Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/1258/26

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/1258/26 пров. № А/857/24561/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сала П.І. суддів: Димарчук Т.М. Москаля Р.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року (суддя Мачульський В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: В січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ПФУ у Волинській області щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ у Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров`ю, у зменшеному розмірі. Зобов`язано Головне управління ПФУ у Волинської області здійснити з 28.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених платежів. В апеляційній скарзі Головне управління ПФУ у Волинській області просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог за апеляційною скаргою зазначає, що нарахування та виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII здійснюється у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Іншого розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, аніж визначено у ст. 50 Закону № 796-XII та в пункті 13 Постанови № 1210, чинним законодавством не передбачено. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що однак не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачка є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію по інвалідності II групи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачка звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР. Відповідач надав відмову, посилаючись на пункт 13 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, яким для осіб з інвалідністю IІ групи з причинним зв`язком інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено додаткову пенсію в розмірі 227,76 грн. Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивачка звернулася до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин необхідно застосувати статтю 50 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, якою передбачено виплату особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у відповідному розмірі від мінімальної пенсії за віком, визначеної законом про Державний бюджет України. При цьому враховано правову позицію, викладену у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24. Колегія суддів з вказаними висновками погоджується та вважає їх правильними. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 50 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін, як і стаття 54 Закону № 796-XII, щодо застосування якої зроблено правовий висновок у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24. Так, відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. 01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону № 796-XII та викладено статтю 50 Закону № 796-XII в такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами". Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону № 107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону № 796-XII, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. 28.12.2014 прийнято Закон № 76-VIII, яким статтю 50 Закону № 796-XII викладено у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затвердив Порядок № 1210, за змістом пункту 13 якого (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні; особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні; особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні; для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні; особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні; особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні. Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема і у згаданій вище постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Крім того, у постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, тому як при застосуванні статті 54 Закону № 796-XII для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним. Відтак Верховний Суд сформував наступний висновок щодо застосування норм Закону № 796-ХІІ в частині, що стосується визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) передбачена статтею 50 Закону № 796-XII додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим; 2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР. Отже, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми статті 50 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, має право на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96ВР. Доводи апелянта вказаного висновку не спростовують та фактично зводяться до заперечення вищенаведених висновків Верховного Суду, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов`язковими для врахування як судами, так і суб`єктами владних повноважень. З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 140/1258/26 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя П. І. Сало судді Т. М. Димарчук Р. М. Москаль Повне судове рішення складено 25.06.26