Ухвала ККС ВС № 521/9085/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ справа № 521/9085/22 провадження № 51-2458ск26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 березня 2026 року. Обставини справи

1. Вказаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Лиманка Овідіопольський район Одеської області, засуджено за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі -КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

2. Згідно вироку суду ОСОБА_5 у невстановленому місці, у невстановлений час та у невстановленої особи (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) незаконно придбав наркотичний засіб метадон у вигляді порошкоподібної речовини, яку було пофасовано у згортки, після чого став незаконно зберігати наркотичний засіб метадон при собі, з метою збуту. В подальшому, ОСОБА_5 незаконно зберігав при собі в правій кишені кофти, одягненої на нього, zip пакет з 40 згортками з білою порошкоподібною речовиною, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 10,553 г., з метою збуту, до моменту їх вилучення у нього 12 квітня 2022 року близько 16:15, біля будинку №8\3 по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі слідчо-оперативною групою відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, кількість метадону, вилученого у ОСОБА_5 , відноситься до великого розміру. Доводи касаційних скарг

3. У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувані судові рішення через неправильне формулювання обвинувачення, оскільки вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину за ч. 2 ст. 307 КК, а має бути - зберігання наркотичних засобів без мети збуту, яке є кваліфікуючою ознакою злочину за ч. 2 ст. 309 КК.

4. На думку захисту висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду. Суд без належного з`ясування дійсних обставин події та наявних в матеріалах кримінального провадження доказів надав перевагу одним доказам без належного спростування інших, що призвело до невірної кваліфікації дій ОСОБА_5 та як наслідок не відповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення.

5. Апеляційний суд не зважив на допущені судом першої інстанції порушення, не спростував доводів, наведених в апеляційній скарзі сторони захисту про невірну кваліфікацію дій засудженого, про допустимість і дослідження усіх доказів, у зв`язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає ст. 419 КПК. Оцінка суду

6. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

7. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.

8. У касаційній скарзі захисника наведено доводи, які зводяться до незгоди з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів, що саме по собі не може свідчити про порушення ними кримінального або кримінального процесуального закону і не дає підстав для скасування оскаржених рішень.

9. Відповідно до частини 1 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

10. Суд провів належний аналіз обставин кримінального провадження та дав оцінки кожному доказу за критеріями ст. 94 КПК, та в сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

11. З судових рішень убачається, що суд першої інстанції зробив висновок про винуватість ОСОБА_5 в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, у великому розмірі, на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими в їх взаємозв`язку, відповідно до статті 94 КПК.

12. Судом в основу обвинувального вироку було покладено як показання самого обвинуваченого, який визнав лише придбання та зберігання наркотичних речовин, так і показаннями свідків, які є послідовні та узгоджуються між собою, й ряду інших доказів, які є належними, достовірними і допустимими.

13. Підстав для сумніву в обґрунтованості такого висновку суду, зробленого на підставі з`ясування обставин, підтверджених доказами, які оцінено відповідно до статей 17 та 94 КПК, Суд не встановив.

14. Правильність оцінки судом першої інстанції доказів була предметом перевірки апеляційним судом, який обґрунтовано залишив вирок без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. В ухвалі суд послався на конкретні докази, що містяться у кримінальному проваджені та свідчать про правильність висновків суду першої інстанції щодо доведеності обставин справи та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК. Стосовно доводів, наведених в апеляційній скарзі захисника, аналогічних доводам його касаційної скарги, суд апеляційної інстанції навів мотиви їх необґрунтованості.

15. Таким чином, доводи касаційної скарги не дають Суду підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо обставин справи.

16. Крім того відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне провадження, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

17. Проаналізувавши рішення районного суду, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині призначенного покарання та не знайшов при цьому підстав для задоволення апеляційної скарги захсиника в цій частині. Обґрунтовуючи в ухвалі свою позицію, суд навів мотиви, з яких відхилив доводи захисту, які повторені й у касаційній скарзі.

18. У касаційний скарзі захисник не навів підстав вважати обране покарання явно несправедливим через суворість і переконливих доводів, які б спростовували висновки суддів попередніх інстанцій в частині призначення покарання ОСОБА_5 .

19. Враховуючи викладене, Суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є справедливим, і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачає.

20. Ухвала апеляційного суду належним чином мотивована з посиланням на обставини справи і відповідає вимогам статті 419 КПК.

21. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які свідчать про необхідність відкриття провадження і перевірки його матеріалів, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарг немає. Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 березня 2026 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3