Постанова КГС ВС № 926/38/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ cправа № 926/38/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Студенець В.І., за участю: секретаря судового засідання - Федорченка В.М., позивача - Книговського В.О., відповідача - Нагнибіди В.І., Чайковського І.А., прокуратури - Томчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 (головуючий суддя - Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 (суддя Бутирський А.А.) у справі №926/38/22 за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", за участю Чернівецької обласної прокуратури, про стягнення 4 117 671,87 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог.

1. Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державного підприємства "Берегометське лісове господарство" (далі також - ДП "Берегометське лісове господарство", правонаступник - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", далі також - ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс") про стягнення 4 117 671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно з актом перевірки №208/03 від 02.11.2021.

2. Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем суцільної рубки дерев в порушення вимог статей 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", пунктів 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

3. На підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 27.10.2021 №665, спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Берегометське лісомисливське господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №208/03 від 02.11.2021.

4. Відповідно до вказаного акта, під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 28.10.2021 по 02.11.2021 спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу встановлено факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев порід ялина, ялиця, бук у кількості 98 штук на території Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 (лісовідновна рубка 2020 року) на площі 1,3 га (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили), а також факт незаконної рубки сироростучих та сухостійних дерев порід ялина, ялиця, бук, клен-явір у кількості 146 штук у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 (лісовідновна рубка 2020 року) на площі 1,4 га (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) на території того ж лісництва.

5. Зазначені рубки, за висновками контролюючого органу, були здійснені лісозаготівельними бригадами ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у 2021 році.

6. Згідно з таксаційного опису Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство" та актів відведення ділянок у рубку від 04.12.2020 та 07.12.2020 квартал 37 виділ 2 віднесено до берегозахисних лісових ділянок зі стрімкими схилами крутизною відповідно 30 та 35 градусів.

7. За твердженням відповідача, спірні рубки здійснювалися у відповідності до матеріалів лісовпорядкування та на підставі лісорубного квитка №228 від 09.12.2020, за яким відповідно до листів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.12.2020 №02-12/1150 та Управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА від 28.12.2020 №04/1875 термін заготівлі деревини було погоджено та продовжено до 31.05.2021.

8. У лісорубному квитку №228 від 09.12.2020 у графі "вид, спосіб рубки" зазначено "лісовідновна - кінцевий прийом".

9. Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог статей 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", пункти 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724 внаслідок чого, на підставі додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", Державною екологічною інспекцією Карпатського округу м. Івано-Франківськ визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок зазначених рубок на території Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство", що становить 4 117 671,87 грн.

10. З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на адресу ДП "Берегометське лісомисливське господарство" було надіслано письмову претензію від 26.11.2021 №03.5-07/4827 про сплату шкоди в розмірі 4 117 671,87 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

11. Наведені обставини стали підставою для звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу м. Івано-Франківськ до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про стягнення з ДП "Берегометське лісове господарство" 4 117 671,87 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної рубки дерев, згідно з актом перевірки №208/03 від 02.11.2021.

12. Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №913 "Про припинення Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" та затвердження складу комісії з припинення", зазначене підприємство припинено шляхом реорганізації, у зв`язку з приєднанням до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

13. Згідно з наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 02.01.2023 №178 "Про закріплення майна за філією "Берегометське лісомисливське господарство" майно, права та обов`язки ДП "Берегометське лісомисливське господарство", передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 02.01.2023 №5, відповідній філії ДСГП "Ліси України".

14. Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 №1853 припинено філію "Берегометське лісомисливське господарство".

15. Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2325 затверджено передавальні акти філій, що координуються Подільським лісовим офісом, відповідно до яких майно, права та обов`язки, у тому числі щодо філії "Берегометське лісомисливське господарство", передано правонаступнику.

16. Враховуючи викладене, у справі №926/38/22 здійснено процесуальну заміну відповідача - ДП "Берегометське лісомисливське господарство" на його правонаступника: ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс".

17. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2022 у справі №926/38/22 призначено комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання: до якої системи рубок (вибіркова, поступова, суцільна чи інша (вказати яка) відноситься лісовідновна рубка, що виконана ДП "Берегометське лісомисливське господарство" у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка №228 від 09.12.2020?

18. За результатами проведення експертизи складено висновок експертів №66-Е від 06.02.2025. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

19. Господарський суд Чернівецької області рішенням від 05.11.2025 у справі №926/38/22, яке Західний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 09.04.2026, задовольнив позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу; стягнув з ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" 4 117 671,87 грн шкоди та 61 765,09 грн судового збору..

20. Рішення суду першої інстанції мотивовано таким: - згідно з приписами статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" з метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, зокрема, у берегозахисних ділянках лісу. Водночас відповідно до таксаційного опису Долішньо-Шепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство", та актів відведення ділянки в рубку від 04.12.2020 та від 07.12.2020 квартал 37 виділ 2, відносяться до берегозахисних лісових ділянок, з крутизною схилу 30 градусів та 35 градусів відповідно і відносяться до стрімких схилів; - у лісорубному квитку від 09.12.2020 №228 у графі вид, спосіб рубки зазначено лісовідновна - кінцевий прийом. Поряд з цим, такого способу рубки, як лісовідновна - кінцевий прийом діючими законодавчими та нормативно-правовими актами не передбачено. Згідно вказаних лісорубних квитків, матеріалів відведення ділянок, контрольного переліку відведених дерев, до рубки призначено весь деревостан (крім підросту, який підлягає збереженню), про що зазначено у графі "спосіб обліку" - за площею, а не "подеревно", як це проводиться під час вибіркових та поступових систем рубок. Отже, лісогосподарським підприємством призначено до рубки весь деревостан за один прийом, тобто у суцільний спосіб; - неправомірність поведінки особи: всупереч встановленої статтею 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" заборони на проведення суцільних рубок в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, працівниками ДП "Берегометське лісомисливське господарство" проведено незаконну рубку 98 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 та незаконну рубку 146 шт. дерев на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2; - наявність шкоди: розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної рубки дерев на території Долішньошепітського лісництва, ДП "Берегометське лісомисливське господарство" здійснений на підставі додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", розмір заподіяної шкоди становить 4 117 671,87 грн; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою: незаконна рубка сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця, бук, клен-явір в кількості 146 шт. на території Долішньошепітського лісництва у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 лісовідновна рубка 2020 року на площі 1,4 га. (берегозахисна ділянка лісу, стрімкі схили) призвела до заподіяння шкоди; - вина заподіювача шкоди: вищезазначені рубки скоєні лісозаготівельними бригадами ДП "Берегометське лісомисливське господарство" в 2021 року, що є порушенням вимог статей 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", пунктів 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724; - доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище; - висновок експертів №66-Е від 06.02.2025 не береться до уваги судом з огляду на те, що: 1) у своєму висновку (стор. 3) експерт зазначає, що вирішення поставленого питання експертного завдання відбувалось не у редакції питання, яке поставив суд у відповідній ухвалі, а у наступній редакції: Чи застосована система лісовідновної рубки (якої саме - вибіркова, поступова, суцільна тощо), виконана Державним підприємством "Берегометське лісомисливське господарство" у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №1 площею 1,3 га та у кварталі 37 виділі 2 на ділянці №2 площею 1,4 га Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка №228 від 09.12.2020 року, відповідала чинним на час рубки правилам і нормам природоохоронного та лісоохоронного законодавства?"; 2) у висновку експертів (стор.6) в розділі: Вихідні дані та обставини події, що досліджується, експерт зазначає, що дослідження проводяться з наданих на експертне дослідження матеріалів адміністративної справи №600/938/21-а, а саме: з акта №19/03 від 08.02.2021, складеного за результатами позапланової перевірки Держекоінспекцією Карпатського округу дотримання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Держпідприємством "Берегометське лісомисливське господарство", що не відповідає предмету дослідження, оскільки комплексна судова інженерно-еколого-лісогосподарська експертиза призначалась Господарським судом Чернівецької області у справі №926/38/22, предметом розгляду якої був зовсім інший акт позапланового заходу №208/03 від 02.11.2021; 3) експерт зазначає у своєму висновку (стор. 7), що інспекторами з ОНПС ДЕІ Карпатського округу стверджується, що уповноваженими особами ДП "Берегометське ЛМГ" при відведенні та проведенні рубок у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 1 площею 1,3 га; у кварталі 37 виділ 2 ділянка 2 площею 1,4 га застосовано вид рубки - суцільна рубка, а не поступова рубка, як зазначено у лісорубних квитках, а також стверджується, що ділянка 1 та ділянка 2 кварталу 33 належать до зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця". Разом з цим, предметом позапланового заходу (Акт №208/03 від 02.11.2021), який було надано експертам для проведення дослідження, не були рубки, проведені ДП "Берегометське ЛМГ" у кварталі 33 виділ 1 площа 2,7 га; кварталі 33 виділ 1 ділянка 2 площа 1,4 га.

