Ухвала КГС ВС № 925/40/25

УХВАЛА 23 червня 2026 року м. Київ cправа № 925/40/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Баранець О.М., за участю секретаря судового засідання Дуб С.І., представників учасників справи: від позивача: не з`явився, від відповідача: Меркулової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дешевенка Петра Федоровича на постанову Північного апеляційного господарського суду (Євсіков О.О., Алданова С.О., Корсак В.А.) від 12.02.2026 (повний текст складений 26.02.2026) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Дешевенка Петра Федоровича до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про скасування рішення комісії ІСТОРІЯ СПРАВИ ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Дешевенко Петро Федорович (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - Відповідач) про скасування рішення комісії.

2. Позов обґрунтовано тим, що у складеному Відповідачем акті про порушення, на підставі якого було прийнято рішення про відшкодування вартості необлікованої енергії, не зазначено, яке саме порушення вчинив Позивач та який підпункт пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) порушив, що суперечить п. 8.4.8 ПРРЕЕ. Позивач стверджує, що пов`язані з обліком та споживанням електричної енергії порушення не вчиняв. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд Черкаської області рішенням від 01.05.2025 позов задовольнив, скасував рішення комісії Відповідача, оформлене протоколом від 31.10.2024 №007849, з розгляду акту про порушення №007849 від 23.02.2024, стягнув з Відповідача на користь Позивача 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що об`єктом експертного дослідження був лічильник електричної енергії NІК2303АР3.2000.МС.11. Позивач використовував лічильник електричної енергії NІК 2303АР3.1000.МС.11, про що також відображено в акті про порушення, складеного Відповідачем.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.02.2026, апеляційну скаргу Відповідача задовольнив, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.05.2025 скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив, стягнув з Позивача на користь Відповідача 4542,00 грн судового збору.

6. Постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивована таким: - враховуючи тотожність індивідуального і єдиного заводського номера лічильника Позивача та номера лічильника, наданого для дослідження експерту, а також надходження на дослідження до експертної установи лічильника у пакеті, опломбованому пломбою Товариства №А11244510, зазначений у висновку експерта тип лічильника технічною помилкою (опискою), яка, водночас, не впливає на можливість ідентифікації цього засобу обліку як такого, що був вилучений і Позивача і досліджений експертом; - дослідження судом першої інстанції обсягів споживання Позивачем електричної енергії у періоди, що передували виявленню порушення, і висновок про незмінюваність (рівномірність споживання) таких обсягів протягом значного часу не мають доказового значення, оскільки сама наявність в лічильнику описаного вище стороннього пристрою якраз і дозволяє створювати видимість такої незмінюваності. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи 7. 12 березня 2026 року Скаржник, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: - постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 скасувати; - рішення Господарського суду Черкаської області від 01.05.2025 залишити в силі.

8. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду Черкаської області від 01.05.2025, неправильно застосував норми матеріального права, застосував норми матеріального права, а саме Правила роздрібного ринку електричної енергії без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.07.2023 у справі № 454/934/21, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.04.2021 у справі № 509/4515/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 у справі № 646/4703/18.

10. Також, Скаржник зазначив, що апеляційний суд обґрунтував своє рішення висновком експертного дослідження за № ЕД-19/115-24/5996-ЕТ від 07.05.2024, який додано до матеріалів справи. Однак в розумінні абзацу 1 пункту 8.4.4. ПРРЕЕ та підпункту 2 частини 2 статті 73 ГПК України, а також Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, висновок експертного дослідження за № ЕД-19/115-24/5996-ЕТ від 07.05.2024 взагалі не є доказом в даній справі, адже висновок експертного дослідження та висновок експерта, по юридичній суті є різними документами, і підстави для їх виготовлення також різні. Таким чином, на думку Скаржника, обґрунтовуючи апеляційним судом свого рішення вищезазначеним висновком є неправильне застосування норм матеріального права. Також не враховано висновок Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 904/4232/22.

