Ухвала КГС ВС № 910/13773/25

УХВАЛА 29 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/13773/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивізіон груп" про стягнення 97 800,00 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивізіон груп" про стягнення збитків в сумі 97 800,00 грн, що складаються із зайво сплаченого податку на прибуток.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 10.03.2026 у справі №910/13773/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026, у задоволенні позову відмовив. 3. 20.06.2026 Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 у справі №910/13773/25.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

9. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК України).

10. Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Справи, на які поширюється дія п.1 ч.5 ст.12 ГПК України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).

12. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

14. Отже відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України справа №910/13773/25 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).

15. У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

16. Таким чином Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ст.287 ГПК України, що узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

17. Як вже зазначалося вище, у п.2 ч.3 ст.287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судові рішення у малозначній справі можуть бути предметом касаційного оскарження.

18. Проте касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не містить посилань/обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

19. Верховний Суд вважає за доцільне зауважити, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи та належного обґрунтування виключних випадків, визначених пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, покладається на скаржника.

20. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність обставин, що підпадають під дію виключень з п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/13773/25 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст.234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/13773/25 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець