Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/28318/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/28318/25 Провадження № 22-ц/820/907/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представника відповідача Бугая О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2026 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_1 зазначив, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11 зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у його паспорт громадянина України, який видати йому на руки. Це рішення суду не виконане дотепер, у зв`язку з чим позивачеві завдано моральної шкоди. Зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, відчував образу своїх почуттів гідності та справедливості, було порушено його право на справедливий суд і судовий захист, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. За рішеннями суду з держави Україна на користь позивача присуджено моральну шкоду за невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №2270/14181/11. Натомість невиконання рішення суду є триваючим правопорушенням, а тому позивачеві має бути відшкодована моральна шкода за період з 1 вересня 2025 року по 1 жовтня 2025 року. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь дев`ятсот чотирнадцять центільйонів гривень моральної шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2026 року в позові відмовлено. Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а також заявлений розмір моральної шкоди. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок невиконання органом державної влади судового рішення та порушення права на справедливий суд ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Суд першої інстанції зробив неправильні висновки з установлених обставин справи, не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року зобов`язано Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки. На підставі цього рішення 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826). Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 5 жовтня 2012 року замінив у виконавчому проваджені №33223826 боржника Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження». Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2020 року стягнено з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10 510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (частина перша та друга). Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя та п`ята). За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В силу частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Як передбачено частиною першою статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого. У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню. Схожі за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17). У справі відсутні належні та допустимі докази виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11), якою зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки. У зв`язку з цим рішенням суду від 5 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 10 510 грн. Отже ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення. Оскільки чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду, в тому числі внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, то позов ОСОБА_1 не може бути задоволений. Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що за період з 1 вересня 2025 року до 1 жовтня 2025 року ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року (справа №2270/14181/11) і порушення його права на справедливий суд. За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим. Посилання ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 30