Ухвала КАС ВС № 380/9551/24

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа №380/9551/24 адміністративне провадження № К/990/28157/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О. О., суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі № 380/9551/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці, Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, Волинської митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000018/2 від 16 січня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000031/2 від 18 січня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000045/2 від 25 січня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000049/2 від 30 січня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000235/3 від 06 травня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000236/3 від 07 травня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100180/2 від 02 квітня 2024 року, прийняте Львівською митницею; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2024/000004/2 від 29 квітня 2024 року, прийняте Волинською митницею. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000018/2 від 16 січня 2024 року, № UA209000/2024/000031/2 від 18 січня 2024 року, № UA209000/2024/000045/2 від 25 січня 2024 року, № UA209000/2024/000049/2 від 30 січня 2024 року, № UA209000/2024/000235/3 від 06 травня 2024 року, № UA209000/2024/000236/3 від 07 травня 2024 року, № UA209000/2024/100180/2 від 02 квітня 2024 року та № UA205080/2024/000004/2 від 29 квітня 2024 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 2505,71 грн та 7000 грн витрат на правову допомогу, а з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 360,81 грн та 1000 грн витрат на правову допомогу. В решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, - постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі № 380/9551/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці, Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Шишов Судді І. А. Васильєва М. М. Яковенко