Постанова Харківський апеляційний суд № 646/13475/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №646/13475/25 Головуючий 1 інстанції: Чорна Б.М. Провадження №33/818/915/26 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.164-12 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання захисника Колісниченка А.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Основ`янського районного суду м.Харкова від 23 січня 2026 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-12 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. На зазначену постанову суду 05 лютого 2026 року захисник Колісниченко А.С. подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що з повним текстом оскаржуваної постанови ознайомився лише 27 січня 2026 року. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного. Особа щодо якої закрито провадження, ОСОБА_1 та захисник Колісниченко А.С., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися. Захисник Колісниченко А.С. про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення на його мобільний номер телефону, вказаний в апеляційній скарзі. Про дату та час судового засіданняОСОБА_1 повідомлялася на адресу місця проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення та вказану у тому числі в апеляційній скарзі, але до суду апеляційної інстанції повернувся конверт з судовою повісткою, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. За змістом ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З урахуванням вищезазначеного та за відсутності клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду, справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за її відсутності. Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року). Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.). Згідно матеріалів справи Шавніна Н.В. протягом чотирьох місяців з дня надходження справи до Харківського апеляційного суду не здійснила ніяких дій щодо виявлення зацікавленості результатів апеляційного перегляду справи, клопотань не надавала. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи щодо якої закрито провадження, Шавніної Н.В. та захисника Колісниченка А.С., оскільки всі засоби процесуального характеру для реалізації права учасників процесу на участь в судовому засіданні здійсненні в повному обсязі. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже, закон пов`язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення. З матеріалів провадження вбачається, що захисник Баранов Т.О., який є членом Адвокатського бюро «АРТУРА КОЛІСНИЧЕНКО» був присутній у судовому засіданні 23 січня 2026 року, надавав пояснення (т.3 а.с.5-7). 27 січня 2026 року захисник Колісниченко А.С. отримав копію оскаржуваної постанови, тобто в межах строку на апеляційне оскарження (т.3 а.с.28). Звернувшись 05 лютого 2026 року з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Основ`янського районного суду м.Харкова від 23 січня 2026 року, захисник Колісниченко А.С. пропустив десятиденний строк на апеляційне оскарження. Посилання захисника Колісниченка А.С. на дату ознайомлення з повним текстом оскаржуваної постанови, як на підставу вважати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що захисник Баранов Т.О., який є членом Адвокатського бюро «АРТУРА КОЛІСНИЧЕНКО» приймав участь у розгляді справи, був обізнаний щодо результату її розгляду; захисник Колісниченко А.С. в межах строку апеляційного оскарження отримав копію оскаржуваної постанови, тобто захисник Колісниченко А.С., який є керуючим Адвокатського бюро «АРТУРА КОЛІСНИЧЕНКО» не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою, будь яким процесуальним способом, у передбачений законом строк та в подальшому доповнити її. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року). Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03). Таким чином, твердження захисника Колісниченка А.С. про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За вищенаведених обставин підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відсутні, оскільки відсутні поважні причини його пропуску. Керуючись ст.294 КУпАП, суд,- ПОСТАНОВИВ: Відмовити захиснику Колісниченку А.С. в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Основ`янського районного суду м.Харкова від 23 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий А.І. Люшня