Постанова КГС ВС № 918/876/25
від 16.06.2026 · ГосподарськаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Київ cправа № 918/876/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., секретар судового засідання - Денисюк І. Г., за участю представників: позивача - Мицько Р. М., відповідача - Янкевич Л. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 (судді: Павлюк І. Ю. - головуючий, Розізнана І. В., Крейбух О. Г.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 (суддя Бережнюк В. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про визнання недійсним рішення комісії, В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову 1.1. У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії) про визнання недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом засідання від 10.04.2025 № 22 про задоволення акта від 11.03.2025 № 22 про порушення Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем). 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оспорюваного рішення комісії та відсутністю правових підстав для донарахування позивачеві об`єму природного газу та його вартості. Зокрема, позивач стверджував про відсутність обставин безоблікового чи з некоректним обліком споживання природного газу комерційним вузлом обліку газу (ВОГ), адже витоки газу через пошкодження на фланці лічильника актом перевірки не зафіксовані; сторонні шуми в роботі лічильника за наслідком позачергової повірки не підтверджені; обчислювач є справним; позаштатний режим роботи, аварійні ситуації в журналі обчислювача відсутні, а також відсутній причинний зв`язок між пошкодженням корпусу лічильника та обліком газу.
2. Короткий зміст судових рішень 2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю. Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті рішення комісії з розгляду актів про порушення та проведення нарахування об`ємів природного газу діяв в межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; ним обґрунтовано прийнято оспорюване рішення та здійснено донарахування об`ємів природного газу позивачеві. Зокрема, під час вирішення спору суд установив, що в ході перевірки ВОГ позивача було виявлено наявність сторонніх шумів в корпусі лічильника про споживанні газу, пошкодження корпусу лічильника (місце приєднання до вихідного фланця) та несправність індикатора обчислювача, що є позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ, проте позивач самостійно (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) не повідомив відповідача про несправність газового лічильника, про сторонні звуки в корпусі лічильника при споживанні газу, а також про пошкодження корпусу лічильника та несправність індикатора обчислювача, тому відсутні правові підстави для того, щоб не застосовувати процедури (порядок) визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, визначені абзацом 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Суд першої інстанції установив, що за результатами позачергової повірки Державного підприємства "Львівстандартметрологія" (Рівненська філія) (далі - ДП"Львівстандартметрологія") встановлено, що лічильник газу РГК G -100 №6066 не відповідає вимогам ДСТУ 9034:2020 Лічильники газу роторні; згідно з протоколом випробувань похибка на витраті Qmin = -2,46, про що видано довiдку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.03.2025 № 5л/1718. 2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та, зокрема, наголосив, що у спірних правовідносинах позивачем порушено підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму його роботи (за відсутності несанкціонованого втручання в його роботу), що кваліфікується як "не з вини споживача", внаслідок чого витрата (споживання) природного газу за попередній період визначена некоректно. Оскільки було встановлено обставини позаштатного режиму роботи належного позивачу лічильника газу та його непридатність, що підтверджується матеріалами справи, тому виявлена відповідачем несправність в роботі лічильника призводить до спотворення показів коректора об`єму газу і за цих умов показання коректора не можна вважати достовірними і придатними для комерційного обліку газу. Враховуючи, що лічильник газу мав несправності, спричинені позаштатним режимом його роботи, що підпадає під визначення порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення якого здійснюється розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X та підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем, тому у відповідача як у оператора ГРМ були наявні правові підстави для оформлення акта про порушення та проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Крім цього, як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки підставою для оформлення акта про порушення було порушення, передбачене саме підпунктом 1, а не підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, обставини фіксації коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових не впливає на правомірність результатів перевірки і підстав для проведення позачергової повірки лічильника газу, за результатами якої було виявлено непридатність лічильника газу.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї 3.1. Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у цій справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутність висновку Верховного Суду про застосування підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у спорах, коли в основу рішення покладено факт непридатності ВОГ, а не факт необлікового споживання газу. Зокрема, скаржник стверджує про недоведеність факту необлікованого споживання газу через позаштатний режим роботи та зазначає, що наявні у справі звіти не підтверджується несправність коректора об`єму газу до лічильника газу. 3.2. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду 4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає таке. 4.2. Як свідчать матеріали справи та це установили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Рівнетеплоенерго" на підставі типового договору розподілу природного газу, форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, отримує послуги розподілу природного газу на підставі заяви приєднання від 01.01.2024 № ТА-1616. Відповідно до пункту 1.3 договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Факт користування послугами на договірних засадах між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та оператором ГРМ в особі Рівненської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" не оспорюється. У підпункті 4 пункту 7.2 договору передбачено, що оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем. Положеннями пункту 5.3 договору визначено, що при здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один м3 природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем. У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем. Пунктом 2.3 договору передбачено, що, окрім договору, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. 11.03.2025 працівниками оператора ГРМ при проведенні перевірки на об`єкті ТОВ "Рівнетеплоенерго" за адресою: м. Рівне, вул. Буковинська,12, корпус А, було складено акт про порушення № 22 та встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2, розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем - пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; зафіксовано наявність сторонніх звуків в корпусі лічильника при споживанні газу, пошкодження корпусу лічильника (місце приєднання до вихідного фланця), несправність індикатора обчислювача. При проведенні перевірки усунуто порушення: ЗВТ демонтовано для проведення позачергової повірки встановлено підмінні ЗВТ. 11.03.2025 об 11:00 складено акт розпломбування лічильника РГК G100 за № 6066 показник 94867,60 м3, дата повірки 13.09.2023 зі зняттям пломб. Коректор (обчислювач) об`єму газу Універсал-02 за № 9189 показник 94867,60 м3, дата повірки 09.08.2023. Перетворювач тиску РС-28 за № 01113508, дата повірки 03.07.2024. Перетворювач температури ПВТ-01 за № 10885, дата повірки 03.07.2024. 11.03.2025 об 11:00 складено акт встановлення та пломбування лічильника РГК G100 за № 0302 дата повірки 11.03.2025 зі встановленням пломби. 11.03.2025 об 11:00 складено акт перевірки вузла обліку природного газу та протоколи про направлення на позачергову чи експертну повірку лічильника газу та обчислювача газу. За результатами позачергової повірки встановлено, що лічильник газу РГК G100 № 6066 не відповідає вимогам ДСТУ 9034:2020 Лічильники газу роторні. Згідно з протоколом випробувань, похибка на витраті Qmin = -2,46, що відображено у довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.03.2025 № 5л/1718, виданій ДП "Львівстандартметрологія" (Рівненська філія). У подальшому позивач у листі від 07.04.2025 № 02-09/951 у відповідь на лист відповідача від 07.03.2025 № 2168-25 надав пояснення, що пошкодження корпусу лічильника, шуми на корпусі лічильника були наявні до та після ремонту, чергової повірки в ТОВ "Зеро" 13.09.2023, вхідного контролю та встановлення в ВОГ на котельні за участі оператора ГРМ, а несправність індикатора обчислювача через часткове миготіння дисплея коректора, не впливає на роботу коректора. Покази лічильника співпадають з показами коректора (інформація про аварійні ситуації в коректорі відсутні). У зв`язку з визнанням лічильника газу непридатним відповідно до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення від 11.03.2025 було передано на розгляд комісії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу газорозподільних систем. Рішенням комісії відповідача, оформленого протоколом засідання комісії від 10.04.2025 № 22, було задоволено акт від 11.03.2025 № 22 про порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Зокрема, в протоколі зазначено, що комерційний ВОГ працював в позаштатному режимі, за результатами позачергової повірки лічильник визнаний непридатним до подальшого застосування, на підставі чого оператором ГРМ прийнято рішення про задоволення акта про порушення та проведення нарахувань, передбачених пунктом 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. На підставі рішення від 10.04.2025 № 22 про задоволення акта проведено перерахунок із 07:00 год 01.03.2025 по 11:00 год 11.03.2025 (момент встановлення справного лічильника) обсягів газу (акт-розрахунок необлікованого об`єму газу від 10.04.2025). Обсяг донарахованого об`єму природного газу склав 33 321,01 м3 вартістю 741 301,84 грн з ПДВ. 4.3. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії про визнання недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом засідання від 10.04.2025 № 22 про задоволення акта від 11.03.2025 № 22 про порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем та проведення нарахувань передбачених пунктом 4 глави 4 розділу ХІ вказаного Кодексу. 4.4. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні цього позову. 4.5. Переглядаючи справу в порядку положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з абзацом 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (абзац 1 пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем). За абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ визначається як сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством. Абзацами 1, 3 пункту 2 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Згідно з пунктами 1, 2 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом. Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом. За змістом абзаців 1, 2 пункту 6 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу). Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових. Згідно з пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об`єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. За змістом пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання. У пункті 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням, зокрема такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період із дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (підпункт 1). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, висновки якої були ураховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у цій справі, що розглядається, зазначила, зокрема те, що відповідно до частини 4 статті 1 Кодексу газорозподільних систем коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. З вказаних визначень слідує, що показання коректора об`єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу. Отже, виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, наданого в Кодексі газорозподільних систем (сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу. Саме тому об`єднана палата вважала помилковими та відхилила доводи скаржника про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об`єму газу та дійшла висновку про наявність підстав для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу Кодексу газорозподільних систем (ГРМ) шляхом доповнення таким висновком: "За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ. Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз. 9 п. 6 гл. 6 розд. X, пп. 1 п. 4 гл. 4 розд. XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п. 4 гл. 4 розд. ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають". Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 4.6. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи свідчать, що відповідачем було проведено перевірку комерційного ВОГ позивача за адресою: м. Рівне, вул. Буковинська, 12 А, за результатами якої складено акт про порушення від 11.03.2025 № 22, в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, сторонні звуки в корпусі лічильника при споживанні газу, пошкодження корпусу лічильника (місце приєднання до вихідного фланця), несправність індикатора обчислювача. За результатами позачергової повірки встановлено, що лічильник газу РГК G100 № 6066 не відповідає вимогам ДСТУ 9034:2020 Лічильники газу роторні. Згідно з протоколом випробувань, похибка на витраті Qmin = -2,46, що відображено у довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.03.2025 № 5л/1718, виданій ДП "Львівстандартметрологія" (Рівненська філія). Отже, за обставинами, які встановили суди попередніх інстанцій, вказаний лічильник газу за результатами проведення позачергової повірки був визнаний непридатним до застосування. У зв`язку із вказаними обставинами, рішенням комісії відповідача, оформленим протоколом засідання від 10.04.2025 № 22, було задоволено акт про порушення від 11.03.2025 № 22 і здійснено донарахування об`єму розподіленого (спожитого) природного газу в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Як установили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах обставини необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу підтверджуються тим, що ВОГ позивача було визнано непридатним для подальшого використання згідно з довідкою про непридатність. У наведеному випадку позивачем порушено підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму його роботи (за відсутності несанкціонованого втручання в його роботу), що кваліфікується як "не з вини споживача", внаслідок чого витрата (споживання) природного газу за попередній період визначена некоректно. Оскільки було встановлено обставини позаштатного режиму роботи належного позивачу лічильника газу та його непридатність, що, як уже зазначалося, підтверджується матеріалами справи, тому, як констатував суд апеляційної інстанції, виявлена відповідачем несправність в роботі лічильника призводить до спотворення показів коректора об`єму газу і за цих умов показання коректора не можна вважати достовірними і придатними для комерційного обліку газу. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки підставою для оформлення акта про порушення було порушення, передбачене саме підпунктом 1, а не підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, обставини фіксації коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових не впливає на правомірність результатів перевірки і підстав для проведення позачергової повірки лічильника газу, за результатами якої було виявлено непридатність лічильника газу. Таким чином, апеляційний господарський суд висновував, що, враховуючи те, що лічильник газу мав несправності, спричинені позаштатним режимом його роботи, що підпадає під визначення порушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення якого здійснюється розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу відповідно до вимог абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X та підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу газорозподільних систем, то у відповідача як у оператора ГРМ були наявні правові підстави для оформлення акта про порушення та проведення перерахунку об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача в порядку, передбаченому підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Натомість позивач протиправності дій відповідача у прийнятті оспорюваного рішення не довів і вказаних встановлених обставин не спростував. 4.7. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19). У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18). 4.8. Як уже зазначалося, на обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилався на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Надаючи оцінку визначеній скаржником підставі, Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Також у такому випадку з`ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто скаржник повинен обґрунтувати в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судом були застосовано неправильно). Господарські суди попередніх інстанцій оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності, що відповідає приписам частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Суд зазначає, що доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (яким унормовано вид порушення, внаслідок якого споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу) за своїм змістом фактично зводяться до переоцінки доказів у справі і заперечення скаржником встановлених судами обставин щодо позаштатного режиму роботи ВОГ на об`єкті позивача, тоді як згідно з імперативними положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Як уже зазначалося, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається висновували, що лічильник газу на об`єкті позивача за результатами проведення позачергової повірки був визнаний непридатним до застосування; у спірних правовідносинах обставини необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого) природного газу на об`єкті позивача є підтвердженими. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування положень Кодексу газорозподільних систем до встановлених судами обставин справи узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, від 22.05.2025 у справі № 922/3163/24 у подібних правовідносинах та їм відповідають. 4.9. З огляду на викладене, у справі, яка розглядається, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду із зазначеного скаржником питання в спірних правовідносинах.
5. Висновки Верховного Суду 5.1. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 5.2. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України). 5.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України). 5.4. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим оскаржені у справі рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
6. Розподіл судових витрат 6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" залишити без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/876/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак