Постанова Київський апеляційний суд № 757/50931/23-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи № 757/50931/23-п Апеляційне провадження № 33/824/2858/2026Головуючий у суді першої інстанції - Гречана С.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Чередніченко Інною Юріївною на постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 01.11.2023 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_2 рухаючись по вул. Басейна, 5, у м. Києві, повторно протягом року, керував транспортним засобом «Toyota Auris» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху та не мав права керування таким транспортним засобом, за що було притягнуто двічі протягом року постановою серії ЕАС № 6858188 від 19.04.2023 та постановою серії ЕАС № 6563129 від 18.02.2023 за керування транспортним засобом не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот),00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_3 , через свого адвоката, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у матеріалах справи відсутній факт керування транспортним засобом, адже наданий відеозапис не містить моменту керування транспортним засобом, порушень ПДР чи його зупинку. Зазначено, що відеозапис не може бути належним доказом у справі, оскільки наданий оптичний диск є лише копією, а джерело походження відеозапису відсутнє. Крім того, до матеріалів справи не долучено свідоцтва технічного приладу, що не дає можливості встановити, що відеозапис було здійснено спеціальним технічним приладом. Посилається також на те, що відео не є безперервним. Вказує, що працівниками поліції порушено обов`язок щодо роз`яснення прав та обов`язків особі, права на захист та перекладача. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повторність правопорушення. Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку. В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце повідомленні належним чином. Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2023 була винесена оскаржувана постанова. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримував, про дату, час та місце повідомлений не був. Апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду першої інстанції 05.05.2026. Відомостей про розгляд отримання постанови матеріали справи не містять. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність за частиною п`ятою статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Судом встановлено, що постановою серії ЕАС № 6563129 від 18.02.2023 та постановою серії ЕАС № 6858188 від 19.04.2023 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 528229 від 01.11.2023 ОСОБА_2 , будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом «Toyota Auris» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з бодікамери інспектора патрульної поліції № 472274, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП та іншими матеріалами справи. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами. Посилання скаржника на те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки наданий на оптичному носії та не містить відомостей про технічний засіб фіксації, є безпідставними. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі можуть бути, зокрема, показання технічних приладів та технічних засобів, які мають функції відеозапису. Сам по собі факт надання відеозапису на електронному носії не свідчить про його недопустимість. Будь-яких відомостей про втручання у відеозапис, його монтаж або спотворення апеляційна скарга не містить та матеріалами справи не підтверджено. Безпідставними є також посилання скаржника на порушення права на захист та права на перекладача, оскільки доказів того, що реалізація зазначених прав була обмежена працівниками поліції або судом першої інстанції, до апеляційної скарги не додано. Крім того, з відеозапису вбачається, що скаржник розумів українську мову, адже спілкувався з працівниками поліції та відповідав на їхні запитання. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів повторності правопорушення також спростовуються матеріалами справи. Так, у справі наявні постанови серії ЕАС № 6563129 від 18.02.2023 та серії ЕАС № 6858188 від 19.04.2023, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказані постанови були предметом дослідження суду першої інстанції та підтверджують наявність кваліфікуючої ознаки повторності протягом року. Крім того, згідно з довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП станом на 01.11.2023 посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 зберігалося у територіальному сервісному центрі МВС, а переекзаменування ним не проходилося, що підтверджує відсутність у нього права керування транспортними засобами на момент вчинення правопорушення. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування транспортним засобом апеляційний суд відхиляє, адже при складанні протоколу ОСОБА_2 факт керування транспортним засобом не заперечував, а більше того, зі змісту його розмови з працівниками поліції вбачається, що саме він керував транспортним засобом у момент виявлення правопорушення. Разом із тим, перевіряючи матеріали справи, апеляційний суд встановив порушення норм процесуального права, допущене судом першої інстанції. Так, відповідно до статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_2 про місце, день та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 28 листопада 2023 року. Відомості про вручення судової повістки, повідомлення засобами поштового чи електронного зв`язку або інші докази, які б свідчили про обізнаність особи з датою та часом судового засідання, у матеріалах справи відсутні. За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що справа була розглянута судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без підтвердження її належного повідомлення, що є підставою для скасування постанови. Відповідно статті 294 КУпАП, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Разом з тим, згідно частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Оскільки інкриміноване ОСОБА_4 адміністративне правопорушення вчинене 01 листопада 2023 року, а на момент апеляційного розгляду справи зазначений строк сплив, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити нову постанову по суті справи. З урахуванням наведеного, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про судове засідання у суді першої інстанції, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Чередніченко Інною Юріївною про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Чередніченко Інною Юріївною задовольнити частково. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду