Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1676/26

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1676/26 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Златіна С.В., суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Черкаській області), в якому просив: - визнати протиправними дій щодо перерахунку його пенсії у бік зменшення з 01 вересня 2025 року без урахування довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, а саме 158,97 крб за листопад 1986 року та 744,38 крб за грудень 1986 року; - зобов`язати здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, а саме 158,97 крб за листопад 1986 року та 744,38 крб за грудень 1986 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації пенсії за 2023-2025 роки, а також виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 вересня 2025 року про перерахунок пенсії на підставі довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 вересня 2025 року про перерахунок його пенсії на підставі довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, і за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку , що в спірних правовідносинах відповідач допустив порушення процедури розгляду заяви позивача. Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що з вересня 2025 року відповідач перестав у повному обсязі враховувати заробітну плату, отриману в зоні відчуження за період 28.11.1986 - 16.12.1986 (158,97 крб. за листопад 1986 року та 744,38 крб. за грудень 1986 року), у зв`язку із чим пенсія була перерахована у бік зменшення без належних на те передумов та підстав. Представник позивача звернув увагу, що Відповідач відповідальність за оформлення довідки про заробітну плату б/н та дати за період роботи в зоні відчуження з 28.11.1986 по 16.12.1986, що видана Тальнівським РЕМ, - переклав на позивача, не скористався правом вимагати підтверджуючі документи, видані для оформлення пенсії позивача, а також не перевірив обґрунтованість видачі, достовірність вказаної довідки. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне. Як встановлено судом апеляційної інстанції, паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до посвідчення від 17.10.2019 серії НОМЕР_2 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії №1). Посвідченням серії НОМЕР_3 підтверджується призначення позивачу пенсії з інвалідності як особі з 2 групи інвалідності ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до протоколу розрахунку станом на 26.02.2025 позивачу призначена пенсія відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Основний розмір пенсії від середнього заробітку становить 41431,91грн, розмір пенсії з надбавками 33633,91грн. З 01.03.2025 пенсію позивачу призначено з урахуванням її максимального розміру у сумі 23610,00грн. 23.09.2025 позивач звернувся заявою до відповідача з проханням скасуваим рішення про зменшення розміру його пенсії, відновити її повний розмір, враховуючи всі документи, які надані ним раніше, здійснити перерахунок та виплату йому різниці за весь період, протягом якого виплачувалась пенсія у зменшеному розмірі. За результатом розгляду заяви позивача від 23.09.2025 у порядку Закону України «Про звернення громадян» відповідач листом від 22.10.2025 повідомив, що згідно з документами електронної пенсійної справи позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи внаслідок захворювання пов`язаного із роботами з ліквідаціями аварії на ЧАЕС згідно із статтею 54 Закону №796, втрата працездатності - 80%. Виплата пенсії проводиться з урахуванням Постанови КМУ №1. При розгляді пенсійної справи позивача виявлено, що відповідно до копій довідок - табелю на виплату заробітної плати залученому персоналу, який приймав участь у виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за листопад та грудень 1986 року позивач працював у зоні відчуження вахтовим методом (вівся підсумований облік робочого часу). У листопаді позивач відпрацював 3 дні (з зоні - № 136 год), в грудні - 16 днів (в зоні № 1 -174 год, в зоні № 2 - 18 год). Довідка про заробітну плату б/н та дати за період роботи в зоні відчуження з 28.11.1986 до 16.12.1986, видана Тальнівським РЕМ, яка враховувалась при обчисленні пенсії розрахована як відрядженому. Тому пенсію із 01.09.2025 обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік, згідно із статтею 54 Закону № 796 та пунктом 9 Постанови КМУ № 1210, її розмір пенсі становить 19106,19 грн. У листі від 22.10.2025 відповідач повідомив, що згідно з пунктом 4 Постанови КМУ № 1210, якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем. Відповідно до п.9 Постанови КМУ № 1210 пенсія з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС обчислюється із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, із 01.12.2022, у разі доцільності, із урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, за формулою, визначеною в Постанові КМУ № 1210, перераховані шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. Довідкою відокремленого структурного підрозділу «Уманські енергетичні мережі» АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО від 13.11.2025 повідомлено, що позивач у період з 28.11.1986 до 15.12.1986 знаходився у відряджені від Уманського підприємства електромереж на підставі наказу №490-к від 28.11.1986 в штаб Чорнобильського району електромереж і виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 км зоні відчуження. Заявою від 01.12.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати його пенсію, як ліквідатору аварії на ЧАЕС І категорії, II група інвалідності 80% втрати працездатності пов`язаної з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, як відрядженому відповідно, до закону України від 28.02.1991 №7967II в повному розмірі без обмежень (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) та Постановою КМУ №1210, а також поновити виплату пенсії у повному перерахованому розмірі. Обґрунтовуючи заяву зазначив, що не погоджується з перерахунком відповідача, оскільки у період з 28.11.1986 до 15.12.1986 працював у Чорнобильському РЕМ. Додатково вказує, що Чорнобильсткий РЕМ, куди його відряджено і де він виконував роботу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не входив до підприємств, працівники яких виконували роботи вахтовим методом. За результатом розгляду заяви позивача від 01.12.2025 відповідач повідомив, що інформацію щодо перерахунку пенсії позивачу вже надано листом від 22.10.2025. З огляду на відомості із протоколу розрахунку пенсія позивача станом на 27.02.2026 основний розмір пенсії від середнього заробітку визначено 23192,44грн. Остаточний розмір пенсії з 01.03.2026 з урахуванням обмежень визначено у сумі 21609,56грн. Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів. Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. На реалізацію повноважень, передбачених статтею 54 Закону №796-ХІІ, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ (далі - Порядок № 1210). Порядок № 1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. Пункт 3 зазначеного Порядку встановлює, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: 1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні; 2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 1 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС; 3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; 4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу). Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 і від 26 вересня 2012 року № 886» внесено зміни до пункту 9 Порядку № 1210, згідно з якими пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 01 грудня 2022 року, у разі доцільності, визначаються з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за наведеною у цьому пункті формулою. Відповідно до пункту 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Довідка про заробітну плату за період роботи у зоні відчуження видається виключно підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії, на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами та підписуються керівником і головним бухгалтером. В разі якщо особам, які в 1986-1990 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження, не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених законодавством розмірів, на підставі первинних документів підприємство, установа чи організація, які відряджали працівника в зону відчуження (або його правонаступник) згідно з чинним законодавством проводить перерахунок заробітної плати і надає довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органів Пенсійного фонду для перерахунку розміру пенсії. Нарахована чи донарахована заробітна плата не виплачується, а враховується тільки для розрахунку пенсії. Суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження беруться для розрахунку пенсії якщо вони були виплачені до 1992 року. Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадилася у 3, 2, 1 зонах небезпеки у 4-х, 3-х, 2-х кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи. Для обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, надається довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики від 12 жовтня 2012 року №644. Судовою колегією встановлено, що пенсію позивача по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження на підставі довідок: виданої видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року. Разом з тим, з серпня 2025 року пенсію позивачу перераховано без урахування вказаних довідок. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: - отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; - проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. Наведене вище свідчить, що відповідні управління Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Всупереч наведених вище приписів нормативно-правових актів, відповідач переклав на позивача відповідальність за оформлення довідок: виданої видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року та не скористався правом вимагати відповідні підтверджуючі документи, видані для оформлення пенсії ОСОБА_1 і не перевірив обґрунтованість видачі довідок, їх достовірність. Під час призначення позивачу пенсії та до серпня 2025 року зауважень до вказаних довідок у органу Пенсійного фонду не було. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що здійснюючи перерахунок пенсії у бік зменшення з вересня 2025 року без урахування вказаних вище довідок, орган Пенсійного фонду порушив принцип належного урядування. Судова колегія відзначає, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування є дотичним і до пенсійних спорів, адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій. Сферою відповідальності саме держави є те, щоб пенсія була призначена особі вчасно та у правильному розмірі, а також виплачувалася та перераховувалася у напрямку збільшення без будь-яких затримок. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування». Порушення принципу належного урядування, оскільки порушення прав позивача на соціальне забезпечення сталося з причини неналежного виконання службовими особами держави своїх посадових обов`язків. Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що відповідач порушив принцип належного урядування та порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, здійснивши з вересня 2025 року перерахунок пенсії без урахування вказаних вище довідок. Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушених прав позивача, судова колегія зазначає наступне. Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Аналогічне визначення дискреційних повноважень закріплено в пункті 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», який набрав чинності 15 грудня 2023 року. Такі повноваження дають право суб`єкту владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права. Суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивача, оскільки це і є основним завданням адміністративного судочинства. У силу статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. В абзаці 1 частини четвертої статті 245 КАС України йдеться про те, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Як встановлено вище, відповідач при обчисленні пенсії позивача безпідставно перестав враховувати довідку, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року. Таким чином, для належного захисту порушених прав позивача наявні підставі для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ГУ ПФ України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, а саме 158,97 крб за листопад 1986 року та 744,38 крб за грудень 1986 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації пенсії за 2023-2025 роки, а також виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією. Однак, суд першої інстанції викладених обставин не врахував, у зв`язку з чим прийшов до неправильного висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у бік зменшення з 01 вересня 2025 року без урахування довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, а саме 158,97 крб за листопад 1986 року та 744,38 крб за грудень 1986 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки, що видана Тальнівським РЕМ, (б/н та дати) про заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження з 28 листопада 1986 року до 16 грудня 1986 року, а саме 158,97 крб за листопад 1986 року та 744,38 крб за грудень 1986 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації пенсії за 2023-2025 роки, а також виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією. Розподіл судових витрат не здійснюється. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач С.В. Златін Суддя С.В. Воловик Суддя Є.Д. Кравченко Повний текст судового рішення виготовлено 25 червня 2026 року.