Ухвала КГС ВС № 916/547/25

? УХВАЛА 26 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/547/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Плющакова Сергія Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 (колегія суддів: Принцевська Н. М., Аленін О. Ю., Савицький Я. Ф.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 (суддя Гут С. Ф.) про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця (від 05.03.2026 за вх. № 2-433/26)у справі за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, ВСТАНОВИВ: Керівник Доброславської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району (далі - Південнівська міськрада, Рада) з позовом до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (далі - ФОП Плющаков С. М.), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд: - припинити ФОП Плющакову С. М. володіння правом приватної власності на кафе-бар загальною площею 79,9 кв. м за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Южне (Південне), Одеський р-н, Одеська обл., (далі - кафе-бар / нерухоме майно) з одночасним закриттям реєстраційного розділу об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1392796851117; - зобов`язати ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл., (далі - земельна ділянка) шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - кафе-бару. Одночасно із позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на нерухоме майно бар загальною площею, 79,9 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27, право власності на яке зареєстроване за Плющаковим С. М. 24.10.2017. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 заяву прокурора про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 скасовано частково. Позов задоволено частково. Зобов`язано ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міськради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл., шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м за адресою: вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнути з ФОП Плющакова С. М. на користь Одеської обласної прокуратури 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову, 1514,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, 3633,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ФОП Плющакова С. М. на користь Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" 4542,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Постановою Верховного Суду від 04.03.2026 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 916/547/25 залишено без змін. 08.12.2025 Господарським судом Одеської області видано накази про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025. 05.03.2026 ФОП Плющаков С. М. звернувся до суду першої інстанції зі скаргою (яка зареєстрована 06.03.2026 вх. № 2-433/26) на постанову приватного виконавця, у якій просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 23.02.2026 про скасування процесуального документа, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І. І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Фактичні обставини справи, встановлені судами Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/4106/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2015, зобов`язано ФОП Плющакова С. М. усунути перешкоди Виробничо-комерційній приватній фірмі "Вячеслава" у праві постійного користування земельною ділянкою на вул. Хіміків, 27 у м. Южному та звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу існуючого кафе-бару за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27. 28.07.2015 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення від 27.04.2015 у справі № 916/4106/14. 25.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиної І. І. за заявою стягувача (ВКПФ "Вячеслава") відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 28.07.2015 у справі № 916/4106/14. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 у справі № 916/4106/14 відмовлено у задоволенні скарги ФОП Плющакова С. М. на постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 задоволено скаргу ФОП Плющакова С. М. на постанову від 25.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 у справі № 916/4106/14 скасовано. Визнано неправомірною та скасовано постанову від 25.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І. І. 04.12.2025 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із ухваленням Південно-західним апеляційним господарським судом 24.11.2025 постанови у справі № 916/4106/14. Постановою Верховного Суду від 10.02.2026 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 у справі № 916/4106/14 залишено в силі. Водночас у зв`язку із зверненням прокурора у лютому 2025 року з позовом у справі № 916/547/25, який було задоволено постановою апеляційного суду від 25.11.2025 (залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2026) в частині знесення кафе-бару та стягнення судових витрат, Господарський суд Одеської області 08.12.2025 видав відповідні накази. 23.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І. І. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про скасування процесуального документа повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 04.12.2025, у зв`язку з ухваленням Верховним Судом 10.02.2026 постанови у справі № 916/4106/14. 24.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08.12.2025 у справі № 916/547/25 (про стягнення з ФОП Плющакова С. М. на користь ВКПФ "Вячеслава" 4542,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги). 25.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною І. І. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 у задоволенні скарги ФОП Плющакова С. М. на дії приватного виконавця відмовлено. Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд зазначив, що оскільки постановою Верховного Суду від 10.02.2026 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.08.2025 у справі № 916/4106/14 залишено в силі, приватний виконавець мав правові підстави для винесення постанови про скасування процесуального документа повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 04.12.2025. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 залишено без змін. При цьому апеляційний суд додатково зазначив про те, що оскільки Верховним Судом у справі № 916/4106/14 підтверджено факт правомірного відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження № НОМЕР_1, то виконавець має право вчинення певні дії у виконавчому провадженні, не дивлячись на наявність накладеного в межах справи № 916/547/25 арешту на майно. Апеляційний суд зауважив, що як станом на дату звернення до Господарського суду Одеської області зі скаргою 05.03.2026, так і станом на 23.02.2026 (дата прийняття оскаржуваного рішення приватним виконавцем про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без відкриття) 90-денний термін дії ухвали про забезпечення позову від 19.02.2025 у справі № 916/547/25, визначений частиною сьомою статті 145 ГПК України, сплинув. Короткий зміст касаційної скарги ФОП Плющаков С. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 01.06.2026 та ухвалу місцевого суду від 14.04.2026 і ухвалити нове рішення, яким скаргу ФОП Плющакова С. М. на дії приватного виконавця, зареєстровану 05.03.2026 вх. № 2-433/26, задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявності діючої ухвали Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 про забезпечення позову у справі № 916/547/25 як підстави визнання неправомірною та скасування оскаржуваної постанови приватного виконавця. За наявності чинного арешту на спірне нерухоме майно у приватного виконавця відсутні правові та фактичні підстави приймати будь-які постанови, окрім як постанови про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому скаржник вважає, що суди безпідставно взяли до уваги постанову Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 916/4106/14, оскільки жодного висновку, який мав би преюдиціальне значення під час розгляду скарги, зареєстрованої 05.03.2026 вх. № 2-433/26, вказана постанова Верховного Суду не містить. Скаржник також зазначає, що станом на сьогоднішній день реально та об`єктивно існує тільки один кафе-бар, який введений в експлуатацію на підставі Декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 02.10.2017 (із датою закінчення будівництва 26.09.2017), на підставі якої в подальшому було зареєстровано право власності за Плющаковим С. М. в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та присвоєно реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117. Право власності Плющакова С. М. на кафе-бар, загальною площею 79,9 кв. м за адресою вул. Хіміків, 27, м. Південне (до перейменування Южне), Одеський р-н, Одеська обл. підтверджується Інформаційною довідкою №465322226 від 23.02.2026, приєднаною до скарги. Зазначений реально та об`єктивно існуючий кафе-бар не був предметом судового розгляду у господарській справі № 916/4106/14, а тому не може бути предметом примусового виконання на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 28.07.2015 у справі № 916/4106/14, у зв`язку зі чим, на переконання скаржника, вказаний наказ слід вважати виконаним в повному обсязі. На переконання скаржника, процесуальний документ "Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання" від 04.12.2025 не підлягає скасуванню у зв`язку із ухваленням Верховним Судом постанови від 10.02.2026 у справі № 916/4106/14, оскільки виконавче провадження № НОМЕР_1 було завершене самим приватним виконавцем шляхом складення повідомлення, а не постанови про закінчення виконавчого провадження. У такому разі приватний виконавець мав би право відкрити нове виконавче провадження, хоча фактично він не мав право взагалі вчиняти будь-які виконавчі дії, не дивлячись на наявність на постанови Верховного Суду від 10.02.2026. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання. Стаття 326 ГПК України містить імперативний припис про те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Спеціальний порядок процесуальної діяльності виконавців у період дії правового режиму воєнного стану регламентується пунктом 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Згідно з абзацом одинадцятим цієї норми у період дії воєнного стану в Україні приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні. Оцінивши встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що оскільки постановою Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 916/4106/14 скасовано постанову апеляційного суду від 24.11.2025, а ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні скарги на відкриття провадження залишено в силі, у приватного виконавця виникли безумовні об`єктивні підстави у розумінні пункту 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" для винесення оскаржуваної постанови від 23.02.2026 про скасування процесуального документа - повідомлення від 04.12.2025, яке видавалося виключно на виконання згодом скасованого судового рішення. Тому первинна постанова приватного виконавця від 25.07.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 є чинною, а дії щодо її прийняття - законними. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що наявність ухвали про забезпечення позову від 19.02.2025 у справі № 916/547/25 у вигляді арешту майна є абсолютною перешкодою для вчинення будь-яких дій виконавцем. Відповідно до частини сьомої статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Частиною восьмою статті 145 ГПК України передбачено, що якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату прийняття виконавцем оскаржуваної постанови (23.02.2026) та на дату звернення боржника зі скаргою (05.03.2026) 90-денний строк дії заходів забезпечення позову, визначений частиною сьомою статті 145 ГПК України, сплинув (з моменту ухвалення апеляційним судом постанови від 25.11.2025). Крім того, накладений у межах цієї справи арешт за позовом прокуратури про знесення самочинного будівництва за своєю правовою природою не може слугувати інструментом для блокування примусового виконання судового рішення у справі № 916/4106/14 і не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Не можуть бути прийняті до уваги й аргументи скаржника про відсутність преюдиціального значення постанови Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 916/4106/14. Згідно зі статтею 316 ГПК України, з моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції скасована постанова апеляційного суду від 24.11.2025 втратила законну силу та в подальшому виконанню не підлягає. Для правовідносин виконавчого провадження визначальним є сам юридичний факт відновлення чинності ухвали Господарського суду Одеської області від 25.08.2025, якою підтверджено законність відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, а тому посилання судів попередніх інстанцій на цей судовий акт є цілком обґрунтованим. Щодо посилань скаржника на те, що наказ у справі № 916/4106/14 фактично виконаний, то матеріали справи не містять постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням наказу чи ухвали суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, що виключає можливість вважати наказ виконаним. Твердження скаржника про відсутність прав на землю у ВКПФ "Вячеслава" також обґрунтовано відхилені судами, оскільки в межах цього спору, ініційованого прокурором в інтересах власника землі (Південнівської міської ради) про знесення самочинного будівництва, обсяг речових прав третіх осіб не впливає на обов`язковість виконання судового рішення та на право власника захищати своє майно. Суд касаційної інстанції також відхиляє твердження скаржника про те, що норма пункту 10-2 Розділу XIII Закону № 1404-VIII дозволяє виконавцю скасовувати свої процесуальні акти лише в межах "відкритого" провадження, а після видачі повідомлення від 04.12.2025 воно припинило юридичне існування, оскільки, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, постанови про його закінчення чи повернення виконавчого документа приватним виконавцем не приймалися. Винесення повідомлення про повернення документа без прийняття до виконання від 04.12.2025 було процесуальною дією, зумовленою виключно існуванням постанови апеляційного суду від 24.11.2025, яка згодом була скасована Верховним Судом. Оскільки первинна постанова про відкриття провадження від 25.07.2025 залишилася чинною, виконавче провадження продовжувало існувати, і виконавець, керуючись спеціальними повноваженнями під час дії воєнного стану, правомірно скасував свій попередній документ, привівши стан виконавчого провадження у відповідність до остаточного рішення Верховного Суду. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не викликають жодних розумних сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень у цій справі. Отже, правильне застосування судами попередніх інстанцій норм ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" під час прийняття оскаржуваних судових рішень у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Плющакова С. М. на постанову апеляційного суду від 01.06.2026 та ухвалу господарського суду від 14.04.2026 на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 293 ГПК України. Керуючись статтями 234, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/547/25 за касаційною скаргою Плющакова Сергія Миколайовича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.04.2026. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя Ю. Я. Чумак