Постанова 4876 № 912/2014/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.06.2026 м. Дніпро Справа № 912/2014/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» на додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 (суддя Кабакова В.Г.; повне судове рішення складено 17.09.2025) у справі № 912/2014/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна», смт Олександрівка, Кропивницького району, Кіровоградської області про стягнення грошових коштів,- ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і рішення суду першої інстанції. В провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/2014/24 про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд». Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 21.10.2024 звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» 23500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, здійснених під час розгляду справи № 912/2014/24. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 17.09.2025 частково задовольнив клопотання про ухвалення додаткового рішення, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 15500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, здійснених під час розгляду справи № 912/2014/24. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу подана з дотриманням вимог процесуального законодавства, витрати відповідача на правничу допомогу пов`язані саме з необґрунтованими діями відповідача, водночас сума заявленої до стягнення вартості виконаних адвокатом робіт, не відповідає критерію співмірності порівняно зі складністю справи, тому зменшив її на 8000,00 грн. Необґрунтованість дій позивача, за висновком місцевого господарського суду, полягає у тому, що спір у даній справі вже бував на розгляді у справі № 912/1639/23, провадження у якій закрито через те, що він не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Заперечення позивача проти заяви про розподіл судових витрат, які гуртуються на порушенні відповідачем обов`язку з надання доказів їх здійснення та вимог процесуального законодавства щодо вчинення заяви про їх розподіл до судових дебатів, місцевий господарський суд визнав необґрунтованими, оскільки у відзиві на позов відповідач зазначив орієнтовний розмір судових витрат на послуги адвоката, які просив відшкодувати за рахунок позивача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірланд» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» про розподіл судових витрат у справі № 912/2014/24. Скаржник зазначив, що відповідач порушив процедуру подання відзиву на позов та не зазначив орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він має намір здійснити у зв`язку з розглядом даної справи, водночас місцевий господарський суд не надав належної оцінки таким доводам позивача. Скаржник зауважив, що відповідач в порушення положень частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів 17.10.2024 не зробив заяву про розподіл судових витрат, тому місцевий господарський суд необґрунтовано її задовольнив.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» відзив на апеляційну скаргу не надало.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.10.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» на додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/2014/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 11.09.2023 відкрив провадження у справі № 912/1639/23 за позовом Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 3633,00 доларів США заборгованості за отримані відповідно до укладеного 01.06.2022 договору № 010622 послуги, пов`язані з комплексним митно-транспортним/ транспортним/ портовим/ складським обслуговуванням. Позов обґрунтований невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» умов договору № 010622, укладеному 01.06.2022 з Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 02.11.2023 закрив провадження у справі № 912/1639/23 на підставі положень пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд Кіровоградської області дійшов висновку, що спір про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 3633,00 доларів США на користь Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки умовами пункту 4 параграфу 9 договору № 010622 сторони погодили, що всі спірні питання, які випливають з даного договору, будуть слухатися загальним судом, відповідним юридичній адресі Експедитора в Республіці Польща. Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia (первісний кредитор) 18.03.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мірланд» (новий кредитор) договір № 18-03/24, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор одержує право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» за договором № 010622 від 01.06.2022. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 23.09.2024 відкрив провадження у справі № 912/2014/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 3633,00 доларів США заборгованості за отримані відповідно до укладеного 01.06.2022 договору № 010622 послуги, пов`язані з комплексним митно-транспортним/ транспортним/ портовим/ складським обслуговуванням. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 10.10.2024 надало Господарському суду Кіровоградської області відзив на позов у справі № 912/2014/24, у якому, між іншим, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовна вартість яких складає 25000,00 грн. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 17.10.2024 закрив провадження у справі № 912/2014/24 на підставі положень пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі № 912/1639/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 21.10.2024 звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23500,00 грн, здійснені під час розгляду справи № 912/2014/24.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійнюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру»). Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт. Суд, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Статтею 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, що стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду. Згідно з частиною п`ятою та шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Таким чином, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма права є спеціальною. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 16.12.2025 у справі № 914/396/21. При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення відповідачем витрат на оплату послуг з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21). Своєю чергою, Господарський процесуальний кодекс України загалом та частина п`ята статті 130 цього Кодексу не встановлюють конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Надаючи оцінку діям позивача здійсненим у ході розгляду цієї справи, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості, що призвели до понесення відповідачем судових витрат, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини. Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 02.11.2023 закрив провадження у справі № 912/1639/23 за позовом Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» про стягнення 3633,00 доларів США, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Закриваючи провадження у справі № 912/1639/23 місцевий господарський суд зазначив, що пунктом 4 параграфу 9 договору № 010622 від 01.06.2022 встановлено, що всі спірні питання, які випливають з даного договору, будуть слухатися загальним судом, відповідним юридичній адресі Експедитора в Республіці Польща, тому з огляду на положення Закону України «Про міжнародне приватне право» дійшов висновку, що такий спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Своєю чергою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірланд» в серпні 2024 року звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» 3633,00 доларів США за укладеним 01.06.2022 з Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia договором № 010622 від 01.06.2022. Тобто, предмет та підстави позовів у справах № 912/1639/23 і № 912/2014/24 є тотожними. Водночас, право вимоги за договором № 010622 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірланд» набуло на підставі договору про відступлення права вимоги № 18-03/24 від 18.03.2024. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірланд» є правонаступником всіх прав та обов`язків Sava translogic spolka z organiczona odpowiedzialnoscia за договором № 0101622, спір щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спешелті Україна» за яким розглядався в межах справи № 912/1639/23, провадження у якій місцевий господарський суд закрив ухвалою від 02.11.2023. Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 52 Господарського процесуального кодексу України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що звернення з позовом у даній справі, за наявності чинної ухвали про закриття провадження в іншій справі з тими самими позовними вимогами і з тих самих підстав, свідчить про необґрунтовані дії позивача при здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки він достеменно знав, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, про що зазначено вище. У відзиві на позов відповідач заявив клопотання про розподіл судових витрат, тобто здійснив таку заяву до судових дебатів, тому апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника стосовно порушення відповідачем визначеного положеннями частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України порядку надання доказів витрат на професійну правничу допомогу. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятої статті 129 цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Позивач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до місцевого господарського суду не звертався, не зважаючи на його обізнаність про подання відповідачем заяви стосовно розподілу судових витрат після ухвалення судом рішення у справі, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою позивача від 21.10.2024, в якій останній заперечує проти стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу через порушення подання такої заяви, передбаченого положеннями частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та відсутністю доказів здійснення цих витрат. Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що інтереси позивача у місцевому господарському суді представляв адвокат Шевчук Вікторія Вікторівна, яка на підтвердження своїх повноважень надала укладений 07.10.2024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спешетлі Україна» договір про надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ВН 1418251. Адвокат Шевчук Вікторія Вікторівна брала участь у судовому засіданні 17.10.2024. Апеляційний господарський суд зауважує, що до витрат відповідача на послуги адвоката у даній справі призвела саме поведінка позивача, який безпідставно ініціював судове провадження та необхідності для відповідача вживати активних заходів для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тому стягнена місцевим господарським судом сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи порівняно із складністю справи, що полягала у наданні відзиву, поданні зустрічного позову та заяви про закриття провадження у справі.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для зміни рішення місцевого господарського суду. За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірланд» на додаткову ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/2014/24 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/2014/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повне судове рішення складено 25.06.2026 Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД Суддя О. ІВАНОВ