Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/18390/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/18390/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 25 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн за період з 15.07.2025 по 13.10.2025, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з травмуванням 19.05.2025, пов`язаним із захистом Батьківщини; зобов`язати військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000,00 грн за період з 15.07.2025 по 13.10.2025, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року позов задоволено частково. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Так апелянт вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно презюмував факт перебування позивача у відпустці лише на підставі рекомендацій ВЛК. Це суперечить усталеній практиці Верховного Суду, який вимагає встановлення фактичного перебування у відповідному статусі, а тому, на переконання останнього, позивач не довів настання юридичних фактів, що дають право на виплату. 17 березня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційної скарги від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Так, представник позивача вказав на те, що після кожного проходження військово-лікарської комісії позивач повідомляв військову частину НОМЕР_1 про результати ВЛК, які, у свою чергу, ставали підставою для видання відповідних наказів командира військової частини. На підтвердження зазначених обставин долучено витяг з наказу від 16.07.2025, витяг з наказу від 14.08.2025, витяг з наказу від 17.09.2025. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , призваний на військову службу 04.01.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.05.2025 року під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини в районі н.п. Костянтинівка Покровського району Донецької області позивач отримав вибухову травму, що підтверджується довідкою про обставини травми, долученою до матеріалів справи. У день отримання поранення позивач був евакуйований до м.Дружківка, після чого направлений до закладу охорони здоров`я м.Дніпро, а 21.05.2025 року переведений до закладу охорони здоров`я м.Кривий Ріг, де перебував на лікуванні до 30.05.2025 року. 30.05.2025 року госпітальною військово-лікарською комісією КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради Дніпропетровської області проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено, що отримана травма відноситься до тяжких, та визначено потребу у відпустці для лікування після поранення строком 30 календарних днів. За період з 30.05.2025 по 29.06.2025 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у зв`язку з пораненням. 27.06.2025 року позивач прибув для проходження повторного медичного огляду ВЛК за направленням військової частини, однак огляд у межах строку відпустки проведено не було у зв`язку з відсутністю лікарів. Відповідно до довідки Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_2 №2025-0715-0808-0641-0 від 15.07.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): S32.03. Незміцнілий кістковий мозоль тіла LIІI хребця внаслідок вибухової травми (19.05.2025) з закритим компресійним переломом тіла LIIІ хребця при тимчасовому порушенні функції. Травма, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких. Довідка про обставини травми № документа: 1012-1553 Дата документа: 04.06.2025. Видано командиром в/ч НОМЕР_3 . На підставі статті 81 графи ІІ розкладу хвороб. Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. Відповідно до довідки Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_2 № 2025-0812-1059-4907-0 від 12.08.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): S32.03. Незміцнілий кістковий мозоль тіла LIII хребця, внаслідок вибухової травми (19.05.2025) з закритим компресійним переломом тіла LIII хребця при тимчасовому порушенні функції. Травма, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): травма виноситься до тяжких. Довідка про обставини травми № документа: 1012-1553. Дата документа: 04.06.2025. Видано командиром в/ч НОМЕР_3 . На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб. Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. Відповідно до довідки Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_2 № 2025-0911-0848-0526-7 від 11.09.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`я; захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): F43.2. Розлади адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція з інсомнічним компонентом. Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби. На підставі статті графи II Розкладу хвороб. Придатний до військової служби. Потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у КНП "ХОЗЗНПД" ХОР. Відповідно до довідки Госпітальної ВЛК КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги "Хмельницької обласної ради" № 2025-1013-1120-0477-7 від 13.10.