Ухвала КАС ВС № 320/57228/24

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа №320/57228/24 касаційне провадження №К/990/38901/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 320/57228/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Відповідно до пункту 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. У касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника. Водночас, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення з урахуванням положень частини першої статті 344, частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити. Крім того, згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеції» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, розгляд цієї справи можливий в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. Керуючись статтями 4, 12, 340 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за участю його представника. Закінчити підготовку справи № 320/57228/24 до касаційного розгляду. Призначити касаційний розгляд справи № 320/57228/24 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 5 у порядку письмового провадження з 25 червня 2026 року. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Гончарова