Ухвала КГС ВС № 914/1688/25

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 914/1688/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітті Групп" на ухвалу Господарського суду Львівської області (Горецька З.В.) від 17.03.2026 на постанову Східного апеляційного господарського суду (Рим Т.Я., Прядко О.В., Манюк П.Т.) від 22.04.2026 (повний текст складений 24.04.2026) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітті Групп" про стягнення вартості частки майна пропорційно частці в статутному капіталі ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (надалі - Позивачка) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітті Групп" (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення вартості частки майна пропорційно частці в статутному капіталі у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства.

2. Позов обґрунтовано тим, що Відповідач не виплатив Позивачці вартість її частки у статутному капіталі товариства в розмірі 15% у зв`язку з її виходом зі складу учасників товариства.

3. Господарський суд Львівської області ухвалою від 17.03.2026, залишеною без змін Західним апеляційним господарським судом у постанові від 24.04.2026 у справі № 914/1688/25, заяву Позивачки про забезпечення позову задовольнив. Ухвалив вжити заходи забезпечення позову у справі №914/1688/25 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, реєстраційний номер: 2331009146215, кадастровий номер: 4621580300:01:000:1510.

4. Господарський суд Львівської області рішенням від 06.04.2026 позовні вимоги задовольнив. Стягнув з Відповідача на користь Позивачки вартість частки майна, пропорційну частці в статутному капіталі товариства в розмірі 4 009 582,00 грн та судовий збір в розмірі 48 114,98 грн. 5. 14 травня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026, в якій просить: - скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2026 у справі № 914/1688/25; - ухвалити нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення, застосовані до Відповідача відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 17.03.2026 у справі № 914/1688/25.

6. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказав пункт 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частину 2 статті 287 ГПК України, зазначивши, що оскаржувані судові рішення у справі № 914/1688/25 прийняті з порушенням норм матеріального права та без дотримання норм процесуального законодавства, відтак є незаконними та підлягають скасуванню. Скаржник вказує на відсутність співмірності між позовними вимогами та вартістю земельної ділянки, на яку Позивачка просить накласти арешт. 7. 16 червня 2026 року Позивачка, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернулась до Верховного Суду із запереченнями проти відкриття касаційного провадження, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2026 у справі № 914/1688/25. На думку Позивачки касаційна скарга Скаржника не містить доводів про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а спрямована на переоцінку встановлених судами обставин справи та надання іншої оцінки доказам.

8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

9. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку

10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, що ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову (пункт 2 частини 1 статті 287 ГПК України).

11. Верховний Суд звертає увагу, що частина 2 статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 цієї статті та підстави оскарження судових рішень, визначених пунктами 2, 3 частини 1 цієї статті.

12. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України).

13. Отже, у разі оскарження ухвал суду першої інстанції та постанов апеляційного суду, що ухвалені за результатами їх апеляційного розгляду (пункт 2 частини 1 статті 287 ГПК України), на відміну від оскарження судових рішень по суті позовних вимог (пункт 1 частини 1 статті 287 ГПК України), скаржник не має визначати додаткові підстави касаційного оскарження (так звані "процесуальні фільтри", визначені у пунктах 1-4 частини 2 статті 287 ГПК України).

14. У такому разі відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу для відкриття і розгляду касаційної скарги достатньо зазначення обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

15. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані ухвала та постанова є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 12.02.2020у справі № 381/4019/18, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21, від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, та у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20. Однак, Скаржник не зазначив які саме норми права, порушили / неправильно застосували суди попередніх інстанцій у цій справі.

16. Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

18. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

19. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарг на ухвали суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.

21. Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

22. Таким чином у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 914/1688/25 підлягав сплаті у сумі 2 422,40 грн, а саме: 3 028,00 грн х 0,8.

23. Однак, до касаційної скарги Скаржник не додав платіжний документ про сплату судового збору.

24. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

25. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом: - зазначення норми права, яку порушили / неправильно застосували суди попередніх інстанцій у цій справі; - надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн за подання касаційної скарги.

27. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітті Групп" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 914/1688/25 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Профітті Групп" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, у спосіб, визначений у цій ухвалі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Г. Вронська