Постанова Одеський апеляційний суд № 947/30132/25

Номер провадження: 22-ц/813/1592/26 Справа № 947/30132/25 Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач), судді Назарова М.В., Коновалова В.А., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності та стягнення грошової компенсації, щодо автомобілів, які були придбані у період шлюбу між сторонами,- У С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності та стягнення грошової компенсації, щодо автомобілів, які були придбані у період шлюбу між сторонами. Представник позивача адвокат Бороган В.В. подав до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, з постановкою питань : яка ринкова вартість автомобіля Lexus IS 300 2008 року випуску д.н. НОМЕР_1 та автомобіля Alfa Romeo 159 2008 року випуску д.н. НОМЕР_2 на дату проведення дослідження? Короткий зміст ухвали суду Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2025 року клопотання представника позивача задоволено. Призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського НДІСЕ Мінюсту України, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська.8. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Яка ринкова вартість автомобіля Lexus IS 300 2008 року випуску д.н. НОМЕР_1 та автомобіля Alfa Romeo 159 2008 року випуску д.н. НОМЕР_2 на дату проведення дослідження? Для проведення судової автотоварознавчої експертизи постановлено надати матеріали цивільної справи. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Оплату за проведення судової автотоварознавчої експертизи покладено на позивачку. Зобов`язано відповідача надати експерту безперешкодний доступ до об`єктів дослідження. Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначав, що оскільки у справі сторонами не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погодившись із вказаною ухвалою адвокат Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до Одеського апеляційного суду та просив ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2026 року по справі №947/30132/25 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання адвоката Борогана В.В. про призначення у справ судової авто товарознавчої експертизи В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що позивач поспішно звернувся до суду з даним позовом, так як відповідачу з боку позивача жодних пропозиції, досудових вимог щодо поділу майна у даній справі не надходило . Вважали, що судом першої інстанції не було дотримано порядку проведення підготовчого засідання . Також вважали, що судом не з`ясовувались питання, щодо укладення між сторонами мирової угоди. Зазначали, що в даному випадку не існує будь-якого спору щодо поділу 2 наведених транспортних засобів, а тому відсутня й необхідність у призначенні судової авто товарознавчої експертизи. Вважали, що ухвала суду першої інстанції є передчасною, адже ухвалена з порушенням норм частини другої статті 197 та пункту 3 частини другої статті 198 ЦПК України та не відповідає завданню та основним засадам цивільного судочинства, визначеним у частинах першій та третій статті 2 ЦПК України. Щодо явки сторін Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання не зявились , клопотань про відкладення не надходило, що не заважає апеляційному перегляду. Позиція апеляційного суду Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Судовою колегією встановлено, що суд першої інстанції керуючись ч.1 ст.103 ЦПК України призначив експертизу у справі, оскільки у справі сторонами не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що у даному випадку існує об`єктивна неможливість встановлення оцінки вартості спірного майна, а тому прийшов до вірних висновків, що до призначення судової авто товарознавчої експертизи. Доводи апеляційної скарги, що позивач поспішно звернувся до суду з даним позовом, так як відповідачу з боку позивача жодних пропозиції, досудових вимог щодо поділу майна у даній справі не надходило, апеляційний суд вважає не слушними, адже встановлення об`єктивних обставин справи, в даному випадку таких як ціна спірного майна не перешкодить в подальшому прийти сторонам до мирової угоди, крім того, з огляду на наступне. Суд першої інстанції, враховуючи відсутність інформації про оціночну вартість спірного майна прийшов вірних висновків, щодо задоволення клопотання про проведення вищевказаної експертизи. Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було дотримано порядку проведення підготовчого засідання , апеляційний суд вважає безпідставними, так як представник відповідача повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання (а.с.35), при чому клопотань про відкладення не заявлялось. Щодо доводів апеляційної скарги, що судом не з`ясовувались питання, щодо укладення між сторонами мирової угоди, судова колегія з досліджених матеріалів справи встановила, що в порядку підготовки справи до судового розгляду стороною відповідача, шляхом надсилання документів засобами «Електронний суд» було подано клопотання про відкладення розгляду, яке було вмотивовано, що у сторони відповідача ще не сплив строк на подачу відзиву, однак будучи обізнаними про наступну дату підготовчого засідання, стороною відповідача, ні відзиву, ні жодних інших клопотань не заявлялось, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити такі обставини, так як про них жодна із сторін не заявляла. Враховуючи, що цивільний процес відбувається на засадах змагальності, то відповідач до ухвалення оскаржуваної ухвали не скористався своїм правом на заявлення вимог, щодо приходження сторін до затвердження мирової угоди. Крім того, оскаржувана ухвала не є перешкодою для затвердження мирової угоди. Доводи апеляційної скарги, що в даному випадку не існує будь-якого спору щодо поділу 2 наведених транспортних засобів, а тому відсутня й необхідність у призначенні судової авто товарознавчої експертизи, апеляційний суд вважає не слушними, так як у суду на момент постановлення оскаржуваної ухвали відсутня інформація, щодо оцінки спірного майна, що є перешкодою у прийнятті об`єктивного рішення у відповідності до вимог чинного законодавства. Узагальнюючі доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції є передчасною, адже ухвалена з порушенням норм чинного ЦПК України, апеляційний суд вважає не слушними, постановлена ухвала жодним чином не впливає на обставини, на які посилається відповідач та не становить перешкод для здійснення законного провадження у даній справі. Судова колегія вважає зазначити, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник. Інших доводів скаржником не наведено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити апеляційну скаргу. Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону. З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. 263 ЦПК України вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення вимог заяви про залишення без руху позовної заяви. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу адвоката Лупу Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя В.В. Кострицький Судді М.В. Назарова В.А. Коновалова