Постанова 4852 № 160/24921/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24921/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 16.01.2026 року) в справі №160/24921/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и в: 01.09.2025 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007939 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року позовні вимоги задоволено. З рішенням суду першої інстанції не погодилась Державна служба України з безпеки на транспорті та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд при розгляді справи не у повному обсязі з`ясував обставини справи, не дослідив всіх доказів у справі. Апелянт вказував, що під час перевірки виявлено порушення ст. 30, 34, 35 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час здійснення регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Одеса-Дніпро перевізник не забезпечив водія документами визначені ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: схемою маршруту, розкладом руху, таблицею вартості проїзду, витягом з дозволу передбаченим Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 . У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, витягу з дозволу, протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, тахокарти або роздруківки з цифрового тахографа водія ОСОБА_2 . Апелянт вказував, що автомобільний перевізник повинен мати та пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль, документи, на підстав яких виконується перевезення, для водія таким документом є посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, інші документи передбачені законодавством. Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить чіткого обов`язку для водія мати при собі індивідуальну картку водія. Профільна Інструкція передбачає, що водій повинен мати документи на підтвердження здійснення пасажирських перевезень. До перевірки також було надано Витяг Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про видачу ліцензії на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Апелянт вказує, що документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. До переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Відповідно до приписів статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Відповідно до статті 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач не спростовує необхідність пред`явлення під час контролю на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху наступних документів: договір із замовником транспортних послуг; квитанція або інший документ, що засвідчує оплату цих послуг. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема: використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), відповідно до пункту 1 якого цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до п.2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Згідно із пунктом 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону, додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. При проведенні перевірки 22.07.2025 відповідачем було виявлено порушення перевізником вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Дніпро Одеса, перевізник не забезпечив водія документами, а саме: схемою маршруту, розкладом руху, таблицею вартості проїзду, витягом з дозволу передбаченим Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 . У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів за відсутності документів визначених ст.39 цього Закону. На основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не можливо визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який в розумінні частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону. Сама по собі належність на праві власності автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» SPRINTER 313 CDI, позивачу не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, оскільки відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 22.07.2025 ОСОБА_2 на належному позивачу на праві власності транспортному засобі здійснював регулярне перевезення пасажирів у комерційних цілях, та що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ. Суд першої інстанції вказував, що не заперечує того, що під час під час здійснення уповноваженими особами Укртрансбезпеки контролю за додержанням перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці здійснення перевірки. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки (додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом). Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області у м. Одеса на Автовокзалі Одеси на вул. Колонтаївській 58, було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР 042220 від 22.07.2025 року. Висновками акту встановлено, що транспортний засіб для пасажирських перевезень Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким кермував водій ОСОБА_2 , здійснював пасажирське перевезення без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог закону та інших законодавчих нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів, відсутні схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, витяг з дозволу передбаченим Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Акт водій ОСОБА_2 підписав, пояснення не надавав. Листом Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 05.08.2025 року № 68861/25/24-25 повідомлено ФОП ОСОБА_1 про розгляд питання про порушення законодавства про автомобільний транспорт. 20.08.2025 року в.о. начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було розглянуто акт та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 007939 у сумі 17000 грн. до ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальний автобус, належить ОСОБА_1 . Надано витяг Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про видачу ліцензії ОСОБА_1 на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Згідно витягу з Реєстру виданих та анульованих ліцензій Державної служби України з безпеки на транспорті ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, що видана ОСОБА_1 07.02.2024 року, чинна. Також до перевірки було надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00084-00297-25 від 21.01.2025 року, яким засвідчується, що транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним, датою чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше визначено 21.07.2025 року. Згідно ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка. Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України. Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України. Таким чином до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень визначених статтею 39 Закон віднесено договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг. Перелік документів, які повинні бути у наявності у водія під час здійснення ним перевезення не обмежується переліком визначеним ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як свідчать встановлені обставини справи, під час перевірки транспортного засобу у водія транспортного засобу марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 автобус, були відсутні документи, зокрема, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, витяг з дозволу передбаченим Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Надано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00084-00297-25 від 21.01.2025 року, яким засвідчується, що транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним, датою чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше визначено 21.07.2025 року. Натомість станом на час проведення 22.07.2025 року, відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 16.04.2025 року № 703 затверджено «Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті». Розділом І Переліку визначено перелік документів необхідних для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів, а саме: Наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення: 1) посвідчення водія відповідної категорії; 2) реєстраційні документи на транспортний засіб; 3) договір із замовником транспортних послуг; 4) документ, що засвідчує оплату транспортних послуг; 5) копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті; 6) протокол перевірки технічного стану транспортного засобу; 7) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 8) при керуванні автобусом на маршруті протяжністю до 50 кілометрів включно: індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв, або картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв); 9) при керуванні автобусом на маршруті протяжністю більше 50 кілометрів: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв). Направлення у рейс на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км двох водіїв. Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 1 ст. 33 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Відповідно до норм ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Позивач, відповідно до приписів ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», не може бути суб`єктом відповідальності адже не є автомобільним перевізником та суб`єктом у якого в коритуванні перебуває транспортний засіб. Таким чином, у водія транспортного засобу під час перевезення пасажирів були відсутні при собі схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, витяг з дозволу передбаченим Постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Такі документи не було надано і під час розгляду справи про порушення вимог транспортного законодавства, не надано до суду. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом. Згідно з п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 автобус, перебуває у користуванні ОСОБА_1 , та власником якого він є. Нормою ст. 14-3 КУпАП роз`яснено, що відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови встановлено хто є власником транспортного засобу. У відповідності частини 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі, коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 року в справі №160/24921/25 скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова