Постанова 4857 № 260/6572/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/6572/24 пров. № А/857/7203/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М., суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 260/6572/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії суддя в 1-й інстанції Луцович М.М. час ухвалення рішення не визначений, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі відповідач) в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 260/6572/24 позов задоволено. Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації. Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення, у зв`язку з чим інші види грошового забезпечення не підлягають перерахунку. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів виходить з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, а тому відповідач має обов`язок здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням індексації грошового забезпечення. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 28 липня 2023 року № 644-ОС позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28 липня 2023 року. Сторони не заперечують, що позивачу під час звільнення виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року в справі № 260/11034/23, яке набрало законної сили 20.06.2024 року, зокрема, зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2018 року із врахуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням вже виплачених сум та зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 02 лютого 2021 року, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного рішення, відповідач 29.08.2024 перерахував на рахунок позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 309944,84 грн. Представник позивача 06.09.2024 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із врахуванням щомісячної фіксованої індексації. Листом від 23.09.2024 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної фіксованої індексації. Не погодившись із діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Право на одноразову допомогу при звільненні, позивач набув, що не заперечується відповідачем. Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення. Відповідно до п.6 розділу 9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 (далі - наказ № 558) одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день його виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби. Виходячи із аналізу наведених вище норм права, одноразова грошова допомога при звільненні обчислюється виходячи із місячного грошового забезпечення військовослужбовця. У постанові від 21 грудня 2021 року по справі № 820/3423/18 Верховний Суд зробив висновок, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Тому індексація грошового забезпечення включається для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Отже, індексація грошового забезпечення має братись до уваги під час розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Таким чином відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обчисленні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні. Що стосується вимоги про нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає наступне. Згідно з пунктом 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. За змістом пункту 3 цього Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. З врахуванням наведеного вище, належна до виплати позивачу одноразова грошова допомога відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, тому вищенаведений Порядок в спірному випадку підлягає застосуванню. Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента, зокрема, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Об`єктом оподаткування військовим збором також є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України. За змістом підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України (підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України). Ставка військового збору становить 1,5% від об`єкта оподаткування (підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України). Таким чином, податковий агент зобов`язаний утримати військовий збір із сум доходів у вигляді компенсації в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата). Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації, а тому з метою належного способу захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з врахуванням щомісячного фіксованого розміру індексації, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №

44. Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 260/6572/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді І. В. Глушко В. С. Затолочний