Постанова 4818 № 645/7188/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 23 червня 2026 року м. Харків справа № 645/7188/23 провадження № 22-ц/818/176/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б., за участю секретаря: Шнайдер Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2025 року, постановленого під головуванням судді Шарка О.П.,- в с т а н о в и в: У грудні 2023 року Харківський національний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг в розмірі 98774,74 грн. та судового збору. Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету заборгованість з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг у розмірі 83 534,94 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету судовий збір у розмірі 2684, 00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що поведінка головуючого судді при розгляді справи була упереджена. Зазначає, що з позовом до суду звернувся Харківський національний медичний університет, якому не належить право вимоги, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року визнано протиправним та скасовано наказ МОЗ України про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти, у зв`язку з цим у задоволенні позову слід відмовити. Також зазначає, що судом першої інстанції не було розглянуто заявлених клопотань про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не надано доказів щодо достовірності розрахунків плати за проживання у гуртожитку; про призначення експертизи та розгляду справи в порядку загального позовного провадження; про допит свідків та залучення до участі у справі у якості третьої особи Верховної ради України. Зазначала, що впродовж 2020 -2023 років, управителі не забезпечували належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку гуртожитку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог, не забезпечували функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, не вели окремого обліку доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, які перебували в його управлінні, не забезпечували наймачам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації, не звітували перед споживачами про виконання кошторису витрат. Позивач не інформував споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги. Між сторонами не було укладено договору про найм житла, а контракт від 31.07.2008 року втратив силу у травні 2009 року. Також зазначає, що позивачем не надано доказів встановлення тарифів, кошторисів витрат з управління багатоквартирним будинком, а також не надано експертного висновку оціночно-будівельної експертизи достовірності розрахунків плати за проживання в гуртожитку. Звертає увагу суду на те, що при здійсненні розрахунків заборгованості наявні неточності. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності за період з 01.02.2019 року по 18.12.2020 року. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не заперечує, що на підставі контракту №3383 від 31.07.2008 року їй разом із родиною для проживання була надана в тимчасове користування квартира у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Також не заперечує фактичного продовження між сторонами договірних відносин із тимчасового проживання в гуртожитку. Разом з тим відповідач не виконує покладені на неї обов`язки щодо сплати за житлово-комунальні послуги, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги. Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Розпорядження КМ України від 08.02.2021р. №103-р та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» Харківську медичну академію післядипломної освіти було реорганізовано шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету. В подальшому відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, в тому числі, будівлю гуртожитку АДРЕСА_2 , а т а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн. а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн., а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн. Такий акт затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, Наказом ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначений перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, серед яких студентський гуртожиток АДРЕСА_3 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року, власником будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв. м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я України. Харківському національному медичному університету належить право оперативного управління вказаним майном. Відповідно до Контракту №3383 від 31.07.2008 року на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти із ОСОБА_1 , його було укладено на період з 01.05.2008 року по 01.05.2009 року (п.6.1. Контракту) із визначенням обов`язку мешканця здійснювати оплату за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників встановлених приладів обліку в будівлі гуртожитку. (п.4.1 Контракту). Згідно положень ст. 1 Контракту ХМАПО надала в тимчасове користування для тимчасового проживання відповідачці та членам її родини: чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 . Згідно п. 3.2.1 Контракту ХМАПО зобов`язалась надати мешканцям у тимчасове користування для тимчасового проживання житлове приміщення в гуртожитку та згідно з п. 3.2.3 Контракту, надати наймачу комунальні послуги. Згідно п. 2.1.2, 2.1.3 Контракту, мешканець, в свою чергу, має право користуватись комунальними послугами, приміщеннями побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку. Плата за проживання у гуртожитку розраховується, виходячи із собівартості утримання 1 кв.м. площі, яку займає мешканець, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників приладів обліку, встановлених у будівлі гуртожитку ( п.4.1 Контракту). Положеннями п. 4.2, Контракту передбачено, що мешканець зобов`язався не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку. Розмір плати за проживання може бути змінений у випадку зміни цін, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також у зв`язку із збільшенням витрат, пов`язаних з у триманням гуртожитку (п.4.4 Контракту). Даних про визнання недійсним укладеного між ХМАПО та відповідачкою контракту на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти матеріали справи не містять. Згідно довідки ХНМУ від 01.12.2023 №5 сумісно з відповідачкою проживають за адресою: АДРЕСА_5 члени її родини: в період з 01.11.2020 по 28.02.2022 фактично проживало 3 особи, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в період з 01.03.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 фактично не проживали, в період з 01.10.2022 по 31.10.2023 фактично проживало 2 особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Після закінчення визначеного в п.6.1. Контракту №3383 від 31.07.2008 строку його дії відповідачка разом із членами своєї родини продовжила проживати та займати квартиру АДРЕСА_4 , не укладаючи нового контракту на проживання. Відповідно до розрахунку заборгованості за період 01.11.2020 - 31.10.2023 у відповідачки як особи, що фактично разом із членами своєї родини (чоловіком та сином) проживає в квартирі АДРЕСА_4 , що має загальну опалювальну площу 58,9 кв.м., корисну площу 52,0 кв.м., утворилась заборгованість в загальному розмірі 98774,74 грн., в т.ч. за листопад -грудень 2020 року в сумі 9250,72 грн. виходячи , з яких витрати 1422,72 грн. на утримання будинку та території, 1885,76 грн. на опалення, 1377,97 грн. гаряча вода, 758,71 грн. холодна вода, 458,36 грн. водовідведення, 1701,00 грн. електропостачання, 7,90 грн. освітлення міст загального користування, 96,52 грн. користування ліфтами. За 2021 рік у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 47521,58 грн., з яких витрати 9303,84 грн. на утримання будинку та території, 7314,8, грн. на опалення, гаряча вода 5172,82 грн., 4044,07 грн. холодна вода, 2240,31 грн. водовідведення, 10899,00 грн. електропостачання, 47,40 грн. освітлення міст загального користування, 579,12 грн. користування ліфтами. За 2022 рік у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 19606,71 грн., з яких витрати 2790,84 грн. на утримання будинку та території, 4032,93 грн. на опалення, 1378,48 гаряча вода, 1289,42 грн. холодна вода, 679,81 грн. водовідведення, 5912,20 грн. електропостачання, 19,49 грн. освітлення міст загального користування, 226,74 грн. користування ліфтами. Відповідно до наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку витрати на обслуговування гуртожитку, опалення, гарячу, холодну воду, водовідведення, електропостачання, освітлення міст загального користування, користування ліфтами за період березень вересень 2022 року відповідачці не нараховувались. За січень жовтень 2023 року у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 22395,73 грн., з яких витрати 7020,00 грн. на утримання будинку та території, 5272,30 грн. на опалення, 0,00 грн. гаряча вода, 1198,22 грн. холодна вода, 634,08 грн. водовідведення, 4066,46 грн. електропостачання, 319,46 грн. освітлення міст загального користування, 152,07 грн. вивіз сміття. Як на підставу позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти (скорочено - ХМАПО) до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022 року, який було затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року №2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс ХМАПО на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно наказу ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначено перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, зокрема - студентський гуртожиток АДРЕСА_3 . Відповідачка ОСОБА_4 на підставі контракту №3383 від 31.07.2008 року на тимчасове проживання в гуртожитку, укладеного із Харківською медичною академією післядипломної освіти поселилась до колишнього гуртожитку № 1 ХМАПО, який на день подання позову Позивачем є студентським гуртожитком № НОМЕР_1 ХНМУ. За умовами контракту, який було укладено строком на 1 рік, з 01.05.2008 року по 01.05.2009 року, оплата за проживання визначається, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., які займає наймач, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності з показниками встановлених лічильників обліку у будівлі гуртожитку (п.4.1 Контракту). Згідно положень ст. 1 Контракту ХМАПО надала в тимчасове користування для тимчасового проживання відповідачці та членам його родини квартиру АДРЕСА_4 , та згідно п.3.2.3 Контракту зобов`язалось надавати наймачу комунальні послуги. Згідно п 2.1.2, 2.1.3 Контракту, відповідач, в свою чергу, має право користуватись комунальними послугами, приміщеннями побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку. Положеннями п 4.2 Контракту передбачено, що наймач зобов`язується не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку. Розмір плати за проживання може бути змінений у випадку зміни цін, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також у зв`язку із збільшенням витрат, пов`язаних з утриманням гуртожитку (п.4.4 Контракту). В подальшому, оскільки відповідачка не уклала новий договір на тимчасове проживання в гуртожитку №1 ХМАПО (станом на момент подачі позовної заяви студентський гуртожиток №7 ХНМУ), але продовжила займати квартиру АДРЕСА_6 разом із членами родини (чоловіком та сином), між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з утримання будинку й території та відшкодування витрат за комунальні послуги, які тривали до моменту реорганізації ХМАПО та продовжились після приєднання ХМАПО до ХНМУ. Відповідачка та члени її родини після закінчення строку дії контракту не мають жодних правових стосунків з позивачем (не є ні студентами, ні працівниками ХНМУ) та проживають в гуртожитку без правових підстав. Відповідачка не сплачує відшкодування витрат за комунальні послуги, послуги з утримання будинку й території, у зв`язку із чим за період з 01.11.2020 року по 31.10.2023 року у неї утворилась заборгованість в сумі 98774,74 грн. Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Пунктом 1 частини 1статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», було передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічні положення передбачені ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Статтею 66 ЖК України встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Відповідно до ст. 67 ЖК України, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Згідно положень ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21 Закону України від 24.06.2004р. «Про житлово- комунальні послуги», відповідно до яких власник або споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше. Судом встановлено, що відповідачка після закінчення строку дії контракту №3383 від 31.07.2008 не уклала договір про тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти та відповідно про сплату за надані послуги та витрат на утримання будинку і територій та житлово- комунальні послуги з позивачем. Отже між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. З копії паспорта ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 наявні дані про реєстрацію місця проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Аналогічні положення передбачені ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Пунктом 1 частини 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений ст. ст. 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Відповідно до ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції на дату укладення контракту №2733 (11.12.2006), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) . У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Згідно п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Отже, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови від оплати таких послуг споживачем, посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст.379 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 127 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Згідно з ч. 2 ст. 128 Житлового кодексу України жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. За правилом ст. 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Частиною 1 статті 130 Житлового кодексу України передбачено, що порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року №498 затверджено Примірне положення про користування гуртожитком ( далі - Примірне положення), яке визначає порядок користування гуртожитками: жилою площею, жилими та іншими приміщеннями в них, дія якого поширюється на всі гуртожитки незалежно від форми власності та п 1.1. якого передбачено, що наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17). Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до Розпорядження КМ України від 08.02.2021р. №103-р та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» Харківську медичну академію післядипломної освіти було реорганізовано шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету. В подальшому відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, в тому числі, будівлю гуртожитку АДРЕСА_2 , а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн. а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн., а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн. Такий акт затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, Наказом ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначений перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, серед яких студентський гуртожиток АДРЕСА_3 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року, власником будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв. м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я України. Харківському національному медичному університету належить право оперативного управління вказаним майном. Відповідно до Контракту №3383 від 31.07.2008 року на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти із ОСОБА_1 , його було укладено на період з 01.05.2008 року по 01.05.2009 року (п.6.1. Контракту) із визначенням обов`язку мешканця здійснювати оплату