21. Апеляційний суд погодився із вказаними висновками суду першої інстанції та додатково зазначив таке: - формальне найменування виду рубки у лісорубному квитку чи інших лісогосподарських документах не є визначальним за наявності фактичних даних, що свідчать про інший спосіб її здійснення. Вирішальне значення має реальний спосіб проведення рубки та її наслідки для деревостану на конкретній лісовій ділянці; - посилання скаржника на визначальне значення належності рубки до певної "системи рубок" (вибіркової, поступової чи суцільної) не спростовують наведеного, оскільки суцільна рубка у розумінні законодавства характеризується насамперед фактичним одночасним вилученням деревостану, а не лише її формальним віднесенням у лісогосподарській документації; - зі змісту акта позапланової перевірки та матеріалів справи вбачається, що на спірних ділянках у межах одного вегетаційного періоду здійснено суцільне вилучення деревостану, за винятком дерев, що підлягали збереженню відповідно до технологічних вимог. Встановлені обсяги вирубки та характер втручання в деревостан свідчать про втрату суцільності лісового покриву на відповідних площах, що є характерною ознакою суцільної рубки у розумінні спеціального законодавства; - доводи відповідача про здійснення лісовідновної рубки як складової системи поступових рубок не спростовують встановленого факту одноразового вилучення основної маси деревостану, оскільки сама по собі належність заходу до системи лісовідновних рубок не виключає його фактичної реалізації як суцільного за способом виконання; - матеріали лісорубних квитків та документації щодо відведення ділянок свідчать про віднесення до рубки усього деревостану на відповідних ділянках за площею, за винятком підросту, що підлягав збереженню. Такий спосіб планування та обліку лісосічних робіт не відповідає характерним ознакам вибіркових або поступових систем рубок, які передбачають поетапне вилучення окремих дерев із збереженням значної частини деревостану. Факт відведення ділянок із призначенням до вирубки всього деревостану за один прийом свідчить про фактичну організацію рубки як суцільної за своїм характером, незалежно від формального визначення її як лісовідновної у лісорубному квитку. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони та прокуратури.

22. ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог Державної екологічної інспекції Карпатського округу до ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" про стягнення 4 117 671,87 грн відмовити; (2) стягнути з Державної екологічної інспекції Карпатського округу на користь ДСГП "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 123 530,18 грн.

23. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання: (1) чи є положення абзацу 9 частини першої статті 1 Закону "Про заборону проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", якими визначається термін "суцільна рубка", а саме фраза "крім останнього заходу поступової рубки" такими, які необхідно застосовувати так, що останній захід поступової рубки може проводитись в один прийом - тобто "за площею" ділянки відведеної в рубку (а не подеревно, чи групами дерев), а отже, вирубування дерев в один прийом за площею в рамках останнього заходу поступової рубки не може вважатись суцільною рубкою та є виключенням із заборони, яка передбачена вказаним Законом?; (2) чи є виключенням з дії Закону положення, які містяться у преамбулі, а також частині першій статті 2 вказаного Закону, а саме "крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень" і які обставини (та на підставі яких доказів) повинен встановити суд, вирішуючи спори щодо рубки насаджень, вражених шкідниками і хворобам. При цьому, вирішуючи питання щодо правомірності проведених рубок на ділянках, на яких здійснювалась вирубка деревостану, суцільно пошкодженого внаслідок вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, не мають значення способи, види і системи рубок, оскільки вказане виключення з дії закону не містить умов щодо його застосування. Доведенню підлягають лише обставини, які свідчать, що вирубаний деревостан був суцільно пошкодженим внаслідок вітровалів і буреломів, а також суцільно враженим шкідниками і хворобами