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Т91.0, Т70.0, Н90.3, Т90.5, S32.03. Опис діагнозу: Стан після ВТ (19.05.25) ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді посттравматичної цефалгії без порушенням функції. Акубаротравма у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості середнього ступеня зліва та легкого ступеню справа. Вушний шум. Наслідки МВТ (19.05.25) ВОСП передньої поверхні шиї з наявністю стороннього тіла (металевий уламок). ВОДП правої кисті у вигляді п/о рубців. Закритого компресійного перелому тіла L3 хребця І ступеня у вигляді консолідованого компресійного перелому тіла L3 хребця І ступеня при незначному порушенні функції. Травма, Поранення, ТАК, пов`язан(-а/е/і) із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких. Н47.2, Н52.2, М54.86, F43.2, М42.10. Довідка про обставини травми № Н (вих) -1012- 1553 від 04.06.2025. Ким видано: видано командиром в/ч НОМЕР_3 полковник. ОСОБА_2 . На підставі статті 79б, 26б, 17в, 75в, 67в, 54в, 64в, 36в графи ІІ розкладу хвороб Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Так, додаткова винагорода у розмірі до 100000 гривень за період з 15.07.2025 по 13.10.2025 позивачу не нарахована та не виплачена. Позивач, вважаючи ненарахування та невиплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн за період з 15.07.2025 по 13.10.2025, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з травмуванням 19.05.2025, звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /надалі - Постанова №704/ установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 /надалі - Порядок №260, у редакції, чинній на час спірних правовідносин/. Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги. Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер. Також у зв`язку з військовою агресією Росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголосив загальну мобілізацію упродовж 90 діб. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання названих указів Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" /надалі - Постанова № 168, у редакції, чинній на час спірних правовідносин/. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Аналогічні положення передбачає також Порядок №260. Так, пунктами 10-12 розділу XXXIV Порядку № 260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності; у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем. Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності ненарахування та невиплати позивачу військовою частиною НОМЕР_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн пропорційно за час перебування останнього на стаціонарному лікуванні чи перебування у відпустці у зв`язку з лікуванням за період з 15.07.2025 по 13.10.2025. Аналіз викладених вище норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: - пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; - факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва). Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000,00 гривень винагорода. Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн., а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК. Як уже вказано вище, пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260 визначає єдину документальну підставу для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Що ж стосується нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, за час перебування у відпустці у зв`язку з лікування, то слід зазначити, що правове регулювання виплати додаткової винагороди в цій частині різниться. Як уже було наведено, на нормами постанови КМУ №168, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК. Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагород 100 000 грн за період з 15.07.2025 по 10.09.2025, то колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до довідки ВЛК від 15.07.2025 травма (S32.03) пов`язана із захистом Батьківщини, травма віднесена до тяжких, позивачу рекомендовано відпустку для лікування після поранення строком 30 календарних днів. Аналогічні висновки підтверджені довідкою ВЛК від 12.08.2025. Між тим, апелянт посилається на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували фактичне перебування позивача у відпустці, а саме: наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання ОСОБА_1 відпустки для лікування після поранення на період з 15.07.2025 по 10.09.2025; рапорту позивача про надання відпустки; документів, що підтверджують фактичне перебування у відпустці (службовий розклад, табель, путівка тощо) або на стаціонарному лікуванні після 29.06.2025. Однак зазначені доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки після кожного проходження військово-лікарської комісії позивач повідомляв військову частину НОМЕР_1 про результати ВЛК, які, у свою чергу, ставали підставою для видання відповідних наказів командира військової частини. Так, після огляду ВЛК від 15.07.2025 року позивач отримав довідку, у якій зазначено: «Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів». На підставі зазначеної довідки ОСОБА_1 було видано витяг з наказу №210 від 16.07.2025 року, відповідно до якого останній вибув у відпустку для лікування у зв`язку з пораненням з 16 липня по 14 серпня 2025 року. Аналогічна ситуація мала місце і після отримання довідки ВЛК від 12.08.2025 року. На її підставі позивачу було видано витяг з наказу №241 від 14.08.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вибув у відпустку для лікування у зв`язку з пораненням з 14 серпня по 11 вересня 2025 року. При цьому документи, на відсутність яких посилається апелянт (наказ командира військової частини, службові розклади, табелі обліку тощо), відповідно до порядку ведення службової документації повинні зберігатися саме у військовій частині, тобто у скаржника, а не у військовослужбовця. Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що у зазначений період були наявні всі юридичні факти, необхідні для виплати додаткової позивачу винагороди відповідно до Постанови №168. При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача про «небезперервність лікування» колегія суддів відхиляє, оскільки така умова не передбачена нормативними актами. За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, що не спростовано доводами апеляційної скарги. Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч.2 ст.6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.