Постанова 4857 № 380/19555/24
від 25.06.2026 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/19555/24 пров. № А/857/15349/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Онишкевича Т.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Західнього міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року (судді Кухар Н.А., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі № 380/19555/24 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "ЛПП Україна" Акціонерного товариства "ЛПП" до Західнього міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дії та бездіяльності протиправними,- ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство "ЛПП Україна" Акціонерного товариства "ЛПП" звернулося до суду із позовом до Західнього міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0575330052 від 24.05.2024. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0575330052 від 24.05.2024, винесене Західним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, в частині застосування штрафу до Дочірнього підприємства "ЛПП Україна" Акціонерного товариства "ЛПП" у сумі 28017 грн. 32 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині задоволеній судом та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Вказує, що за результатами камеральної перевірки складено Акт від 08.04.2024 №261/33-00- 52/32435513, яким встановлено порушення ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» вимог п.201.1 та абз.14 пункту 201.10 статті 201 розділу V, п.89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, в частині недотримання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (код за ЄДРПОУ 32435513) строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 29.11.2019 по 31.12.2023, а саме реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів. В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу. При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Зазначає, що Верховним Судом в межах розгляду справи №520/11447/19 досліджувалось функціонування систем платників податків, якими скеровуються податкові накладні на реєстрацію і у Постанові від 19.08.2021 року судом вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "М.Е.DOC" у листі від 01.11.2019 №0111/1 також повідомило, що надати підтвердження направлення податкової накладної в електронному вигляді на реєстрацію до ЄДРПН за допомогою КП "М.Е.DOC" не виявляється можливим, оскільки, розробник КП "М.Е.DOC" не має доступу до баз даних позивача. Зазначивши при цьому, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП "М.Е.DOC". Дата та час відправлення, що фіксується КП "М.Е.DOC", залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці "Очікується доставка". Отже, дата та час зазначені у витягах, наданих позивачем, можуть відрізнятися від фактичних, оскільки такі залежать від системних налаштувань комп`ютерної системи позивача, у зв`язку з чим такі не є належними та допустимими доказами виконання позивачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. Окрім цього, будь-які витяги (протоколи руху документа) з того чи іншого програмного забезпечення на підтвердження своєчасності направлення та реєстрації ПН/РК законодавство не визначає. Тобто, єдиним належним та допустимим доказом своєчасності надання ПН/РК на реєстрацію є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечив вимоги апеляційної скарги та просив рішення суду залишит без змін. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (код ЄДРПОУ 32435513), про що складено АКТ №261/33-00-52/32435513 від 08.04.2024. Актом №261/33-00-52/32435513 від 08.04.2024 встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Підприємство не погодившись з висновками перевірки надало свої Заперечення №163 від 29.04.2024. За результатами розгляду заперечення відповідач надав відповідь №1980/6/33-00-52 від 17.05.2024, у якій зазначає про прийняття рішення щодо вилучення рядка №11 із таблиці «Перелік податкових накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації яких порушено/ не зареєстровано», зменшено суму штрафу до 40475,31 грн. Відповідачем 24.05.2024 винесено податкове повідомлення-рішення №0575330052 про накладення штрафу в розмірі 40475,31 грн. Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» оскаржило його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України №24117/6/99-00-06-03-01-06 від 08.08.2024 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення №0575330052 залишено без змін, а скаргу ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» без задоволення. Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів / послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Тобто постачальник має право зменшити податкові зобов`язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення отримувачем (покупцем) з урахуванням вищезазначених строків, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації отримувачем (покупцем)). Отримувач (покупець) зобов`язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів / послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відповідно до пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу. При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу Пунктами 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Пунктом 11 Порядку №1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246). Згідно з пунктом 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. З системного аналізу вказаних норм ПК України та Порядку №1246, суд дійшов висновку, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається в автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Натомість, контролюючий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: - про прийняття податкової накладної; - про її неприйняття із зазначенням відповідних причин; - про зупинення реєстрації податкової накладної. Крім цього, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. У постановах від 03.05.2023 у справі №580/1728/20, від 13.03.2023 у справі №820/571/17, від 08.12.2022 у справі №340/2210/19, від 03.04.2020 у справі №160/5380/19 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею. Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 08.04.2024 такі розрахунки коригування до податкових накладних зареєстровані позивачем із порушенням граничних строків, передбачених п.201.10 ст.201 ПК (за виключенням р 11): №21 від 29.11.2019, №32 від 16.01.2020, №2497575 від 31.01.2020, №2 від 02.12.2021, №1 від 01.02.2022, №7 від 01.02.2022, №3 від 01.02.2022, №5 від 01.02.2022, №6 від 01.02.2022, №31 від 15.02.2022, №378 від 30.04.2022, №2 від 25.05.2022, №80/32 від 30.06.2022, №81/32 від 30.06.2022, №1048 від 05.07.2022, № 37 від 08.08.2022, №6 від 06.09.2022, №6 від 08.09.2022, №21 від 01.11.2022, № 80 від 14.11.2022, №81 від 14.11.2022, № 79 від 14.11.2022, №58 від 27.12.2022, №7327 від 31.01.2023, №7328 від 31.01.2023, №1 від 03.03.2023, №2 від 03.03.2023, № 22 від 05.04.2023, №47438 від 30.09.2023, №1 від 26.10.2023, №25 від 31.12.2023, №27 від 31.12.2023. Позивачем надано квитанції №1 та додаток № 2 з програмного забезпечення по розрахунках коригування до податкових накладних №21 від 29.11.2019, №32 від 16.01.2020, №2497575 від 31.01.2020, №2 від 02.12.2021, №1 від 01.02.2022, №7 від 01.02.2022, №3 від 01.02.2022, №5 від 01.02.2022, №6 від 01.02.2022, №31 від 15.02.2022, №58 від 27.12.2022, №80 від 14.11.2022, №81 від 14.11.2022, №79 від 14.11.2022, №6 від 08.09.2022, №37 від 16.09.2022, №6 від 12.10.2022, №80/32 від 19.07.2022, №81/32 від 19.07.2022, №21 від 01.11.2022, №1 від 03.03.2023, №2 від 03.03.2023, №7327 від 31.01.2023, №7328 від 31.01.2023, №22 від 05.04.2023, №47438 від 30.09.2023, №1 від 26.10.2023, №25 від 31.12.2023, №27 від 31.12.2023, які зареєстровані протягом 15 календарних днів з дня отримання, тобто, як вважає позивач, без порушення строків. У постанові від 02.02.2022 у справі №814/1098/16 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків. Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 02.07.2019 у справі №2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18, вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності. Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій, то навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку. Суд звертає увагу, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, встановлених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. Натомість, не надіслання відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої та, відповідно, незалежної від позивача причини, свідчить про відсутність у даному випадку вини суб`єкта господарювання. На переконання суду, зі свого боку позивачем були вчинені всі необхідні дії та вжито всіх можливих і необхідних заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних. Наведене виключає висновок відповідача про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №160/10558/19, від 28.12.2022 у справі № 200/4176/20-а, від 01.12.2022 у справі №640/18804/19, від 14.12.2023 у справі №260/5659/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме визнанню протиправним та скасуванню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на суму 28017,32 грн., а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Посилання апелянта на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки прийняті у вказаних справах судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, ніж у цій справі, мають різні сторони, інший предмет та стосуються інших правовідносин. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Західнього міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/19555/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Ільчишин судді В. В. Гуляк Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 25.06.26