24. У касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає таке: - суди попередніх інстанцій не визначили, які саме обставини є юридично значимими для віднесення рубки до суцільної або до поступової , не здійснили системного аналізу наведених норм права та фактично підмінили правильну і повну правову кваліфікацію рубки відповідно до положень Закону її фактичним описом; - судами, всупереч положенням Закону, здійснено дослідження спірної рубки як ізольованого чи самостійного лісогосподарського заходу, однак вона, насправді, таким не є, адже ліс - це живий організм, і будь-яка рубка, а особливо, коли вона проводиться за площею (як у цій справі), чи відведеними лісосіками, вимагає врахування попередніх заходів, здійснених як на цій, так і на суміжних ділянках, що в сукупності дозволяє формувати благонадійний підріст та забезпечувати лісовідновлення. Такий поверхневий підхід судів призводить до помилкових висновків та нівелювання різниці між (а) суцільними рубками, які Законом заборонені та (б) кінцевим прийомом поступових рубок, який також здійснюється у єдиний прийом за площею (як суцільні рубки), однак з урахуванням попередніх лісогосподарських заходів на досліджуваних земельних ділянках, правових підстав відведення ділянки у рубку та інших матеріалів, в силу застосування виключення, передбаченого, зокрема, абзацом 9 частини 1 статті 1, не є забороненим; - поєднання норм абзацу 6 та абзацу 10 статті 1 однозначно свідчить, що одноразовість (за один прийом за площею) виконання робіт не є підставою для автоматичного визнання рубки суцільною, а кінцевий прийом поступової рубки може виконуватися за один прийом без зміни системи рубки (з поступової в суцільну), адже він здійснюється в межах більш широкого комплексу лісогосподарських заходів, які заплановані матеріалами лісовпорядкування на відповідній ділянці лісу та реалізовані у попередні періоди; - суди попередніх інстанцій у зв`язку із відсутністю висновків Верховного Суду помилково застосували норми статті 1 Закону "Про заборону проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", ототожнивши технічну ознаку "один прийом" з правовою ознакою суцільної рубки, не встановивши наявності/відсутності елементів системи поступових рубок, передбачених пунктом 15- 19 Правил №929 та пункту 5 Порядку №761; - останній захід поступової рубки може бути у суцільний (за площею) спосіб, тобто як виключення. Саме з цією метою у законі зроблено застереження у формі виключення, адже останній (кінцевий) прийом поступових рубок, як правило, на практиці здійснюється методом "за площею", що, однак не робить таку рубку суцільною в силу прямих положень Закону; - саме тому, що деревостани на ділянках лісу у виділі 2 кварталі 37 Долішньошепітського лісництва були вражені шкідниками та хворобами, про що чітко зазначено у спеціальному акті обстеження від 01.12.2020, на проведену рубку не поширюється дія загальної заборони, адже стаття 2 Закону містить безпосереднє та однозначне виключення для таких випадків; - некоректне з позиції предмету судової експертизи формулювання в ухвалі від 26.12.2022 Господарським судом Чернівецької області питання щодо проведення експертизи, яке не відповідало вимогам пункту 11.3 глави 11 розділу ІІ Інструкції №53/5, а так само некоректне визначення судом першої інстанції виду та підвиду судової експертизи, цілком дозволяло експертам Макарчуку В.Г. та Король М.М. конкретизувати відповідні питання шляхом надання деталізованого роз`яснення в частині зміни поставленого судом на розгляд експертів питання, враховуючи також те, що даним висновком експерта відповідь на основне питання суду також було надано; - висновок експертів про те, що "лісовідновна поступова рубка […] відповідала чинним на час рубки правилам і нормам природоохоронного та лісоохоронного законодавства" є допустимим доказом в контексті дотримання експертами вимог Інструкції №53/5 та належним - щодо вирішення первинного питання Господарського суду Чернівецької області в ухвалі від 26.12.2022 у справі №926/38/22. Зазначене прямо випливає із змісту предмету дослідження подібного виду експертизи - оскільки фактичні дані про об`єкти навколишнього природного середовища, явища, умови, обставини, причинно-наслідкові зв`язки, що зумовили виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище, були безпосереднім предметом дослідження у Висновку експерта та стосувались саме лісогосподарських заходів, які проводились у 2020 році правопопередником скаржника на ділянках 1 та 2 у виділі 2 кварталу 37 Долішньошепітського лісництва згідно лісорубного квитка від 09.12.2020 №228; - висновком експертів, незважаючи на зміну питання експертного дослідження, була дана безпосередня відповідь на головне питання в ухвалі про призначення експертизи від 26.12.2022 у справі №926/38/22, що лісогосподарські заходи, які здійснювані представниками правопопередника скаржника згідно з лісорубним квитком від 09.12.2020 №228, є лісовідновною поступовою рубкою, що спростовує твердження прокуратури та позивача

25. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

26. Відзив, зокрема, мотивований таким: - чинним законодавством не передбачено проведення кінцевого прийому саме поступової системи рубок без проведення попередніх прийомів, як і не передбачено такого способу рубки, як лісовідновна - кінцевий прийом, про яку зазначено в лісорубному квитку від 09.12.2020 №228; - згідно лісорубного квитка, матеріалів відведення ділянок, контрольного переліку відведених дерев, до рубки призначено весь деревостан (крім підросту, який підлягає збереженню), про що зазначено у графі "спосіб обліку" - за площею, а не "подеревно", як це проводиться під час вибіркових та поступових систем рубок. Отже, лісогосподарським підприємством призначено до рубки весь деревостан за один прийом, тобто у суцільний спосіб; - твердження скаржника про те, що факт проведення його правопопередником у попередні 2012 та 2016 роки групово-вибіркових рубок у кварталі 37 виділ 2 Долішньошепітського лісництва свідчить про те, що у 2020-2021 роках в рамках цього ж виділу та кварталу могла здійснюватись лише така ж сама лісовідновна рубка кінцевого прийому, що загалом свідчить про застосований поступовий спосіб рубки, а не суцільний, є невірним та не відповідає вимогам чинного законодавства; - рубки, які проводились правопопередником скаржника у 2012 році на підставі лісорубного квитка №326 від 13.11.2012 та у 2016 році на підставі лісорубних квитків №№252, 263, відносяться до групово-вибіркових рубок, та відповідно до Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №929, належать до системи вибіркових рубок, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст; - рубки, які проводились правопопередником скаржника у 2012-2016 роках, та рубка, проведена у 2020-2021 роках, враховуючи наведені норми законодавства не можуть бути взаємопов`язані, оскільки вони відрізняються системою, видом, способом, метою їх проведення, організаційно-технічними елементами та проводились як окремі рубки; - судовий експерт не має повноважень самостійно змінювати питання, поставлені на експертизу, оскільки ці питання визначає суд у межах спеціальних знань експерта. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований висновок на поставлені запитання, а в разі необхідності - може роз`яснити їх. Якщо експерт вважає, що питання виходять за межі його спеціальних знань, або матеріалів недостатньо, він має право подати до суду клопотання про зміну питання або про надання додаткових матеріалів, а також може відмовитися від надання висновку.

