість уточнення або коригування таких даних у разі отримання оновленої або уточненої інформації від адміністратора комерційного обліку. Таким чином, дані комерційного обліку можуть уточнюватися у випадках, коли після їх первинного формування отримано нові або уточнені дані, що впливають на визначення фактичних обсягів електричної енергії. Такий підхід узгоджується із загальними принципами функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких розрахунки між його учасниками повинні здійснюватися на підставі достовірних та підтверджених даних щодо фактичних обсягів виробництва та споживання електричної енергії. Використання первинних даних комерційного обліку для здійснення розрахунків саме по собі не виключає можливості їх подальшого уточнення у випадку встановлення їх невідповідності фактичним показникам або у разі отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку. У такому випадку уточнені дані комерційного обліку підлягають врахуванню при визначенні остаточних обсягів виробленої та відпущеної електричної енергії, що, у свою чергу, може зумовлювати необхідність коригування раніше здійснених розрахунків між сторонами відповідних правовідносин. Відповідно до пункту 11.3 Порядку № 641 після отримання продавцем за «зеленим» тарифом від гарантованого покупця акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування, підписаного уповноваженою особою гарантованого покупця із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, продавець за «зеленим» тарифом протягом трьох днів з дня отримання відповідного акта направляє гарантованому покупцю примірник акта, підписаний уповноваженою особою продавця за «зеленим» тарифом із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису. У разі наявності у продавця за «зеленим» тарифом зауважень до акта купівлі- продажу електричної енергії або акта коригування, наданого гарантованим покупцем, та/або відмови у його підписанні продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний письмово повідомити про це гарантованого покупця, надати вмотивовану відмову від його підписання та впродовж 30 днів ініціювати спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість визначається за даними, зазначеними в акті купівлі-продажу електричної енергії або акті коригування. Якщо продавець протягом трьох робочих днів з дня направлення акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування не направив до гарантованого покупця підписаний акт купівлі-продажу електричної енергії або акт коригування та впродовж 30 днів не ініціював спір, то такий акт купівлі-продажу електричної енергії або акт коригування вважається підписаним продавцем за «зеленим» тарифом. Таким чином, пункт 11.3 Порядку № 641 врегульовано спеціальний порядок та визначено умови, виконання яких необхідне з боку продавця (відповідача) при відмові від підписання акту купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування, а саме: 1) письмово повідомити про відмову від підписання акта Гарантованого покупця, надавши вмотивовану відмову від підписання акту купівлі-продажу/акту коригування протягом трьох робочих днів з дня направлення акта купівлі-продажу електричної енергії або акта коригування; 2) протягом 30 днів ініціювати спір відповідно до норм чинного законодавства. Разом з тим, вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій обмежившись посиланням на первинні акти купівлі-продажу електроенергії, взагалі не надали оцінки обставинам складання та надіслання позивачем відповідачу актів коригування до первинних актів купівлі-продажу електроенергії, а також обставинам дотримання відповідачем відповідного порядку після отримання таких актів коригування. Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23 також зазначила, що лист оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією певної області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, є достатнім доказом того, що електроенергія не передавалася в ОЕС України, а відтак є достатньою підставою для коригування даних комерційного обліку та встановлення показників «0». Крім того, щодо постанови НКРЕКП від 19.04.2024 № 759, яка встановлює, що у разі відсутності доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електроустановок, розташованих на тимчасово окупованих територіях та які працюють несинхронно з ОЕС України, дані комерційного обліку визначаються на рівні нуль, Об`єднана палата зазначила, що постанова НКРЕКП від 19.04.2024 № 759 фактично конкретизувала окремі випадки застосування механізмів комерційного обліку, однак не запровадила принципово нового підходу до визначення або уточнення даних комерційного обліку. З огляду на викладене, Об`єднана палата виснувала, що можливість коригування даних комерційного обліку, у тому числі шляхом визначення відповідних обсягів електричної енергії на рівні « 0» існувала і до прийняття постанови НКРЕКП від 19.04.2024 №

759. Ураховуючи наведене, Об`єднана палата відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 910/19641/23 щодо застосування частини 5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.2 Порядку №

641. Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що питання застосування положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у правовідносинах, коли учасник ринку електричної енергії в період запровадження воєнного стану знаходиться на тимчасово окупованій території, за умови відсутності окремого рішення органу державної влади щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, було предметом розгляду Об`єднаної палати у справі № 908/1162/23, за результатами розгляду якої Об`єднаною палатою у постанові від 03.10.2025 висловлено правові позиції, які в силу частини 4 статті 300 ГПК України підлягають врахуванню судом касаційної інстанції. Так, у постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 Об`єднана палата зазначила наступне. Правовий статус тимчасово окупованої території рф у розумінні пункту 1 частини 1статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася. Ураховуючи наведене, Об`єднана палата виснувала про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України. З огляду на викладене висновки, викладені у оскаржуваних судових рішеннях у справі, що розглядається, про відмову у задоволені позову не відповідають висновкам, викладеним у постановах Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі постанова суду апеляційної інстанцій та рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідають, а отже їх не можна визнати законними та обґрунтованими. Відповідно до частин 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України). Ураховуючи наведене, а також керуючись принципом верховенства права та положеннями частини 4 статті 300 цього Кодексу, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновків, викладених у постановах Об`єднаної палати від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, що, у свою чергу, зумовлює скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, у тому числі надати оцінку доводам позивача щодо знаходження об`єкта генерації ТОВ «Підстепне сонце» ЕІС-код W-типу 62W847250498333J на тимчасово окупованій території, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого, з урахуванням висновків Об`єднаної палати, викладених у наведених вище постановах, ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» (правонаступник Акціонерне товариство «Гарантований покупець») задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі № 922/3736/24 скасувати.

3. Справу № 922/3736/24 передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. С. Берднік Судді: В. А. Зуєв І. С. Міщенко