11. Також, Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, ухвалою від 06.11.2025 поновив Відповідачу строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження, однак не зазначив яка саме причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана судом поважною та не навів жодного обґрунтування причин поновлення такого строку, обмежившись лише посиланням на те, що апелянт просить його поновити, тим самим грубо порушив принцип правової визначеності, який закріплений в Конституції України та правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 925/1341/22, від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2024 у справі 22/045-10. 12. 29 травня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - залишити без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 13. 26 вересня 2016 року Відповідач, від імені якого діє Чигиринський район електричних мереж (постачальник), та Позивач (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №205 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 26 кВт (двадцять шість кВт), величини якої по об`єктах споживача визначені в п. 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

14. Згідно з п. 1.2 Договору точки продажу електричної енергії зазначені в п. 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

15. Приєднана потужність у точці підключення по кожному об`єкту зазначена в п. 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" і сумарно становить 26 кВт.

16. У додатку №2 до Договору "Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача" точками розподілу у Підприємця є об`єкти: магазин павільйон (с. Рацеве, вул. Центральна, ЕІС-код точки обліку 62Z487178377269R), ТП-107 олійниця (с. Рацеве, вул. Центральна, ЕІС-код точки обліку 62Z289283195509X) та ТП-112 (с. Рацеве, вул. Рацівська). 17. 09 травня 2022 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою-приєднанням до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71201000205 від 01.10.2019 (додатком 1) на об`єкти: ТП-107 олійниця (с. Рацеве, ЕІС-код точки обліку 62Z289283195509X) та магазин павільйон (с. Рацеве, ЕІС-код точки обліку 62Z487178377269R) - додаток №1. 18. 09 травня 2022 року постачальник та споживач уклали додаткову угоду №2 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71201000205 від 01.10.2019, у якій дійшли згоди викласти додаток №1 "Заява-приєднання" та додаток №3 "Комерційна пропозиція" у новій редакції.

19. Додаткова угода №2 вступає в силу з 01.05.2022. Всі інші умови Договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції.

20. У Комерційній пропозиції "Малі непобутові споживачі" (додатку №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №71201000205 від 01.10.2019) сторони визначили критерії, яким має відповідати особа, що обирає дану комерційну пропозицію, ціну (тариф) на електричну енергію, спосіб та терміни оплати, строк виставлення рахунків, строк дії договору та умови пролонгації, зокрема, оплата за постачання електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої 100% оплати всього очікуваного обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді в термін не пізніше 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Остаточний розрахунок за фактично поставлену (спожиту) електричну енергію споживач зобов`язаний провести (здійснити) в термін не пізніше 5 робочих днів від дня отримання рахунка.

21. У додатку №1 до Комерційної пропозиції - Відомість очікуваних обсягів споживання електричної енергії споживачем - Позивач просив забезпечити постачання електричної енергії за об`єктами електроспоживання ТП-107 олійниця (ЕІС-код точки обліку 62Z289283195509X) та магазин павільйон (ЕІС-код точки обліку 62Z487178377269R). 22. 20 вересня 2022 року представники Відповідача склали та підписали акт-вимогу №205, у якій зобов`язали Позивача у строк до 21.10.2022 виконати заміну лічильника із захистом від магнітних та радіозавад на об`єкті електроспоживання ТП-107 олійниця за адресою: с. Рацеве, вул. Центральна. 23. 21 вересня 2022 року Позивач на виконання акта-вимоги №205 від 20.09.2022 придбав лічильник електричної енергії NІК 2303 АР3.1000.МС.11 220/380 В5 - 120 А, згідно з паспортом якого на приладі із заводським №13005813 встановлена заводська пломба №0101138. 24. 04 жовтня 2022 року Позивач (замовник) та Чигиринська філія ВСП "Смілянські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" (виконавець) уклали договір на виконання робіт №263-02/18-22, за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника на умовах цього договору виконати роботи, передбачені п. 2.1 договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи, зокрема, (п. 2.1) виконавець виконує роботи із заміни трифазного лічильника прямого вмикання (сільська місцевість) (II, III, IV пояс).