27. Чернівецька обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

28. Відзив, зокрема, мотивований таким: - доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки висновку комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи, яка відхилена судами першої та апеляційної інстанції; - питання, яке поставлено на вирішення судової експертизи в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 26.12.2022 про призначення судової експертизи у справі №926/38/22, сформульовано максимально чітко, ясно та виключає неоднозначне його розуміння й тлумачення, а також відповідає тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу, та яке не потребувало зміни його редакції. Крім того, дане питання було сформульоване в редакції, що була запропонована відповідачем у справі, який ініціював проведення саме даного виду експертизи. Поряд з цим, чинне законодавство не містить норм про право експерта на редагування запитань; - аналізуючи експертний висновок від 06.02.2025 №66-Е суд дійшов правильного висновку про неприпустимість вирішення експертом питань, які не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі; - висновку експерта надано оцінку судами в сукупності з іншими матеріалами господарської справи, зокрема матеріалами лісовпорядкування, таксаційним описом, актом Державної екологічної інспекції Карпатського округу, однак їх оцінці відповідач не дає у касаційній скарзі жодної оцінки та спростовання; - формальне найменування виду рубки у лісорубному квитку чи інших лісогосподарських документах не є визначальним за наявності фактичних даних, що свідчать про інший спосіб її здійснення. Вирішальне значення має реальний спосіб проведення рубки та її наслідки для деревостану на конкретній лісовій ділянці.

Позиція Верховного Суду.

29. У зв`язку із вирішенням цієї справи перед судами постало питання щодо наявності/відсутності підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдання шкоди внаслідок здійснення останнім незаконної вирубки лісу.

30. Позивач стверджував, що відповідачем, у порушення вимог статей 19, 63, 64, 86 Лісового кодексу України, статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", пунктів 6, 26 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724, було здійснено суцільну рубку дерев у берегозахисних ділянках лісу.

31. Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що на підставі лісорубного квитка №228 від 09.12.2020 ДП "Берегометське лісомисливське господарство" здійснило не суцільну рубку, а саме кінцевий прийом лісовідновної поступової рубки.

32. Отже, для вирішення цього спору визначальним є встановлення фактичного характеру проведених лісогосподарських заходів на ділянках лісу, а саме - чи мають ці заходи ознаки суцільної рубки, на чому наголошує позивач та прокуратура, чи такі заходи здійснювалися як кінцевий етап поступової рубки з метою відновлення лісу, на чому наголошує відповідач.

33. Щодо наведених спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.

34. Статтею 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" встановлено, що з метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень: у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря; у лісах в лавинонебезпечних басейнах (смуги лісу по верхній його межі залежно від довжини безлісного схилу); у лісах в селенебезпечних басейнах (усі ліси в зонах формування селей, що встановлюються національною гідрометеорологічною службою); у берегозахисних ділянках лісу.

35. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з таксаційним описом Долішньошепітського лісництва ДП "Берегометське лісомисливське господарство" та актів відведення ділянок у рубку від 04.12.2020 та 07.12.2020 квартал 37 виділ 2, де була здійснена спірна рубка, віднесено до берегозахисних лісових ділянок зі стрімкими схилами крутизною відповідно 30 та 35 градусів.

36. Відтак на вказану ділянку лісу поширюються обмеження щодо здійснення суцільної вирубки.

37. Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" суцільні рубки - рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки.

38. У свою чергу наведена норма також встановлює, що поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові) рубки - рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.

39. Отже, критерієм розмежування видів рубок згідно з цими нормами, є кількість передбачених під час проведення рубки прийомів рубки деревостану. Один прийом - суцільна рубка. Декілька прийомів - поступова рубка.

40. Водночас логічний аналіз цих норм свідчить про наявність винятку із вказаного загального правила розмежування видів рубок - якщо рубка відбувається в рамках останнього заходу поступової рубки, вона може виконуватися за один прийом.

41. Тобто, кінцевий прийом поступової рубки проводиться за один прийом за площею, тому що в зазначеному випадку до рубки призначається весь деревостан, який залишився після проведення попередніх лісогосподарських заходів, крім природнього поновлення, дерев та чагарників, які підлягають збереженню.

