Ухвала КГС ВС № 908/1379/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 908/1379/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 (головуючий - Чередко А.Є., судді Іванов О.Г., Мартинюк С.В.) та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2026 (суддя - Давиденко І.В.) у справі №908/1379/25 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу "АВТОМОБІЛІСТ-8" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Прилипко О.С. про визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів гаражного кооперативу та скасування реєстрації змін у реєстраційних даних юридичної особи, ВСТАНОВИВ: 02.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2026 у справі №908/1379/25 разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне. У 2025 році до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу "АВТОМОБІЛІСТ-8" про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого гаражного кооперативу "Автомобіліст-8", оформленого 14.07.2022 протоколом №1/2022 загальних зборів Обслуговуючого гаражного кооперативу ОГК "АВТОМОБІЛІСТ-8"; 2) визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора щодо державної реєстрації змін до відомостей про Обслуговуючий гаражний кооператив "Автомобіліст-8", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо зміни керівника Обслуговуючого гаражного кооперативу "Автомобіліст-8" Ляленко Андрія Олександровича в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису № 1001031070012005445 від 19.09.2022. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1379/25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить: 1.Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого гаражного кооперативу Автомобіліст-8, оформлене 14.07.2022 протоколом № 1/2022 загальних зборів обслуговуючого гаражного кооперативу ОГК "АВТОМОБІЛІСТ-8". 2.Визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора, щодо державної реєстрації змін до відомостей про Обслуговуючий гаражний кооператив "Автомобіліст-8", які містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо зміни керівника Обслуговуючого гаражного кооперативу Автомобіліст-8 Ляленко Андрія Олександровича в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису № 1001031070012005445 від 19.07.2022. 3.Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого гаражного кооперативу Автомобіліст-8, оформлене 05.12.2023 протоколом №1/2023 загальних зборів обслуговуючого гаражного кооперативу ОГК "АВТОМОБІЛІСТ-8". 4.Визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора, щодо державної реєстрації змін до відомостей про Обслуговуючий гаражний кооператив "Автомобіліст-8", які містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо зміни відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, а саме відомостей про представника Обслуговуючого гаражного кооперативу Автомобіліст-8 Милого Олександра Вікторовича в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису № 1001031070013005445 від 12.12.2023. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 у справі № 908/1379/25 відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та повернуто заяву без розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16.09.2025. Не погодившись із вказаною ухвалою, в частині відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та її повернення без розгляду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі №908/1379/25 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 в оскаржуваній частині залишено без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Статтею 46 ГПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема про те, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Оскільки частина 3 статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18). Стаття 173 ГПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів. Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України (яка кореспондується зі ст. 46 ГПК України) виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку. Постановляючи ухвалу про повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли до правильного висновку, що первісно спір стосувався законності конкретного рішення загальних зборів, оформленого окремим протоколом, із посиланням на певні фактичні обставини його прийняття, натомість у заяві про збільшення позовних вимог позивач просить скасувати інше рішення, ухвалене на інших зборах, в іншу дату та оформлене іншим протоколом, що потребує встановлення самостійного кола фактичних обставин, тобто подана позивачем заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою є новим позовом, оскільки містить у собі нову позовну вимогу з самостійним обґрунтуванням. Дослідивши оскаржувані судові рішення та надавши оцінку доводам, викладеним у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним, а аргументи, які викладені у касаційній скарзі не викликають розумних сумнівів щодо правильності їх застосування чи тлумачення. Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не перешкоджає зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку. Оскільки Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не розглядається. Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: 1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2026 у справі №908/1379/25.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.А. Кролевець Судді О.М. Баранець О.О. Мамалуй