Ухвала КГС ВС № 916/547/25

? УХВАЛА 18 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/547/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я., розглянувши заяву Плющакова Сергія Миколайовича про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. від розгляду справи за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, ВСТАНОВИВ: Керівник Доброславської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району (далі - Південнівська міськрада, Рада) з позовом до фізичної особи - підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (далі - ФОП Плющаков С. М.) про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 скасовано частково. Позов задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 04.03.2026 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 916/547/25 залишено без змін. 08.12.2025 Господарським судом Одеської області видано накази про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025. ФОП Плющаков С. М. звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії приватного виконавця, яку ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2026, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026, залишено без розгляду. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. 16.06.2026 ФОП Плющаков С. М. звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М. та Чумака Ю. Я. від розгляду цієї справи. Заяву мотивовано наявністю обставин, що викликають у заявника сумніви в неупередженості та об`єктивності зазначеної колегії суддів. Такими обставинами зазначено те, що колегія у складі суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. брала участь у розгляді цієї ж справи № 916/547/25 та ухвалила постанову від 04.03.2026. На переконання заявника, під час розгляду цієї справи судді Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Чумак Ю. Я. маніпулювали правовими висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладеними в інших категоріях справ, які не є подібними до спірних правовідносин; не досліджували обставини справи, а застосовували шаблонні фрази-кліше із пояснень зацікавлених учасників справи; прямо відхилили доводи ФОП Плющаков С. М. щодо необхідності дослідження факту використання завідомо підробленого офіційного документу прокурором Доброславської окружної прокуратури Карцевою І. В., керівником Доброславської окружної прокуратури Стоєвим А. Я, заступником керівника Одеської обласної прокуратури Раковичем М. М., суддями Південно-західного апеляційного господарського суду Богацькою Н. С., Принцевською Н. М., Дібровою Г. І. Так, за наслідками касаційного перегляду справи № 916/547/25 колегією суддів було прийнято остаточне рішення не на користь ФОП Плющакова С. М. Все вище викладене викликає, на думку заявника, обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М. та Чумака Ю. Я. щодо результатів розгляду справи № 916/547/25. Згідно з частинами першою та другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006). Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006). ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах. Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Імперативними положеннями частини четвертої статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Доводи ФОП Плющакова С. М. щодо наявності підстав для відводу суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. зводяться виключно до незгоди з ухваленими за участю цих суддів судовими рішеннями у цій справі, що відповідно до вимог частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. у заяві не вказано. Ураховуючи положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу. Колегія суддів зазначає, що оскільки 16 та 17 червня 2026 року суддя Краснов Є. В. перебував у відрядженні згідно з наказами голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2026 № 1909/0/6-26, заява про відвід, що надійшла до суду 16.06.2026 розглядається колегією суддів невідкладно, у перший робочий день після повернення головуючого судді з відрядження. Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України. Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Плющакова Сергія Миколайовича про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 916/547/25 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви Плющакова Сергія Миколайовича про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя Ю. Я. Чумак