Постанова Волинський апеляційний суд № 163/111/26
від 25.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 163/111/26 Провадження №33/802/632/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Кінах Я.В. та представника митниці Федчишина Р.А., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 075 040 (два мільйони сімдесят п`ять тисяч сорок) гривень 72 копійки. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він будучи керівником ТОВ «Глобалмаркет», перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товари "засоби гігієни в асортименті...", загальною вартістю 2 075 040,72 грн, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення даних товарів документів, а саме фактур № F/010/12/22 від 20.12.2022, № F/001/04/23 від 04.04.2023, № F/003/04/23 від 04.04.2023, № F/001/05/23 від 09.05.2023, № F/006/05/23 від 30.05.2023, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України. В поданій апеляційній скарзі захисник Кінах Я.В. вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що митним органом не було зібрано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Посилається на те, що ОСОБА_1 ні як керівник компанії-покупця, ні як фізична особа документи, що були подані до розмитнення не отримував та не мав обов`язку їх отримувати. Крім того, товар було розмитнено на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумнівів. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Кінах Я.В., яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, представника митниці, який заперечував апеляційну скаргу і просив постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів. Відповідно до поданих українській митниці документів фактур, товари ввозились в адресу ТОВ «Глобалмаркет» (адреса: 43005, Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22А, код ЄДРПОУ 43521405) від польської компанії «Formiga Roman Jazdzewski», а зазначені зовнішньоекономічні операції здійснювалися відповідно до контракту від 11.11.2022 №
1. Так, на запит Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України надійшла відповідь від митних органів Республіки Польща №0201-IGM.542.920.2025.4 від 13.08.2025, до якої долучено копії документів, за якими було продано і експортовано товари з митної території Республіки Польща, а саме примірники експортних митних декларацій, фактури та повідомлення про підтвердження експорту. Після аналізу вказаної відповіді та долучених документів, які надійшли від митних органів Республіки Польща, митним органом здійснено порівняння і встановлено, що вартість товару, зазначена у фактурах № F/010/12/22 від 20.12.2022, № F/001/04/23 від 04.04.2023, № F/003/04/23 від 04.04.2023, № F/001/05/23 від 09.05.2023, № F/006/05/23 від 30.05.2023, експортних митних деклараціях MRN 22PL301010E1555282 від 20.12.2022, MRN 23PL301010E0439108 від 04.04.2023, MRN 23PL301010E0440733 від 04.04.2023, MRN 23PL301010E0609550 від 09.05.2023, MRN 23PL301010E0716863 від 30.05.2023, повідомлення про підтвердження експорту 22IE599-3881184, 23IE599-1012684, 23IE599-1012673, 23IE599-1411976, 23IE599-1614769, наданих митними органами Республіки Польща є більшою за вказану в фактурах, поданих митним органам України, як це наведено у таблиці. Таким чином, митними органом встановлено, що за указаними деклараціями переміщувався один і той самий товар, проте у них зазначені неправдиві відомості щодо митної вартості товарів. Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. З диспозиції ч.1 ст.483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості. Таким чином, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України є особа, яка безпосередньо перемістила, або вчинила дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та/або одержувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості При цьому, дане правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, особа знала і усвідомлювала, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару, містять неправдиві відомості, але все-таки бажає саме таким чином незаконно перемістити товар. При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Місцевий суд обґрунтовано визнав відповідь митних органів Республіки Польща, належним та допустимим доказом, оскільки вона здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений та виданий службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення. Враховуючи вказані докази, апеляційний суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться йому у провину. Диспозицією статей 483 та 485 МК України вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, на приховування товару від митного контролю (при кваліфікації за ст.483 МК України) або ухилення від сплати митних платежів (при кваліфікації за ст.485 МК України). Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Наведене свідчить про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення даних товарів документів, що містить неправдиві відомості щодо митної вартості товарів та покупця. Місцевим судом перевірялись доводи захисника про те, що відповіді митних органів Республіки Польща не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, однак така версія визнана необґрунтованою, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та призначив йому стягнення в межах санкції даної норми закону, яке відповідає вимогам митного законодавства. Підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов