Постанова Тернопільський апеляційний суд № 597/443/26

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/443/26Головуючий у 1-й інстанції Тренич А.Г. Провадження № 33/817/224/26 Доповідач - Гриниха Л.Є. Категорія - ч.3 ст.172-20 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Матвіяса А.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 31 березня 2026 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави. Згідно даної постанови, 23.03.2026 року о 21 год. 45 хв. було виявлено лейтенанта юстиції ОСОБА_1 , який перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_1 у стані алкогольного сп`яніння, через що йому було виписано направлення № 4/688 від 23.03.2026 року для проходження медичного освідчення з метою підтвердження стану алкогольного сп`яніння із визначенням ступеня. Після чого, лейтенант юстиції ОСОБА_1 був скерований до КНП «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння військовослужбовця. Проте, лейтенант юстиції ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідчення для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння. Таким чином, за викладених вище обставин лейтенант юстиції ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, обіймаючи посаду начальника групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме появу на території ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками алкогольного сп`яніння та виконання обов`язків військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння на території ІНФОРМАЦІЯ_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, дослідивши наявні докази. Вважає, що справу розглянуто із порушенням і без належного дослідження доказів, без встановлення осіб, які були присутні під час події. Вказує, що він заперечував факт вживання алкоголю та у лікарню не доставлявся, а він наполягав на дотриманні процедури і наявності належних свідків, що підтверджується долученим до матеріалів справи аудіозаписом. Зазначає, що Акт про відмову від проходження огляду йому не вручався і ним не підписувався, а у матеріалах справи є висновок медичного огляду №11, що є взаємовиключними доказами. Крім того у нього серйозне неврологічне захворювання синдром Гієна-Барре, що супроводжується порушенням координації, що могло бути сприйнято за ознаки алкогольного сп`яніння. Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Всупереч зазначеним вище вимогам закону, суд належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не надав їм належної оцінки в сукупності з іншими доказами, тому дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Разом з тим, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним даних правопорушень, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 адмінправопорушення до матеріалів справи долучено виключно такі документи: протокол про адміністративне правопорушення серії №4/689 від 23.03.2026 року; направлення на медичний огляд для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння військовослужбовця №4/688 від 23.03.2026 року; висновок амбулаторного медичного огляду №11 від 23.03.2026 року, акт про відмову військовослужбовця від проходження медичного огляду для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння у КНП «Заліщицька центральна лікарні» Заліщицької міської ради від 23.03.2026 року; рапорт старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 від 23.03.2026 року;рапорт старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_3 від 23.03.2026 року;рапорт штаб-сержанта 3 категорії відділення цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_1 головного сержанта ОСОБА_4 від 23.03.2026 року;рапорт оператора відділення рекрутінгу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 від 23.03.2026 року;копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №78 від 19.03.2026 року;копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно господарської діяльності) №568 агд від 25.12.2024 року. Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії №4/689 від 23.03.2026 року ОСОБА_1 інкриміновалась поява на території ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками алкогольного сп`яніння та виконання обов`язків військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння на території ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, викладені у протоколі дані не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам. Частиною 3 ст.172-20 КУпАП встановлено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду. Водночас згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії №4/689 від 23.03.2026 року не встановлено, що ОСОБА_1 появився на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ним обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також у протоколі не вказано факту його відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду, як це передбачено ч.3 ст.172-20 КУпАП. Виходячи із практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаним обставинам при винесенні рішення судом першої інстанції не було дано належної оцінки, у зв`язку із чим було постановлено помилкове рішення. Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції належить скасувати, а провадження у справі закрити. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 31 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя