Ухвала ККС ВС № 953/4002/26

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Київ справа № 953/4002/26 провадження № 51-2518 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги. Суть питання та встановлені судом обставини Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2026 року за № 12026220000000186. Обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2026 року залишено без задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а апеляційну скаргу - повернуто особі, яка її подала. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм при обчисленні строку апеляційного оскарження, оскільки ним мала бути врахована не лише дата проголошення судового рішення, а і момент отримання особою його копії (повного тексту), з огляду на те, що скаржник повинен бути обізнаний про мотиви прийнятого рішення для складання апеляційної скарги. Мотиви Суду Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на таке. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Статтею 116 КПК України, передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому ч. 3 цієї статті передбачено, що у випадку, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Як убачається з копії ухвали Харківського апеляційного суду від 16 червня 2026 року захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді поза межами встановленого законом строку на оскарження з клопотаннями про його поновлення. В обґрунтування своєї позиції, скаржник послався на те, що копію повного тексту ухвали слідчого судді він отримав 07 квітня 2026 року, а тому відповідно до ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження має обчислюватися саме з цього моменту. Втім, колегія суддів Харківського апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження за скаргою, керуючись вимогами кримінального процесуального закону, правильно вказала на те, що строк апеляційного оскарження для захисника ОСОБА_4 , якого було викликано до суду в установленому законом порядку, та який був присутній під час судового засідання 03 квітня 2026 року, рахується з моменту проголошення резолютивної чатисни оскаржуваного судового рішення, а не з моменту видачі його копії. Як слушно вказав апеляційний суд, захисник не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою у передбачений законом строк та в подальшому доповнити її. До того ж суд апеляційної інстанції зважив на думку учасників судового розгляду, у тому числі і сторони захисту. Стосовно позиції захисника ОСОБА_4 щодо неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України, то вони є необґрунтованими. Визнання тих чи інших причин пропуску строку поважними, що в подальшому слугує підставою для поновлення строку за клопотанням заінтересованої особи, є проявом дискреційних повноважень суду та вирішується у кожному випадку індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи. Апеляційний суд, розглянувши наведені в апеляційній скарзі доводи захисника ОСОБА_4 , не встановив таких причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б могли бути визнані судом поважними. Зважаючи на наведене, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 03 квітня 2026 року та відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України обґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Заслуговує на увагу й те, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє захисника права звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою з доданим до неї вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням положень ст. 117 КПК України. Ухвала Харківського апеляційного суду від 16 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, про що йдеться в касаційній скарзі, колегія суддів касаційного суду не вбачає. Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наявних матеріалів провадження убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Ураховуючи викладене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 слід відмовити. З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 червня 2026 року про повернення апеляційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3