Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/4300/25

Справа № 149/4300/25 Провадження № 22-ц/801/1282/2026 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 рокуСправа № 149/4300/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Оніщука В.В., Рибчинського В.П., за участю секретаря судового засідання Козюма Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 149/4300/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Виноградського Антона Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2026, ухвалене у складі судді Гончарук-Аліфанова О.Ю. в приміщенні суду в м. Хмільник, повний текст рішення складено 1.04.2026, - в с т а н о в и в : 30.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з нього на користь ТОВ «ФК «Ейс» суму заборгованості за кредитним договором №R01.00606.004605767 від 30.11.2018 в розмірі 101893,41 грн, з яких : 51700,43 грн заборгованість за основним боргом; 50192,98 грн заборгованість за відсотками. Позов мотивований тим, що 30.11.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00606.004605767. 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 17112023, згідно з яким останнє набуло права вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 17.11.2023 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 101893,41 грн, з яких: 51 700,43 грн заборгованість за основним боргом, 50 192,98 грн заборгованість за відсотками. Враховуючи викладене ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 101893,41 грн та понесені судові витрати. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2026 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») заборгованість за кредитним договором № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 в розмірі 101893 грн 41 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Виноградським А.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 4746/26-вх від 17.04.2026), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивачем не доведено укладення кредитного договору відповідачем, надана копія кредитного договору є неналежним доказом. 1.05.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 5420/26-вх) ТОВ «ФК «ЄАПБ», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо розгляду апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У судовому засіданні представник відповідача Виноградський А.П. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялися належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 30.11.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00606.004605767 /а.с. 5-8/, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на наступних умовах: сума кредиту 56 530,21 грн; процентна ставка 22,66 % річних від залишкової суми кредиту; строк кредиту 96 місяців. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 96 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № 29090010453465 в банку, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п.3.3.1. цього договору; 4) погашення іншої заборгованості. Договір (кожна його сторінка) підписано власноручним підписом відповідача, при цьому відповідач також отримав його примірник договору, що підтверджується його підписом у відповідній графі /а. с. 5- 8/. Також, 30.11.2018 відповідачем власноручним підписом було підписано заяву-анкету /а. с. 9/, паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) /а. с. 10-11/ та додаток до паспорта споживчого кредиту, який є графіком щомісячних платежів за кредитним договором /а. с. 12-13/, заяву № R01.00606.004605767 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку АТ «Ідея Банк» /а. с. 16/. Укладення кредитного договору № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 також підтверджується його заявою від 30.11.2018 про надання реструктуризації за кредитним договором № Р25.00611.003433535 від 4.12.2017, у зв`язку із втратою роботи /а. с. 15/. Як вбачається із виписки АТ «Ідея Банк» за кредитним R01.00606.004605767 від 30.11.2018, відповідач періодично здійснював платежі в рахунок погашення боргу до 28.10.2020 /а. с. 20/. 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 17112023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 /а. с. 22-24/. Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору факторингу №12/89 за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за, плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з Актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №17112023 від 17.11.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 в розмірі 101893,41 грн, з яких: 51700,43 грн заборгованість за основним боргом, 50192,98 грн заборгованість за відсотками. Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № R01.00606.004605767 від 30.11.2018, заборгованість станом на 17.11.2023 становить 101893,41 грн, з яких: 51700,43 грн заборгованість за основним боргом, 50 192,98 грн заборгованість за відсотками /а. с. 21/. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому наявні правові підстави для їх задоволення. Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами статей 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України. Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до статті 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно статті 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що між сторонами існують договірні правовідносини, зокрема, між ними укладено договір кредиту, позичальник свої обов`язки за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, в повній мірі не повернув отримані грошові кошти та проценти за користування кредитом. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за основним боргом та відсотками відповідачем не спростовано, доказів того, що вказана заборгованість відповідачем погашена також суду не надано. Позивачем доведено позовні вимоги, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 в розмірі 101893,41 грн. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що наданий примірник кредитного договору є неповним ( лише 2 сторінки), оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано повний текст договору. Третя та четверта сторінки договору, на яких і міститься підпис відповідача сформований, як графік щомісячних платежів за кредитним договором. Кредитний договір № R01.00606.004605767 від 30.11.2018 містить підпис відповідача, тому підстав вважати, що кредитний договір не був підписаний позичальником апеляційний суд не вбачає. / а.с. 5-8/ Не відповідають дійсності і твердження апелянта щодо відсутності в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів. Так, на аркуші 19 міститься квитанція від 30.11.2018 року про погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором в сумі 2290 грн та на аркуші 20 міститься виписка по рахунку відповідача. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Виноградського Антона Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2026у даній справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 25.06.2026. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: В. В. Оніщук В. П. Рибчинський