Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/27113/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27113/25 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 05.03.2026р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів : Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : В серпні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеського обласного центру зайнятості, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Одеського обласного центру зайнятості від 16.07.2025 року №699 Про відмову в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю; зобов`язати Одеський обласний центр зайнятості розглянути повторно заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 07.07.2025 року про надання фізичним особам - підприємцям, які є особами з інвалідністю, та особам з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність, компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023р. №893 "Деякі питання надання роботодавцем компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю", з урахуванням висновків суду викладених в мотивувальній частині рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеського обласного центру зайнятості від 16.07.2025 року №699 Про відмову в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю. Зобов`язано Одеський обласний центр зайнятості розглянути повторно заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 07.07.2025 року про надання фізичним особам - підприємцям, які є особами з інвалідністю, та особам з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність, компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023р. №893 "Деякі питання надання роботодавцем компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення. Не погоджуючись з вказаним рішенням Одеський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 05.03.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що однією з підстави для відмови у надання компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023р. №893 "Деякі питання надання роботодавцем компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю" є те, що особа з інвалідністю станом на дату її працевлаштування на умовах цього Порядку або на дату державної реєстрації фізичної особи - підприємця, або на дату взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), не була застрахованою особою. За результатами здійснення перевірки засобами ЄІАС на відповідність умовам Порядку встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату державної реєстрації фізичної особи - підприємця (21.05.2025р.) не був застрахованою особою. Апелянт посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 у період з 03.01.2025р. по 21.05.2025р. перебував на обліку як безробітний та отримував допомогу по безробіттю. Відповідно до чинного законодавства України, допомога по безробіттю не оподатковується і внески з такої виплати не утримуються. Отже, отримання допомоги по безробіттю не належить до періодів, за які сплачуються ЄСВ, оскільки такі виплати не є базою для його нарахування. За відсутності сплати ЄСВ, особа не набуває статусу застрахованої, а відповідний період може враховуватися, як загальний трудовий стаж для цілей, де це передбачено. А відтак, позивач не вважається застрахованою особою у розумінні Закону №2464-VI для цілей застосування Порядку №893, незважаючи на відображення інформації про нього у Реєстрі застрахованих осіб. ФОП ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Одеського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV чітко визначено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю, включається до страхового стажу. А відтак, якщо період отримання допомоги по безробіттю внесено до Державного реєстру застрахованих осіб (ДРЗО), це означає, що на цей час особа була застрахованою, що не враховано апелянтом. Згідно витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, держателем якого є Пенсійний фонд України, ОСОБА_1 є застрахованою особою. Так як за матеріалами ПФУ ОСОБА_1 є застрахованою особою, Одеський обласний центр зайнятості не мав права відмовляти у компенсації фактичних витрат позивачу відповідно до Постанови КМУ №893 на підставі того, що він нібито на момент реєстрації ФОП не був застрахованою особою. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного: Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/536/В від 06.02.2025 року, колишній військовослужбовець ОСОБА_1 визнаний інвалідом 2 групи. У період з 03.01.2025 по 21.05.2025 позивач перебував на обліку як безробітний в Іванівському відділі Березівської філії Одеського обласного центру зайнятості, де проходив навчання та отримував допомогу по безробіттю. У лютому 2025 року позивач надав до Одеського обласного центру зайнятості документи, що підтверджують встановлення йому інвалідності ІІ групи. Після проходження навчання, позивач отримав грант на відкриття власної справи та 21.05.2025 року зареєструвався як фізична особа-підприємець (1 групи) без найманих працівників. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є діяльність у сфері фотографії (КВЕД 74.20). 07.07.2025 року позивач подав заяву до Березівської філії Одеського обласного центру зайнятості про надання фізичним особам-підприємцям, які є особами з інвалідністю, та особам з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність, компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю з повним пакетом документів, згідно Постанови КМУ №893 від 22 серпня 2023 року «Деякі питання надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю». В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що за власні кошти облаштував своє робоче місце для ведення професійної діяльності, а саме було придбано: стіл L-27 120x60 білий (59473764), крісло NERO Black White (26383624), принтер Epson L8050+ Wi-Fi C11CK37403, телевізор Hisense 50F7NQ та ноутбук ASUS Vivobook SI5 OLED M5506UA-MA043, що разом становить 80 535 грн. Наказом від 30.10.2023р. №703 в Одеському ОЦЗ створено Комісію з питань надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю. Згідно проколу Комісії №34 від 16.07.2025р. за результатами розгляду пакету документів, що надійшли від ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що 07.07.2025р. до Березівської філії ООЦЗ (Іванівський відділ) звернувся ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для отримання компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності та надав наступні документи: заяву про надання компенсації від 07.07.2025; копію витягу з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.02.2025 №84/25/536В; копію витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; копії документів, що підтверджують придбання роботодавцем допоміжних засобів: експрес-накладні №20451193569987, №20451194438132, №20451194566421, №20451193094456, видаткову накладну ЧП-2001 від 27.06.2025, №МАГ00039262 від 27.06.2025, товарний чек №1750840074/61/377184 від 26.06.2025, фіскальний чек від 26.06.2025 та інші документи. Придбані роботодавцем допоміжні засоби для облаштування місця провадження господарської діяльності згідно поданих документів на суму 80 535 грн., їх найменування відповідають Порядку №893. Граничний розмір компенсації (ІІ група інвалідності) 80 000,00 грн. Наказ Одеського обласного центру зайнятості від 16.07.2025 року №699 Про відмову в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю позивачу відмовлено у наданні відповідної компенсації. Листом від 17.07.2025р. №772/08-04-25 заявника поінформовано про прийняте рішення та повідомлено, що з 03.01.2025 року по 21.05.2025 року позивач перебував на обліку як безробітній у Березівській філії Одеського ОЦЗ та отримував допомогу по безробіттю. На дату реєстрації позивачем ФОП, останній не був застрахованою особою, оскільки не сплачував єдиний внесок. Вважаючи незаконним наказ Одеського обласного центру зайнятості від 16.07.2025 року №699 ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та їх задоволення виходячи з наступного. Умови, механізм, розміри та строки виплати роботодавцям, фізичним особам - підприємцям, які є особами з інвалідністю, особам, які провадять незалежну професійну діяльність і є особами з інвалідністю (далі - заявник), компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності (далі - діяльність) для осіб з інвалідністю визначає Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року №893 (далі Порядок №893) За визначенням, наведеним у п.2 Порядку №893, компенсація фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності (далі - компенсація) - відшкодування заявнику фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю в розмірі не вище граничного розміру компенсації, встановленого цим Порядком; облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю - комплекс заходів та засобів, вжитих заявником для адаптації та розумного пристосування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей такої особи, зумовлених інвалідністю. Згідно п.3 Порядку №893, компенсація надається заявникам, які, зокрема, облаштували власне місце провадження діяльності - якщо заявником є особа з інвалідністю, яка розпочала або після звільнення з військової служби у запас/відставку продовжила свою діяльність як фізична особа - підприємець або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Пунктами 5-7 Порядку №893 передбачено, що компенсація надається регіональним центром зайнятості заявнику за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю. Компенсація надається за придбаний (придбані) заявником допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю, перелік яких визначено в додатку

1. Компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат заявника за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю, але не вище граничного розміру компенсації, встановленого абзацом другим цього пункту. Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації, для осіб з інвалідністю I групи, 10 розмірів мінімальної заробітної плати - для осіб з інвалідністю II групи. Компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням заявника. Підстави, за наявності якихне надається відповідна компенсація, визначені пунктом 8 Порядку №893. Зокрема, п.п.4 п.8 Порядку передбачено, що компенсація не надається якщо особа з інвалідністю станом на дату її працевлаштування на умовах цього Порядку або на дату державної реєстрації фізичної особи - підприємця, або на дату взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), не була застрахованою особою. Відповідно до пункту 10 Порядку №893 рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості відповідно до пункту 8 цього Порядку протягом 10 робочих днів з дня подання документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку. Рішення про надання або відмову в наданні компенсації оформляється наказом регіонального центру зайнятості. Як вже зазначалося колегією суддів та не заперечується сторонами, ФОП ОСОБА_1 було надано вичерпний перелік документів, які є необхідними для призначення виплат фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для особи з інвалідністю. Підставою для відмови наказом від 16.07.2025 року №699 в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю Одеський обласний центр зайнятості зазначає п.п.4 п.8 Порядку №893, а саме те, що станом на дату реєстрації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не був застрахованою особою. Такі висновки відповідач обґрунтовує тим, що з 03.01.2025 року по 21.05.2025 року позивач перебував на обліку як безробітній у Березівській філії Одеського ОЦЗ та отримував допомогу по безробіттю, з якої не сплачується єдиний соціальний внесок. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність вказаної відмови. Так, визначення "застрахованої особи" міститься у ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV, де зазначено, що застрахована особа це фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню та сплачує або за яку сплачуються страхові внески. Стаття 24 Закону №1058-IV встановлює, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Відповідно до довідок форми ОК-5 від 30.06.2025р. та форми ОК-7 від 01.07.2025р. позивач є застрахованою особою. Крім того, згідно витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, держателем якого є Пенсійний фонд України, ОСОБА_1 є застрахованою особою. Інформація про позивача вказана як про застраховану особу, останній має страховий стаж тривалістю 3 місяці і 1 день до моменту реєстрації ФОП, а також, що страхувальником виступає центр зайнятості. Отже, на момент реєстрації ФОП позивач мав статус застрахованої особи, як того вимагає пункт 8 Порядку №893. Доводи апелянта щодо протилежного спростовуються матеріалами справи. Відмова центру зайнятості базується на неправильному тлумаченні терміну «застрахована особа» та ігнорує законодавчо закріплений факт, що отримувач допомоги по безробіттю має право на зарахування страхового стажу незалежно від сплати внесків. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції незаконність наказу Одеського обласного центру зайнятості від 16.07.2025 року №699 Про відмову в наданні компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження господарської діяльності особи з інвалідністю та його скасування. Доводи апеляційної скарги Одеського обласного центру зайнятості висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук