Ухвала КГС ВС № 910/5638/24

УХВАЛА 25 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/5638/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К. перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/5638/24 за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Фізичної особи -підприємця Білоус Катерини Олександрівни; Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейс Фуд" про визнання договору удаваним, В С Т А Н О В И В: До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.05.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 у справі № 910/5638/24, подана до Суду засобами поштового зв`язку 30.04.2026. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.05.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору у справі № 910/5638/24, касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі № 910/5638/24 залишено без руху. Головним управління Державної податкової служби у місті Києві подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій зазначено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 у справі № 910/5638/24 у зв`язку відсутністю коштів для сплати судового збору. Дослідивши вказане клопотання, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке. Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України ?Про судовий збір?. Відповідно до ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України ?Про судовий збір?, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20). Частиною третьою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Разом із цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64). Головним управління Державної податкової служби у місті Києві в клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначено про неспроможність сплатити судовий збір ще з моменту звернення з вперше поданою касаційною скаргою(10.02.2026), у зв`язку з відсутністю на балансі контролюючого органу коштів, на підтвердження вказаних доводів надано виписку з рахунку лише за 31.05.2026 року. Згідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду КП ?ДСС? вбачається, що Головним управління Державної податкової служби у місті Києві код платника 44116011 здійснювалась оплата судового збору за звернення до суду касаційної інстанції, зокрема 09.03.2026 року судовий збір було сплачено в розмірі 4 844,80 грн., 11.06.2026 також здійснено оплату судового збору за звернення до суду касаційної інстанції в розмірі 2 662,40 грн. Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках і вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Крім цього, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення відповідного судового рішення. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає. Враховуючи, зазначені обставини та з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі № 910/10939/22 (постанова від 18.10.2023), Суд зазначає, що Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві в межах розумного строку слід усунути недоліки касаційних скарг та сплати судовий збір у розмірі 3 328, а саме не пізніше 5 днів з дня вручення цієї ухвали. Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/5638/24. Суддя Могил С.К.