42. Відповідно, у такому разі, для встановлення того, який вид рубки фактично було здійснено, мають враховуватися також й інші критерії, окрім кількості прийомів рубки.

43. Такі критерії встановлені, зокрема, Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 №929 (далі - Правила №929) та Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2007 №761 (далі - Порядок №761).

44. Так, згідно з пунктом 5 Порядку №761 залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей застосовуються такі системи рубок: - вибіркові - рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю; - поступові - рубки, під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів; - суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню відповідно до цього Порядку; - комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок.

45. Відповідно до пункту 15 Порядку №761, особливості проведення рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів, інших заходів із формування і оздоровлення лісів, інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства, залежно від категорій лісів, породного складу деревостанів, а також лісорослинних умов визначаються відповідними нормативно правовими актами з питань спеціального використання лісових ресурсів.

46. Пункт 12 Правил №929 встановлює, що залежно від лісистості водозборів, категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей лісових ділянок застосовуються такі системи рубок, як вибіркові, поступові, суцільні та комбіновані.

47. Відповідно до пункту 15 Правил №929 поступові системи рубок - це заходи, спрямовані на використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів. Під час застосування поступової системи рубок проводяться групово-поступові та смугово-поступові рубки. За способами поступові системи рубок можуть бути дво-, три- і чотириприйомні. Кількість прийомів та їх черговість визначається з урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних порід, повноти деревостанів, характеру відновлення і стану підросту. Після першого прийому наступні рубки проводяться за умови наявності життєздатного підросту. Кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного на 1 гектарі життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах - до 1,5 метра): - у дубових лісах - не менш як 10 тис. штук; - у букових і ялицевих лісах - не менш як 15 тис. штук; - у ялинових лісах - не менш як 12 тис. штук. У разі відсутності природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння, протягом одного року проводяться кінцеві прийоми рубок з обов`язковим відновленням лісів господарсько цінними породами дерев штучним способом.

48. Пункти 16-18 Правил №929 визначають види поступової системи рубок.

49. Так, згідно з пунктом 16 Правил №929, рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.

50. Відповідно до пункту 17 Правил №929 групово-поступові рубки - це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів нерівномірно окремими групами. Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцях знаходження куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев. Під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна відновлення, площа кожного з яких не повинна перевищувати 300 кв. метрів. Одночасно з вирубуванням дерев навколо вікон відновлення завширшки 5-15 метрів розріджують деревостан до повноти не менш як 0,5. Під час наступних прийомів вікна відновлення розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів. Навколо розширених вікон розріджують наступну частину деревостанів за зазначеними параметрами. Кількість вікон відновлення на 1 гектарі становить 4-6, повторюваність рубок через 5-10 років, тривалість рубки - 30-40 років. Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних лісах - 7 гектарів (у букових і ялицевих лісах - 5 гектарів).

51. Пункт 18 Правил №929 передбачає, що смугово-поступові триприйомні рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок. У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів, а площа - не більш як 1 гектар. Під час кожного прийому для рубки призначають кілька смуг на відстані, що дорівнює подвійній їх ширині. Другий і третій прийоми призначаються через 8-10 років за наявності надійного підросту у вирубаних раніше смугах без диференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 15 цих Правил. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.

52. Водночас, у пункті 18 Правил №929 встановлено, що суцільні системи рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Під час застосування суцільної системи рубок проводиться вузьколісосічна рубка. Ширина лісосіки становить 50 і менше метрів. Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 1 гектара, в експлуатаційних лісах - З гектарів.

53. Отже, комплексний аналіз наведених норм свідчить про те, що для визначення відмінності між суцільною рубкою та останнім заходом поступової рубки, можуть бути враховані: площа спірної вирубки, площа попередньої вирубки (у разі, якщо стверджується, що спірна вирубка є одним з етапів проведення поступової вирубки), кількість приросту, інтервал між вирубками, пов`язаність між собою вирубок, які проведені у різні інтервали часу тощо.

54. Зазначеного вище суди не врахували, у зв`язку з чим, вирішуючи спір у справі, вдалися до оцінки способу здійснення спірної рубки лише в контексті одного з критеріїв - кількості прийомів рубки.

55. Однак, враховуючи, що на обґрунтування своєї позиції у справі про здійснення поступової рубки відповідач посилався на лісорубний квиток від 13.11.2012 №326, як на доказ проведення одного з етапів поступової рубки перед її останнім прийомом у 2020 році, суди мали надати оцінку зазначеному доказу та встановити чи може такий підтверджувати обставини пов`язаності проведених рубок у різні періоди між собою, за системою, видом, способом, метою їх проведення, організаційно-технічними елементами тощо, чи такі рубки були проведені як окремі рубки.

56. Суди також мали надати оцінку іншим критеріям, що у розумінні Порядку №761 та Правил №929 дозволяють розмежувати суцільну рубку від останнього прийому поступової (кількість приросту, інтервал між рубками, площі рубок тощо).

57. Втім, суди не встановили наведених обставин щодо того, які саме рубки були проведені відповідачем у 2012 та 2020 роках, які мають вирішальне значення для правильного вирішення цього спору.

58. При цьому, не встановивши наведені обставини, суди не з`ясували, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724 (далі - Правила №724).

59. Відповідно до пункту 25 Правил №724 (тут і далі, в редакції від 12.12.2020) лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів.

60. Пункт 26 вищевказаних Правил визначає, що лісовідновні рубки проводяться в стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування. Лісовідновні рубки в гірських лісах Карпат не проводяться.

61. У касаційній скарзі скаржник просить також сформувати висновок щодо того чи є виключенням з дії Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону" положення, які містяться у преамбулі, а також частині першій статті 2 вказаного Закону, а саме "крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень".

62. Колегія суддів вважає відсутніми підстави для формування зазначеного висновку з огляду на таке.

63. Згідно зі статтею 161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

64. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. (частини п`ятої статті 161 ГПК).

65. Статтею 165 ГПК визначено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

66. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (частина четверта статті 165 ГПК).

67. З поданої відповідачем заяви по суті справи, а саме відзиву на позовну заяву вбачається, що ДП "Берегометське ЛМГ" стверджувало про те, що він проводив лісовідновні рубки несуцільним способом та не в ялицево-букових деревостанах, тобто не порушуючи статті 1, 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону".

68. Отже, заперечуючи проти позову в суді першої інстанції, відповідач послідовно зазначав про те, що здійснена ним рубка не є суцільною, а віднесена до останнього заходу поступової рубки.

69. Водночас у касаційній скарзі скаржник просить дати висновок щодо застосування норми статті 2 Закону "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", відповідно до якої з метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, зокрема у берегозахисних ділянках лісу.

70. Такі доводи наводяться відповідачем в контексті того, що у разі, якщо берегозахисні ділянки лісу є такими, що потребують розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також розробки суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, проведення суцільної вирубки не суперечить положенням наведеного Закону.

71. Втім, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач не доводив, що мало місце суцільне ураження шкідниками і хворобами насаджень, істотний ступінь такого ураження, який би потребував саме такого крайнього заходу реагування на ушкодження як суцільна рубка, замість здійснення вибіркової санітарної рубки, та не надавав докази на підтвердження цих обставин, зокрема визначені у Санітарних правилах в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555 (матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень, повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, вжиття відповідачем заходів з метою профілактики виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними тощо).

72. Більше того, позивач заперечував обставини проведення суцільної вирубки, тоді як наведені ним доводи у касаційній скарзі є непослідовними до зазначеної у попередніх судових інстанціях позиції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.

73. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

75. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу;.

76. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК).

77. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано це судові рішення.

78. Відповідно до статті 129 ГПК, у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі за подання касаційної скарги, буде здійснюватися за результатами нового розгляду справи. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : 1.Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" задовольнити частково. 2.Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.11.2025 у справі №926/38/22 скасувати. 3.Справу №926/38/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Бакуліна Судді О.М. Баранець В.І. Студенець