25. Чигиринська філія ВСП "Смілянські енергетичні мережі" ПАТ "Черкасиобленерго" виставила Позивачу рахунок на оплату за виконанні роботи №263-02/18-22 від 04.10.2022 на суму 1 799,21 грн. 26. 06 жовтня 2022 року представники Відповідача у присутності Позивача провели роботи зі встановлення пломби на лічильник електричної енергії NІК 2303 АР3.1000.МС.11, заводський №13005813, корпус лічильника №GA0101138 (одна, пластик), корпус лічильника (повірка) III-2022 (одна, алюмін), корпус лічильника IMB 10356424 (одна стрічка), клемна кришка лічильника А9927895 (одна, пластик), ВА-0,4 Кв А9927896 (одна, пластик), які є неушкодженими, про що склали та підписали акт пломбування вузла обліку №205. 27. 23 лютого 2024 року представники Відповідача за участі Позивача за результатами перевірки об`єкта ТП-107 олійниця, ЕІС-код точки обліку 62Z289283195509X, за адресою: с. Рацеве, вул. Центральна, склали акт про порушення №007849, у якому встановили таке: дії споживача призвели до зміни (заниження) показів приладу обліку типу NІК 2303 АР3.1000.МС.11, заводський №13005813, а саме підозра на вмонтований додатковий елемент для дистанційного керування приладом обліку типу NІК 2303 АР3.1000.МС.11, заводський №13005813. Виявлене порушення передбачено п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Самовільне підключення відсутнє. Заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення: проведено заміну лічильника. Перелік вилучених та укладених у пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів: прилад обліку типу NІК 2303 АР3.1000.МС.11, заводський №13005813, вилучений представниками оператора системи. Акт про пломбування від 23.02.2024 №01/23022024. До акта додається: акт технічної перевірки та про пломбування вузла обліку №205/23.02.24 та акт про пломбування речового (вилученого) доказу №01/23022024, фото та відеоматеріали. 28. 23 березня 2024 року Відповідач надіслав Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України лист з проханням здійснити експертне (електротехнічне) дослідження лічильника типу NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813.

29. На вирішення експерта Відповідач поставив питання:

1. Чи наявні всередині корпусу лічильника типу NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813, сторонні елементи, не характерні конструкції даного типу лічильника; якщо є, то чи можуть вони впливати на правильність обліку електричної енергії. До листа додано лічильник NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813, який опломбований пломбою №А11244510. 30. 07 травня 2024 року судовий експерт Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження лічильника електричної енергії типу NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813, склав висновок експертного дослідження №ЕД-19/115-24/5996-ЕТ, згідно з яким у лічильнику електричної енергії NІК 2303 АР3.2000.МС.11 є ознаки втручання до внутрішніх елементів у вигляді підключення до електронної схеми лічильника стороннього електротехнічного пристрою, який являє собою пристрій реле дистанційного керування і не передбачений заводом-виробником. Підключення пристрою реле дистанційного керування до схеми лічильника виконано ізольованими дротами шляхом пайки у спосіб, відмінний від пайки в умовах заводу-виробника. До електронної схеми лічильника підключено сторонній пристрій дистанційного керування, який може впливати на облік електричної енергії - у разі надходження на пристрій дистанційного керування виконавчого радіосигналу контакти реле пристрою перемикатимуться, що призводитиме до знеструмлення вимірювальних схем лічильника. При знеструмленні вимірювальних схем пристроєм дистанційного керування електрична енергія лічильником не обліковуватиметься. 31. 08 травня 2024 року Миколаївський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України надіслав Відповідачу висновок експертного дослідження №ЕД-19/115-24/5996-ЕТ від 07.05.2024 та об`єкт дослідження - лічильник NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813. 32. 14.10.2024 Відповідач надіслав Позивачу повідомлення №726 про те, що 31.10.2024 о 10 год 00 хв. за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, 10, відбудеться засідання комісії з розгляду актів про порушення, на якій буде розглянуто акт про порушення №007849 від 23.02.2024. До повідомлення додано висновок експертного дослідження лічильника NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813. 33. 31.10.2024 Відповідач за участі Позивача на засіданні комісії з розгляду актів про порушення розглянув акт про порушення №007849 від 23.02.2024, та, керуючись ПРРЕЕ, прийняв рішення, яким визнав акт складеним правомірно, визнав споживача причетним до порушення. Зобов`язав провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з підп. 3 п. 8.4.2, підп. 3 п. 8.4.8. п. 8.4.9, п. 8.4.10 ПРРЕЕ за період з 24.02.2023 по 23.02.2024 (за дванадцять календарних місяців), виходячи з величини договірної потужності 20,0 кВт та застосувати згідно з умовами договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти, режим роботи та/або час використання самовільного підключення (більш детально ці дані вказані у розрахунку). Визначив обсяг та вартість необлікованої електричної енергії в обсязі 29 273 кВт*год вартістю 224 881,96 грн; споживачу необхідно відшкодувати вартість необлікованої електричної енергії та витрати оператора системи розподілу на проведення експертизи у сумі 3 634,96 грн.

34. Позивач у протоколі виклав свої зауваження, у яких висловив незгоду з рішенням комісії, оскільки дії споживача не могли призвести до зазначеного порушення, вказаного у акті та у висновку експертизи. Також Позивач надав пояснення на окремому аркуші. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

35. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

36. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

38. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду Черкаської області від 01.05.2025, неправильно застосував норми матеріального права, а саме Правила роздрібного ринку електричної енергії без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.07.2023 у справі № 454/934/21, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.04.2021 у справі № 509/4515/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 у справі № 646/4703/18.

39. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

40. Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

41. У справі, що розглядається, предметом розгляду справи є вимога Скаржника скасувати рішення комісії Відповідача з розгляду акту про порушення та визначення вартості необлікованої електричної енергії.

42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23 лютого 2024 року Відповідач здійснив перевірку дотримання Позивачем правил обліку електричної енергії на об`єкті Позивача, за результатами якої склав акт про порушення №007849: дії споживача призвели до зміни (заниження) показів приладу обліку типу NІК 2303 АР3.1000.МС.11, заводський №13005813, а саме підозра на вмонтований додатковий елемент для дистанційного керування приладом обліку, яке передбачене п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Самовільне підключення відсутнє.

43. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваний Позивачем протокол свідчить, що комісія прийняла, зокрема, рішення про таке: акт про порушення №007849 від 23.02.2024 складено правомірно, споживача визнано причетним до порушення, вказаного в акті; провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії відповідно до вимог підп. 3 п. 8.4.2, підп. 3 п. 8.4.9, п. 8.4.10 ПРРЕЕ за період з 24.02.2024 по 23.02.2024 (дванадцять календарних місяців), виходячи з величини дозволеної потужності 20,0 кВт, та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти, режим роботи та/або час використання самовільного підключення (більше детально ці дані вказані у розрахунку, що додається); обсяг та вартість необлікованої електричної енергії становить 29 273 кВт*год на суму 224 881,96 грн.

44. Водночас Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції не враховали висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.

45. У зв`язку з цим Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

47. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

48. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

49. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

50. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

51. Перевіривши доводи Скаржника та проаналізувавши постанови Верховного Суду, наведені у касаційній скарзі, в контексті подібності правовідносин та встановлених судами обставин справи, Суд дійшов наступних висновків.

52. Предметом розгляду справ № 454/934/21, № 509/4515/18, №646/4703/18 були вимоги споживача до оператора газорозподільної системи про визнання протиправними дій щодо донарахування обсягів природного газу на підставі акта про порушення та зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого природного газу.

53. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.07.2023 у справі № 454/934/21 зазначив таке: "Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та АТ "Львівгаз" те, що відповідно до акта комісії АТ "Львівгаз" від 27 лютого 2020 року № 191 встановлено відсутність на лічильнику газу типу "Самгаз G-4" № 4564124 пломб заводу виробника з двох сторін, цілісність лічильника механізму та корпусу не пошкоджено, наявність сторонніх предметів не виявлено. Отже, висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності необлікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу. Однак, за актом від 27 лютого 2020 року № 191 таких висновків надано не було. Актом від 27 лютого 2020 року № 191 визначено, що відсутність пломб заводу виробника є втручанням у роботу ЗВТ. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що АТ "Львівгаз" не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження пошкодження пломб чи втручання у роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено".

54. Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 454/934/21 дійшов висновку про те, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

55. Також у постанові від 14.04.2021 у справі № 509/4515/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що "згідно з підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ".

56. Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 у справі № 646/4703/18 зазначив наступне: "Відповідно до пункту 4 розділу ІV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 № 193,за результатами інспекційної повірки складається довідка (додаток 5), яка підписується персоналом, що проводив повірку, та керівником виконавця. До порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Кодексу ГРС належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (підпункт 1 пункту 1 розділу І Кодексу ГРС). Таким чином, Кодексом ГРС визначено шляхи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, серед яких - пошкодження пломб. Тобто пошкодження пломби саме по собі є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку. Для встановлення факту несанкціонованого втручання як порушення споживача, що кваліфікується як несанкціонований відбір (крадіжка) природного газу, з урахуванням обставин даної справи слід, зокрема, встановити: пошкодження пломб внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства)".

63. У справі, що розглядається (№ 925/40/25), спірні правовідносини виникли у сфері постачання електричної енергії, а тому регулюються спеціальними нормативно-правовими актами, які встановлюють інший порядок обліку, фіксації порушень та здійснення розрахунків.

64. Таким чином, правовідносини у цій справі № 925/40/25 не є подібними з правовідносинами у справах № 454/934/21, № 509/4515/18, №646/4703/18 за предметом та підставами позову, за фактично встановленими обставинами справи, а отже, і за матеріально-правовим регулюванням.

65. Крім того, Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що апеляційний суд обґрунтував своє рішення висновком експертного дослідження за № ЕД-19/115-24/5996-ЕТ від 07.05.2024, який додано до матеріалів справи. Однак в розумінні абзацу 1 пункту 8.4.4. ПРРЕЕ та підпункту 2 частини 2 статті 73 ГПК України, а також Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, висновок експертного дослідження за № ЕД-19/115-24/5996-ЕТ від 07.05.2024 взагалі не є доказом в даній справі, адже висновок експертного дослідження та висновок експерта, по юридичній суті є різними документами, і підстави для їх виготовлення також різні. Таким чином, на думку Скаржника, обґрунтовуючи апеляційним судом свого рішення вищезазначеним висновком є неправильне застосування норм матеріального права. Також не враховано висновок Верховного Суду, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2023 у справі № 904/4232/22.

66. Так, у справі № 904/4232/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що висновок експерта містить лише теоретичні припущення про вірогідність здатності радіоелектронного засобу (РЕЗ) впливати на роботу приладу обліку. Експертом не встановлено, чи міг РЕЗ та на якій відстані, максимальний рівень випромінювання якого зафіксовано біля силового кабелю вводу у торгівельний комплекс "Караван", вплинути на роботу приладу обліку. При цьому Верховний Суд у рамках справи № 904/4232/22 застосував до спірних відносин приписи розділу 2, 4 Порядку виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 19.04.2007 № 695, який врегульовує відносини, пов`язані з незаконно діючим РЕЗ, що експлуатуються без передбачених законодавством дозвільних документів або з порушенням норм, що регулюють використання деяких типів РЕЗ.

67. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з висновком експерта у лічильнику електричної енергії NІК 2303 АР3.2000.МС.11, заводський №13005813, є ознаки втручання до внутрішніх елементів у вигляді підключення до електронної схеми лічильника стороннього електротехнічного пристрою, який являє собою пристрій реле дистанційного керування і не передбачений заводом-виробником. Підключення пристрою реле дистанційного керування до схеми лічильника виконано ізольованими дротами шляхом пайки у спосіб, відмінний від пайки в умовах заводу-виробника. До електронної схеми лічильника підключено сторонній пристрій дистанційного керування, який може впливати на облік електричної енергії - у разі надходження на пристрій дистанційного керування виконавчого радіосигналу контакти реле пристрою перемикатимуться, що призводитиме до знеструмлення вимірювальних схем лічильника. При знеструмленні вимірювальних схем пристроєм дистанційного керування електрична енергія лічильником не обліковуватиметься.

68. Тобто, у рамках справи № 904/4232/22 спірні відносини стосувалися дії пристрою радіочастотного випромінювання на лічильник, а в рамках цієї справи (№ 925/40/25) спірні відносини стосуються виявленого стороннього пристрою, встановленого під корпусом лічильника, не передбаченого схемою заводу- виробника.

69. Водночас, у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4232/22 відсутній висновок щодо розмежування понять "висновок експертного дослідження" та "висновок експерта" у спірних правовідносинах в розумінні підпункту 2 частини 2 статті 73 ГПК України.

70. Крім того, Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції, ухвалою від 06.11.2025 поновив Відповідачу строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження, однак не зазначив яка саме причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана судом поважною та не навів жодного обґрунтування причин поновлення такого строку, обмежившись лише посиланням на те, що апелянт просить його поновити, тим самим грубо порушив принцип правової визначеності, який закріплений в Конституції України та правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 925/1341/22, від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2024 у справі 22/045-10.

71. Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 22/045-10 вона переглядала за виключними обставинами судові рішення у справі за позовом Земельної біржі України до районної державної адміністрації та акціонерного товариства про визнання незаконними дій, визнання державних актів на право постійного користування землею такими, що втратили чинність, та зобов`язання повернути земельні ділянки разом з водними об`єктами. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що "Принцип правової визначеності включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

72. Подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 925/1341/22, від 03.04.2025 у справі № 908/2948/23, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц.

73. Крім того, в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначив таке: "Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.05.2025 у справі № 925/40/25, оскільки скаргу підписано особою, у якої відсутні повноваження на підписання такої апеляційної скарги. 31.10.2025 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій він клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.05.2025 у справі №925/40/25 та прийняти нове, яким в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Дешевенка Петра Федоровича до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про скасування рішення комісії відмовити у повному обсязі. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дешевенка Петра Федоровича на користь Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 4 542,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. …Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" зазначає, що з первісною апеляційною скаргою він звернувся без пропуску процесуальних строків. У зв`язку з наведеними обставинами, скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. …Суд відзначає, що апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, підстав для її повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло".

74. Таким чином, Суд вважає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 22/045-10, та висновки Верховного Суду у справах № 908/2948/23, № 925/1341/22, №521/2816/15-ц, на які посилається Скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зроблені у відносинах, які не є подібними до спірних правовідносин у цій справі.

75. Враховуючи викладене, перевіривши доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, Суд не знайшов підтверджень обґрунтованості тверджень щодо неврахування судами попередніх інстанцій у цій справі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на нерелевантність вказаної Скаржником судової практики.

76. Отже, зважаючи на те, що наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дешевенка Петра Федоровича. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

78. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина друга статті 296 ГПК України).

79. З урахуванням викладеного вище, касаційне провадження у цій справі, що відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України. Судові витрати

80. Оскільки Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього. Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі №925/40/25 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Дешевенка Петра Федоровича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі № 925/40/25 закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню. Головуюча Г. Вронська Судді С. Бакуліна О. Баранець