за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників встановлених приладів обліку в будівлі гуртожитку. (п.4.1 Контракту). Згідно положень ст. 1 Контракту ХМАПО надала в тимчасове користування для тимчасового проживання відповідачці та членам її родини: чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_4 . У суді апеляційної інстанції відповідачка пояснила, що зазначене житло є двокімнатною ізольованою квартирою у 16-поверховому будинку. Згідно п. 3.2.1 Контракту ХМАПО зобов`язалась надати мешканцям у тимчасове користування для тимчасового проживання житлове приміщення в гуртожитку та згідно з п. 3.2.3 Контракту, надати наймачу комунальні послуги. Згідно п. 2.1.2, 2.1.3 Контракту, мешканець, в свою чергу, має право користуватись комунальними послугами, приміщеннями побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку. Плата за проживання у гуртожитку розраховується, виходячи із собівартості утримання 1 кв.м. площі, яку займає мешканець, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників приладів обліку, встановлених у будівлі гуртожитку ( п.4.1 Контракту). Положеннями п. 4.2, Контракту передбачено, що мешканець зобов`язався не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку. Розмір плати за проживання може бути змінений у випадку зміни цін, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також у зв`язку із збільшенням витрат, пов`язаних з у триманням гуртожитку (п.4.4 Контракту). Даних про визнання недійсним укладеного між ХМАПО та відповідачкою контракту на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти матеріали справи не містять. Згідно довідки ХНМУ від 01.12.2023 №5 сумісно з відповідачкою проживають за адресою: АДРЕСА_5 члени її родини: в період з 01.11.2020 по 28.02.2022 фактично проживало 3 особи, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в період з 01.03.2022 по 30.09.2022 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 фактично не проживали, в період з 01.10.2022 по 31.10.2023 фактично проживало 2 особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Після закінчення визначеного в п.6.1. Контракту №3383 від 31.07.2008 строку його дії відповідачка разом із членами своєї родини продовжила проживати та займати квартиру АДРЕСА_4 , не укладаючи нового контракту на проживання. Доказів заперечення з боку ХМАПО та ХНМУ обставин подальшого проживання відповідачки разом із членами своєї родини в квартирі АДРЕСА_4 суду не надано. Отже встановлені судом фактичні обставини дають підстави для твердження про виникнення між сторонами з моменту укладення Контракту №3383 від 31.07.2008 та після закінчення терміну його дії договірних відносин щодо надання відповідачці житлової площі за договором найму і в силу таких відносин відповідачка зобов`язана нести витрати за проживання у гуртожитку своєї родини, а також за використання допоміжними приміщеннями для задоволення своїх санітарно-гігієнічних потреб і сплачувати спожиті комунальні послуги. Посилання відповідачки на те, що позивачем пропущено строк позовної давності є безпідставим. З матеріалів справи вбачається, що відповідач просила про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року. Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Таким чином наявні підстави для стягнення заборгованості в межах позовної давності за спірний період, оскільки строк позовної давності неодноразово було продовжено. Що стосується посилання відповідачки на те, що Харківський національний медичний університет, не є належним позивачем у справі та не мав права звертатися до суду з вказаним позовом, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року визнано протиправним та скасовано наказ МОЗ України про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти, колегія суддів виходить з наступного. За актом прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року №2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс ХМАПО на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд

268. Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року в оперативному управлінні позивача перебувають будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв.м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта управління, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом) у межах встановлених цим кодексом, іншими законами, а також власником майна (уповноваженим органом). Також згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Харківський національний медичний університет (код ЄДРПОУ 01896866) є правонаступником юридичної особи Харківська медична академія післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872). Відповідно до ч.5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до ч.ч. 4-8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у разі приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, до містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках. Відповідно до п.п. 39, 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 «згідно пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій…….