Постанова 4873 № 927/445/26

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" червня 2026 р. Справа№927/445/26 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скепськиго Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2026 у справі №927/445/26 (суддя Белов С.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця Скепського Андрія Миколайовича до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 2 605 163, 00 грн ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець Скепський Андрій Миколайович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за фактично надані послуги з обслуговування та ремонту транспортних засобів у сумі 2 605 163, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно умов договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового PEUGEOT LANDTREK від 03.07.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового TOYOTA PREVIA від 14.08.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового SSANG YONG REXTON від 14.08.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового PEUGEOT LANDTREK від 15.08.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового KIA SORENTO від 30.08.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового FIAT DOBLO MAXI від 30.08.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового RENAULT MASTER від 05.07.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового MERCEDES-BENZ G270 від 04.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового PEUGEOT LANDTREK від 06.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового RENAULT TRAFIC від 08.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового PEUGEOT LANDTREK від 06.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту легкового ПНВТ гусеничного тягача МТ-ЛБУ від 06.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту PEUGEOT LANDTREK від 07.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник); договору послуги з технічного обслуговування та ремонту RENAULT DUSTER від 11.09.2025, укладеного між ФОП Скепський А.М. (Виконавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) в частині своєчасної оплати послуг з ремонту транспортних засобів, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість у загальному розмірі 2 605 163, 00 грн. Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 19.05.2026 у справі №927/445/26 позовну заяву і додані до неї документи повернув без розгляду. Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об`єднано декілька позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу. Виходячи зі змісту позовної заяви, а також доданих до неї документів, суд першої інстанції вказав, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою, ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Вказані договори є самостійними правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. Заявлені позовні вимоги нічим іншим, ніж способом захисту, не пов`язані, проте аналогічність підстав, тобто один і той же спосіб захисту, свідчить про певну однорідність, але не пов`язаність. На переконання суду першої інстанції кожна із вимог є самостійною вимогою, безпосередньо між собою не пов`язаною та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Критерій аналогічності договорів, не є достатнім для застосування правил об`єднання позовів у розумінні ст. 173 ГПК України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки, у даному випадку, під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити інші обставини спірних правовідносин. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру, з визначенням та дослідженням доказів, пов`язаних з встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, 27.05.2026 Фізична особа-підприємець Скепський Андрій Миколайович звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівського суду від 19.05.2026 у справі №927/445/26 та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача за 20 договорами про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів військової частини НОМЕР_1 , які укладені щодо надання одних і тих же послуг, на одних і тих же умовах та відрізняються лише марками автомобілів. Позивачем зазначено, що звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача загальної заборгованості у сумі 2 605 163,00 грн, яка виникла в період з липня 2025 по листопад 2025 року, позивач розраховував на справедливе, неупереджене вирішення судом спору у розумні строки з метою ефективного захисту порушеного права. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скепського Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2026 у справі №927/445/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.06.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скепського Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2026 у справі №927/445/26 без повідомлення учасників справи. Витребував матеріали справи №927/445/26 з Господарського суду Чернігівської області. Матеріали справи №927/445/26 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 08.06.2026. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18). У розумінні положень частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України. У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК і розглянути кожну із заявлених вимог окремо. Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини 6 статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22). Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 у cправі №916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі №911/1757/21, від 30.03.2023 у справі №910/4501/22, від 19.12.2022 у справі №921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18). Крім того, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №910/21280/21. За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна. Суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись з позовом у цій справі, підставою такого позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов Договорів послуг з технічного обслуговування легкових транспортних засобів в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг згідно актами про надання послуг. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що на підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано однорідні за своєю правовою природою та аналогічні докази. Зокрема, позивачем надано суду копії згаданих договорів послуг з технічного обслуговування легкових транспортних засобів (з ідентичними умовами договорів), а також специфікації до договорів та акти про надання послуг. З врахуванням викладеного, виходячи зі змісту поданої позовної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено одну матеріально-правову вимогу - стягнення грошових коштів за надані позивачем послуги з ремонту/обслуговування автомобілів у загальному розмірі 2 605 163, 00 грн. Суд апеляційної інстанції вважає, що подання окремих позовних заяв по кожному із випадків порушення умов договорів є недоцільним та не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав Фізичної особи-підприємця Скепського Андрія Миколайовича. Вказане свідчить про однорідність позовних вимог, оскільки останні виникають з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, а відтак і можливість їх розгляду в межах одного провадження. При цьому, на переконання колегії суддів з огляду на обставини спору, обсяг судового дослідження, об`єднання даних позовних вимог дає можливість навпаки досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Одночасно, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до частини 6 статті 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства (схожі правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22). З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, помилково застосував п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1 статті 277 ГПК України). У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України). За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2026 у справі №927/445/26 скасуванню з передачею на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. За правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21. За таких обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги розподілу не підлягає. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скепського Андрія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2026 у справі №927/445/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №927/445/26 скасувати.

3. Справу №927/445/26 передати до Господарського суду Чернігівської області для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська