Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/604/23(920/1650/25)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" червня 2026 р. Справа№ 920/604/23(920/1650/25) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Отрюха Б.В. Пантелієнка В.О. за участю секретаря судового засідання Карпової М.О. у присутності представників сторін: від ТОВ "Балансенерго": Ступіна О.О. згідно ордера (в режимі відеоконференції) від Фонду держмайна України: Комарова В.П. згідно витягу з ЄДР розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №920/604/23(920/1650/25) (суддя Яковенко В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Сумської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Фонд державного майна

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" про визнання незаконним та скасування рішень ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 року у справі №920/604/23(920/1650/25) заяву арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про забезпечення позову задоволено, вжито заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішення по даній справі, а саме: 1) Заборонено Сумській міській раді (ідентифікаційний код 23823253; місцезнаходження: 40030, м. Суми, Майдан Незалежності, буд. 2) вчиняти будь-які дії щодо здійснення поділу земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду, про передачу в постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера, про затвердження проекту землеустрою про зміну цільового призначення тощо, стосовно земельних ділянок які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, а саме: кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, площею 1,6078 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0025, площею 0,3579 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, площею 1,5189 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0047, площею 0,1147 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0048, площею 0,0127 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0049, площею 0,0137 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0050, площею 0,0184 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0051, площею 0,0196 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0052, площею 0,0003 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0038, площею 0,2639 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0019, площею 0,0331 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0020, площею 0,0609 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0042, площею 0,0319 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0043, площею 0,0161 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0044, площею 0,1241 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0045, площею 0,0072 га. 2) Заборонено будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання, передачу та/або отримання в оренду/ суборенду земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, а саме: кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, площею 1,6078 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0025, площею 0,3579 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, площею 1,5189 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0047, площею 0,1147 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0048, площею 0,0127 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0049, площею 0,0137 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0050, площею 0,0184 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0051, площею 0,0196 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0052, площею 0,0003 га. кадастровий номер 5910136600:03:004:0038, площею 0,2639 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0019, площею 0,0331 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0020, площею 0,0609 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0042, площею 0,0319 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0043, площею 0,0161 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0044, площею 0,1241 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0045, площею 0,0072 га. 3) Заборонено органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, а саме: кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, площею 1,6078 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0025, площею 0,3579 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, площею 1,5189 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0047, площею 0,1147 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0048, площею 0,0127 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0049, площею 0,0137 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0050, площею 0,0184 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0051, площею 0,0196 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0052, площею 0,0003 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0038, площею 0,2639 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0019, площею 0,0331 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0020, площею 0,0609 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0042, площею 0,0319 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0043, площею 0,0161 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0044, площею 0,1241 га; кадастровий номер 5910136600:03:004:0045, площею 0,0072 га. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Балансенерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 року у справі №920/604/23 (920/1650/25) і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про забезпечення позову відмовити. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 колегією суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В. апеляційну скаргу ТОВ "Балансенерго" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 року у справі №920/604/23(920/1650/25) та додані до неї документи повернуто без розгляду. 22.05.2026 року через систему "Електронний суд" ТОВ "Балансенерго" повторно звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О. Ухвалою суду від 27.05.2026 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Балансенерго" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №920/604/23(920/1650/25), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 11.06.2026 за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У поданому відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "СМНВО" Касаткін Д.М. просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. 05.06.2026 року через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "СМНВО" арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. надійшла заява про проведення судового засідання 11.06.2026 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. 08.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Балансенерго" Ступіної О.О. надійшла заява про проведення судового засідання 11.06.2026 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ухвалою від 09.06.2026 заяви ліквідатора ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. та представника ТОВ "Балансенерго" Ступіної О.О. задоволено та призначено проведення судового засідання 11.06.2026 в режимі відеоконференції. В судове засідання 11.06.2026 з`явились представники Фонду держмайна України (у приміщенні суду) та ТОВ "Балансенерго" (в режимі ВКЗ). Ліквідатор ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" арбітражний керуючий Касаткін Д.М. в судове засідання не з`явився та у визначений час в режимі відеоконференції на зв`язок не вийшов, надіславши до його початку через систему "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю в іншому судовому засіданні. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не направляв. Розглянувши в судовому засіданні заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку представників учасників справи, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України. При цьому, при прийнятті протокольної ухвали, судом було враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Водночас, судом встановлено, що в порушення норм ст.ст. 73-80 ГПК України до клопотання не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, тобто наведені у клопотанні причини не є доведеними. До того ж наведені у клопотанні причини для відкладення є неповажними. Так, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Отже, ТОВ "СМНВО", як юридична особа, не було позбавлено права та можливості уповноважити представника на участь у розгляді справи та забезпечити його явку в судове засідання. Водночас, заявником клопотання належним чином не доведено суду ані відсутності повноважного представника позивача, ані неможливості розгляду справи без їх участі. Судом взято до уваги, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, тобто викладено власну позицію щодо суті спору та вимог апеляційної скарги. Більш того, доводи про участь в іншому судовому засіданні, яке призначене на 11.06.2026 о 10:30, не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки заявником не доведено, яким чином та справа є більш пріоритетною за справу №920/604/23(920/1650/25), що наразі переглядається в суді апеляційної інстанції. Поряд з викладеним, колегія суддів наголошує, що в даному судовому засіданні не розглядається спір по суті заявлених позовних вимог, а предметом апеляційного оскарження є процедурна ухвала, тобто вирішення процесуального питання щодо правомірності вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову. При розгляді даного клопотання про відкладення судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України). За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи необґрунтованість клопотання, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представника позивача та відповідача. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №920/604/23(920/1650/25) і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про забезпечення позову відмовити. Представник Фонду держмайна України проти доводів скаржника, викладених апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. 11.06.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Сумської області від 13.03.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Сумської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 03.07.2025, перебуває справа №920/604/23 про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". Повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Касаткін Д.М. У грудні 2025 року ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. звернулось до суду з позовом до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради №5441-МР від 28.02.2025 року "Про втрату чинності рішення Сумської міської ради від 17 листопада 2023 року №4243-МР "Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" земельної ділянки та надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги, 30, площею 1,6078 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0024" та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" дозволу на поділ земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, площею 1,6078 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0024"; - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради №5444-МР від 28.02.2025 року "Про втрату чинності рішення Сумської міської ради від 17 листопада 2023 року №4242-МР "Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" земельної ділянки та надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги, 30, площею 0,3579 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0025" та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" дозволу на поділ земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, площею 0,3579 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0025"; - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради №5442-МР від 28.02.2025 року "Про втрату чинності рішення Сумської міської ради від 17 листопада 2023 року №4241-МР "Про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" земельної ділянки та надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги, 30, площею 1,5189 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0026" та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" дозволу на поділ земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, площею 1,5189 га, кадастровий номер 5910136600:03:004:0026"; - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради №5989-МР від 29.09.2025 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0025, площею 0,3579 га та надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0038, площею 0,2639 га"; - визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 28.10.2025, укладений між Сумською міською радою та ТОВ "Балансенерго" щодо земельної ділянки з кадастровими номером 5910136600:03:004:0038 (площею 0,2639 га). В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на вказаних земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомого майна, власником яких є ТОВ "СМНВО", водночас ТОВ "СМНВО", як землекористувач, не надавав дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу таких земельних ділянок, як наслідок оскаржувані рішення відповідача порушують права та законні інтереси ТОВ "СМНВО", є протиправними та підлягають скасуванню судом. Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.12.2025 прийнято позовну заяву для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", відкрито провадження у справі №920/604/23(920/1650/25) за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а також залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд держмайна України та ТОВ "Балансенерго". Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішення, а саме: заборонити Сумській міській раді вчиняти будь-які дії щодо здійснення поділу земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду, про передачу в постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера, про затвердження проекту землеустрою про зміну цільового призначення тощо, стосовно земельних ділянок які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30; заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання, передачу та/або отримання в оренду/ суборенду земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30; заборонити органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський),

30. У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що у відповідь на запит арбітражного керуючого від ТОВ "Балансенерго" отримано лист від 09.03.2026, до якого, зокрема, додано нові рішення Сумської міської ради щодо земельних ділянок кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, кадастровий номер 5910136600:03:004:0025 та кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, а саме: - рішення Сумської міської ради №6474-МР від 25.02.2026 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, площею 1,5189 га та надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га". Зазначеним рішенням СМР №6474-МР від 25.02.2026, року в тому числі, поділено земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:03:004:0026 на п`ять земельних ділянок з кадастровими номерами та площами: 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га; 5910136600:03:004:0042, площею 0,0319 га; 5910136600:03:004:0043, площею 0,0161 га; 5910136600:03:004:0044, площею 0,1241 га; 5910136600:03:004:0045, площею 0,0072 га. Окрім того, рішенням СМР №6474-МР від 25.02.2026 року встановлено місячний строк ТОВ "Балансенерго" для звернення до СМР щодо укладення договору оренди земельної ділянки (утвореної внаслідок поділу) з кадастровим номером 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га. - Рішення СМР №6475-МР від 25.02.2026 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, площею 1,6078 га та надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30, кадастровий номер 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га". Зазначеним рішенням СМР №6475-МР від 25.02.2026 року, в тому числі, поділено земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:03:004:0024 на сім земельних ділянок з кадастровими номерами та площами: 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га; 5910136600:03:004:0047, площею 0,1147 га; 5910136600:03:004:0048, площею 0,0127 га; 5910136600:03:004:0049, площею 0,0137 га; 5910136600:03:004:0050, площею 0,0184 га; 5910136600:03:004:0051, площею 0,0196 га; 5910136600:03:004:0052, площею 0,0003 га. Рішення СМР №6475-МР від 25.02.2026 року встановлено місячний строк ТОВ "Балансенерго" для звернення до СМР щодо укладення договору оренди земельної ділянки (утвореної внаслідок поділу) з кадастровим номером 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га. Крім того, з рішення СМР №5989-МР від 29.09.2025 року вбачається, що земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:03:004:0025 було поділено на три земельні ділянки з кадастровими номерами та площами: 5910136600:03:004:0038, площею 0,2639 га; 5910136600:03:004:0019, площею 0,0331 га; 5910136600:03:004:0020, площею 0,0609 га. Мотивуючи заяву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що Сумська міська рада, якій достовірно відомо про наявність судового спору з приводу земельних ділянок кадастровий номер 5910136600:03:004:0024, кадастровий номер 5910136600:03:004:0025 та кадастровий номер 5910136600:03:004:0026, в даному випадку свідомо вживає недобросовісні дії шляхом прийняття рішень СМР №6474-МР від 25.02.2026 року та №6475-МР від 25.02.2026 року, через які ТОВ "СМНВО" позбавляється можливості ефективно захистити порушені права та інтереси відносно зазначених земельних ділянок, зокрема: майна ТОВ "СМНВО", яке на них розміщено. Також позивач наголошує на тому, що без застосування заходів забезпечення позову існує ризик зміни обставин справи, внаслідок яких подальше ухвалення рішення суду на користь ТОВ "СМНВО" не призведе до ефективного захисту прав та інтересів позивача, за яким він звертався до суду. Окрім того, заявник звертає увагу на те, що з рішень СМР №6474-МР від 25.02.2026 року та №6475-МР від 25.02.2026 року вбачається, що ТОВ "Балансенерго" встановлено місячний строк (тобто до 25.03.2026) звернення до СМР з метою укладення договорів оренди земельних ділянок з кадастровим номером 5910136600:03:004:0039, площею 1,3396 га (утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:004:0026) та з кадастровим номером 5910136600:03:004:0046, площею 1,4284 га (утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:004:0024). Отже, позивач стверджує, що заявлені позовні вимоги у цій справі не зможуть ефективно захистити порушені права та інтереси ТОВ "СМНВО" в межах даного судового провадження, а відновлення порушених прав буде неможливим без нових звернень до суду із відповідними позовними вимогами. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 року у справі №920/604/23(920/1650/25) заяву арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про забезпечення позову задоволено у повному обсязі та вжито відповідні заходи забезпечення позову. Суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, установивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, дійшов висновку про задоволення поданої заяви. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне. Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Тобто предметом розгляду є питання наявності або відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта зазначеної статті ГПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17). Крім цього, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. А тому заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб. Отже обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а тому метою забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Отже забезпечення позову застосовується як гарантія реального задоволення законних вимог позивача. А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення. Звідти, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23, від 11.01.2024 у справі №916/3599/23). Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/6804/23, від 18.10.2023 у справі №922/1864/23). Водночас, особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20). При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2024 у справі №910/3268/22, від 15.09.2023 у справі №917/453/23, від 26.09.2023 у справі №911/1518/22). Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №917/453/23). В свою чергу, господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню, у зв`язку з вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. У постанові від 24.04.2024 року у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року №910/1040/18). Позов в процесуальному сенсі - є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимоги про захист прав чи законних інтересів. Так, предметом спору у цій справі є вимоги позивача визнання протиправними та скасування рішень Сумської міської ради №5441-МР від 28.02.2025 року, №5444-МР від 28.02.2025 року, №5442-МР від 28.02.2025 року, якими скасовані рішення СМР №4243-МР від 17.11.2023 року, №4242-МР від 17.11.2023 року, №4241-МР від 17.11.2023 року, на підставі яких ТОВ "СМНВО" були передані в оренду земельні ділянки та надано дозвіл на їх передачу в суборенду ТОВ "Балансенерго"; визнання протиправним та скасування рішення СМР №5989-МР від 29.09.2025 року. Таким чином, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи існуватимуть відповідні земельні ділянки у розпорядженні Сумської міської ради, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову. Згідно висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 03.03.2023 року у справі №905/448/22, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. На підставі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. За ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Отже, Сумська міська рада, як розпорядник земельних ділянок, законодавчо не обмежена здійснювати дії з розпорядження відповідними земельними ділянками, у тому числі укладення правочинів щодо відчуження, передачі в оренду вказаних ділянок, а також вчинення інших дій (поділ, об`єднання тощо). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18. Як встановлено судом, у даному випадку Сумська міська рада, яка є відповідачем у справі №920/604/23(920/1650/25), тобто особою, якій відомо про наявність судового спору щодо земельних ділянок з кадастровим номером 5910136600:03:004:0024, кадастровим номером 5910136600:03:004:0025 та кадастровим номером 5910136600:03:004:0026, прийняла рішення №6474-МР від 25.02.2026 року та №6475-МР від 25.02.2026 року, якими, зокрема, поділено земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:03:004:0026 на п`ять земельних ділянок, а земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:03:004:0024 - на сім земельних ділянок. Таким чином, позивачем в даному випадку підтверджено наявність у нього ґрунтовних припущень, що аналогічні дії можуть бути вчинені і щодо інших земельних ділянок, які є предметом спору. Тобто у Сумської міської ради, як відповідача та розпорядника земельних ділянок, є ніким і нічим не обмежена можливість в подальшому розпоряджатися ними на власний розсуд в будь-який момент під час розгляду справи, зокрема шляхом передачі їх в користування третім особам на умовах оренди, поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, що, в свою чергу, може значно ускладнити, а то і взагалі унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.01.2021 року по справі №924/881/16 (924/811/20) зауважив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Отже, з огляду на викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини, з урахуванням дій Сумської міської ради під час вирішення цієї справи щодо поділу земельних ділянок, судом першої інстанції правомірно зазначено, що у спірних правовідносинах існує ризик ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, оскільки за відсутності вжитих заходів забезпечення позову до прийняття рішення відповідач матиме можливість розпорядитись спірними земельними ділянками, зокрема, передати в оренду, постійне користування, відчужити її іншому господарюючому суб`єкту, поділити, що в подальшому, у разі задоволення позову, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, оскільки в результаті відповідних дій з земельними ділянками останні можуть припинити своє існування, як самостійні об`єкти цивільних прав і позивач не зможе захистити та поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Водночас, безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача майнових прав на спірні земельні ділянки іншим особам, які не беруть участь у судовому процесі, ускладнить виконання рішення у разі його прийняття на користь позивача. Отже, в даному випадку застосовані заходи забезпечення позову мають на меті, також запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення. Вищевказані обставини у сукупності свідчать про наявність необхідності вжиття заходів забезпечення позову з метою забезпечення гарантій збереження майна до вирішення даної справи шляхом заборони Сумській міській раді вчиняти будь-які дії щодо здійснення поділу земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду, про передачу в постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера, про затвердження проекту землеустрою про зміну цільового призначення тощо, стосовно земельних ділянок які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30; заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання, передачу та/або отримання в оренду/ суборенду земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський), 30; заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Суми, проспект Перемоги (Курський),

30. Щодо співмірності заходів забезпечення позову, то судом першої інстанції досліджено співмірність негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права, за захистом якого заявник звернувся до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмета спору. За вказаних обставин, враховуючи предмет спору у даній справі №920/604/23(920/1650/25), з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та інших осіб для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо виконання такого рішення, а також ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, колегія суддів дійшла погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем існування реальної загрози для настання наслідків, про які вказує заявник, та наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. При цьому, на переконання колегії суддів, невжиття заходів забезпечення позову у даній справі унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у разі задоволення вимог позивача у цій справі та прийняття на його користь рішення суду позивач не зможе відновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. За висновками колегії суддів, заявлений захід забезпечення позову є адекватним, а також не суперечить вимогам ст.ст. 136-139 ГПК України. Заявлені позивачем заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення ефективного захисту та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду із вказаною позовною заявою, заявлені в межах предмета позову, пов`язані з предметом позову, не порушують прав інших осіб, не залучених до участі у справі, та жодним чином не впливають на будь-чию господарську діяльність та не тягнуть за собою для таких осіб майнових наслідків, оскільки забезпечення позову має процесуальний та тимчасовий характер на час вирішення спору та унеможливлює порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Тому апеляційний господарський суд вважає, що наведені заходи до забезпечення позову в даному випадку спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, що було правомірно враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали. За встановлених вище фактичних обставин справи судова колегія дійшла висновку, що заявником обґрунтовано належним чином наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, визначених у заяві, які в свою чергу, є співрозмірним із заявленим позивачем позовними вимогами, не суперечать ГПК України, зберігають баланс інтересів сторін та відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. З огляду на викладене вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, установивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та її задоволення. Доводи апелянта про те, що позивачем не надано доказів державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:03:004:0024, 5910136600:03:004:0025, 5910136600:03:004:0026, як наслідок позивач не є землекористувачем в розумінні ЗК України і особою, права якого порушені діями відповідача та скаржника, а судом першої інстанції помилково надано оцінку доводам позивача про розташування на спірних земельних ділянках належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, колегією суддів відхиляються як такі, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки встановлення факту наявності або відсутності таких об`єктів підлягає дослідженню та оцінці під час розгляду справи по суті спору, водночас суд першої інстанції не досліджував і не надавав таким доводам позивача відповідної правової оцінки, як наслідок такої обставини в ухвалі про забезпечення позову не встановлював. В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи ТОВ "Балансенерго", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Балансенерго" та скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №920/604/23(920/1650/25) залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №920/604/23(920/1650/25) залишити без змін. 3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. 4.Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови підписано 29.06.2026 року після виходу суддів Пантелієнка В.О. та Отрюха Б.В. з відпустки. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді Б.В. Отрюх В.О. Пантелієнко