Ухвала КАС ВС № 280/4484/25

УХВАЛА 25 червня 2026 року м. Київ справа №280/4484/25 адміністративне провадження № К/990/26047/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №280/4484/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про стягнення заробітної плати, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі ГУНП в Запорізькій області) щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2011 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року; - зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2011 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року у розмірі 44 027,08 грн з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправним бездіяльність ГУНП в Запорізькій області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року; - зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року у сумі 3 375,17 грн; - зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у конкретних, розрахованих, сумах; - зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2011 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2011 року по 06 листопада 2015 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2022 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задоволено частково та апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в адміністративній справі №280/4484/25 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року, зобов`язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року, та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 грудня 2022 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким: Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням базового місяця листопад 2015 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця листопад 2015 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в адміністративній справі №280/4484/25 залишено без змін. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає що справа має фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для скаржника. Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Крім того скаржником не наведено існування різної судової практики у подібних правовідносинах, яка б свідчила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики. Стосовно «виняткового значення» справи для її учасника, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справ. Однак, твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього (підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України) не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №280/4484/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про стягнення заробітної плати. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. М. Соколов Судді Л. О. Єресько А. Г. Загороднюк