згідно пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором». Даних, що на виконання судових рішень у справах №520/7440/21 та №520/5316/23 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості щодо статусу Харківської медичної академії післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872) під час судового розгляду не добуто. У суду також відсутні дані, що скасований акт прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року №2343, та відбулося повернення до складу майна Харківської медичної академії післядипломної освіти заборгованості відповідача, яка є предметом розгляду в даній справі. Відповідно інформації Міністерства охорони здоров`я України, викладеної листом станом на 03.09.2024 за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №393361478 від 03.09.2024) щодо об`єкту будівля літ. А-2-16 (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я, особа, яка наділяється правом оперативного управління зазначеним об`єктом є Харківський національний медичний університет (номер запису про інше речове право 48953902). Станом на 04.09.2024 за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Харківський національний медичний університет (код ЄДРПОУ 01896866) є правонаступником юридичної особи Харківська медична академія післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267, Наказу МОЗ України від 26.01.2018 и№152 Харківський національний медичний університет належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Реорганізація ХМАПО шляхом її приєднання до ХНМУ відбувалася в період з 2021 року по 2023 рік у відповідності до чинного Розпорядження КМУ від 08.02.2021 №103-р та наказу МОЗ від 15.03.2021 №452. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, МОЗ спрямував свою волю на передання не окремого майна, прав та обов`язків ХМАПО, а всієї їх сукупності. Відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерством охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою м. Харків, Салтівське шосе,

268. Станом на теперішній час наказ МОЗ від 27.12.2023 №2343 є чинним. Будівля гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток №7 ХНМУ), а також дебіторська та кредиторська заборгованість мешканців гуртожитку, обліковується на балансі ХНМУ, обслуговування гуртожитку в тому числі витрати на утримання будинку і території та житлово комунальних послуг здійснюється ХМНУ шляхом укладення договорів на закупівлю послуг за державні кошти. Між тим, відповідно до визначень, наведених в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Судовим розглядом встановлено, що реорганізація ХМАПО шляхом її приєднання до ХНМУ відбувалася в період з 2021 року по 2023 рік у відповідності до Розпорядження КМ України від 08.02.2021р. №103-р та наказу МОЗ України від 15.03.2021р. №452, а до ХНМУ, як правонаступника, перейшло усе майно ХМАПО як сукупність прав та обов`язків, які їй належать на підставі передавального акту. Отже, будівля гуртожитку №1 ХМАПО (станом на час розгляду справи студентський гуртожиток № 7 ХНМУ), а також дебіторська та кредиторська заборгованість мешканців гуртожитку, обліковується на балансі ХНМУ, обслуговування гуртожитку в тому числі витрати на утримання будинку і території та житлово-комунальних послуг здійснюється ХНМУ шляхом укладання договорів про закупівлю послуг за державні кошти. У абзаці другому-четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Позбавлення через судову процедуру відповідача обов`язку сплачувати витрати про утриманню будинку й територій та житлово комунальні послуги лише через наявність правової колізії при проведенні процедури припинення (реорганізації) ХМАПО шляхом його приєднання до ХНМУ, може мати наслідком недотримання основних принципів цивільного законодавства, викладених в ст. 3 ЦК України. Велика Палата ВС у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20, п. 6.20) сформулювала такий висновок: «Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість». Суд не може заохочувати недобросовісну поведінку боржника з тим, щоб останній отримав майнову вигоду лише через невиконання судових рішень у справах №520/7440/21 та №520/5316/23. Більш того, суд вважає, що визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2021 року № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» не впливає на обов`язок відповідачки здійснювати оплату витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг позивачу, який наразі продовжує бути балансоутримувачем будівлі гуртожитку. Врховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку та територій та житлово-комунальних послуг у розмірі 83 534,94 грн, з урахуванням сплачених відповідачем послуг. Посилання відповідачки на те, що впродовж 2020-2023 років, управителі не забезпечували належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку гуртожитку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог, не забезпечували функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, не вели окремого обліку доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, які перебували в його управлінні а також, що позивачем не надано доказів встановлення тарифів, кошторисів витрат з управління багатоквартирним будинком спростовується матеріалами справи. Доводи відповідачки про те, що при здійсненні розрахунків заборгованості наявні неточності колегією суддів не приймається, оскільки доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачем не надано. Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказів на підтвердження доводів відповідача матеріали справи не містять. Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований В.Б. Яцина