Постанова Закарпатський апеляційний суд № 306/2211/24

Справа № 306/2211/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 травня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді Джуги С.Д., суддів Кожух О.А., Собослоя Г.Г. з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2025 року у складі судді Вінер Е.А., у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,- в с т а н о в и в : У жовтні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Позовні вимоги мотивовано тим, що 12 квітня 1988 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. В період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 набуто у власність нерухоме майно домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок загальною площею 215,2 кв.м літ «А», котельня літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», гараж літ. «Е», яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:02:054:0004 та 2124010100:02:054:0004. Відповідне право власності на домоволодіння посвідчувалося свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що видане Свалявською міською радою 08.09.2005 на підставі рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 25.08.2005 за №

273. Право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК №059388 та ЗК № 059399. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Позивачі є рідними доньками померлої. Після смерті матері позивачі звернулись до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, яке спільно нажите відповідачем та ОСОБА_5 , а саме домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Зазначали, що нерухоме майно зареєстроване за відповідачем та в добровільному порядку позивачі не можуть домовитись про поділ зазначеного майна, хоча мають право на реєстрацію за собою спадкового майна по 1/6 частині. Враховуючи вищенаведене, позивачі просили суд: 1) витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/6 нерухомого майна домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок загальною площею 215,2 кв.м літ «А», котельня літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», гараж літ. «Е», яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:02:054:0004; 2) витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/6 нерухомого майна земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124010100:02:054:0005; 3) витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/6 нерухомого майна домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок загальною площею 215,2 кв.м літ «А», котельня літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», вбиральня літ. «Ж», гараж літ. «Е», яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2124010100:02:054:0004; 4) витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/6 нерухомого майна земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124010100:02:054:0005. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні позову, не надав належної їм правової оцінки та безпідставно відмовив у позові. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник Кузка С.О. підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, її представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з приписами ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову суд першої інтенції виходив з його необґрунтованості та недоведеності. З даними висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки такі ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права. Судом встановлено, що 12 квітня 1988 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.15). Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 27 вересня 2022 року, виданого Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18). Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є дочками померлої ОСОБА_5 (а.с.18,20,23). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що видане Свалявською міською радою 08.09.2005 на підставі рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 25.08.2005 за № 273 (а.с.16) та власником земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0947 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК №059388 та ЗК № 059399 від 07 березня 2006 року (а.с.24-27). Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Частинами 1,2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Згідно з ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. (ст. 1297 ЦК України) Згідно із ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Судом апеляційної інстанції ухвалою від 08 липня 2025 року витребувано від приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзи А.Г. належно завірену копію спадкової справи за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . З даної спадкової справи вбачається, що спадщину за померлою ОСОБА_5 прийняли її доньки позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та чоловік померлої відповідач ОСОБА_3 . Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали приватному нотаріусу ГуледзіА.Г. заяви про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у житловому будинку та свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки (майно набуте під час шлюбу, власність подружжя). На дані заяви приватний нотаріус Гуледза А.Г. листами від 15.08.2024 року №89/02-14, 90/02-14 позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку у зв`язку з відсутністю у них правовстановлюючих документів на предмет спадкування (частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ) та рекомендовано позивачам, що якщо вони не нададуть оригіналів документів, звернутися до суду для врегулювання спадкових справ стосовно витребування правовстановлюючих документів чи/або про визнання права власності у порядку спадкування за законом на частку у спадковому майні. У поданому позові позивачі заявили вимоги до відповідача про витребування від нього спадкового нерухомого майна. Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов). Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно із ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Матеріалами справи доведено, що відповідач ОСОБА_3 є власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане Свалявською міською радою 08.09.2005 на підставі рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради від 25.08.2005 за № 273, та власником земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 і земельної ділянки площею 0,0947 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК №059388 та ЗК № 059399 від 07 березня 2006 року, Таким чином відповідач на законних підставах набув право власності на дане майно та правомірно ним володіє. Позивачі, як спадкоємці за померлою матір`ю ОСОБА_5 , мають право на частку у спадковому майні, однак не надали правовстановлюючі документи на спадкове майно і не реалізували в нотаріальному у порядку свої спадкові права. В матеріалах справи відсутні дані, які підтверджували б звернення позивачів до нотаріуса з відповідними документами і прийняття ним відповідного рішення з видачі або відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Також в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували звернення позивачів до відповідача щодо надання нотаріусу правовстановлюючих документів для оформлення спадщини. Вимог про визнання права власності у порядку спадкування за законом на частку у спадковому майні за померлою ОСОБА_5 позивачі не заявляли. З врахуванням наведеного позивачами не доведено порушення їх спадкових прав відповідачем та наявність підстав передбачених ст.ст.387,388 ЦК України для витребування від відповідача вищевказаного нерухомого майна. Такі вимоги позивачів є передчасними. За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у заявленому позові. Доводи апеляційної скарги встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення 01 червня 2026 року. Головуючий: Судді: