LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС380/18732/25

від 24.06.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністрат…

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа №380/18732/25 адміністративне провадження № К/990/27275/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №380/18732/25 за позовом Приватного підприємство «Старицький м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Приватного підприємство «Старицький м`ясокомбінат» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення: форми «Р» від 13 червня 2025 року № 26605/13-01-07-01 за платежем податок на прибуток (11020100) на загальну суму 2 688 651 грн, з них податкове зобов`язання на суму 1 792 434 грн, штрафні санкції 896217 грн; форми «Д» від 13 червня 2025 року № 26506/13-01-24-10 за платежем податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 233406,61 грн за податковим зобов`язанням в сумі 177801,57 грн за штрафними санкціями в сумі 24754,16 грн, сума пені 30850,88 грн; форми «Д» від 13 червня 2025 року № 26509/13-01-24-10 за платежем по військового збору на суму 15 949,44 грн з них податкове зобов`язаннями 12149,77 грн, штрафними санкціями 1691,53 грн; форми «ПС» від 13 червня 2025 року № 26514/13-01-24-10 за платежем податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026, позов задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 380/18732/25 змінено, доповнено абзац 2 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 380/18732/25: номером « 26514/13-01-24-10». У решті рішення суду залишено без змін. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області 12.06.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. У поданій касаційній скарзі Головне управління ДПС у Львівській області посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що застосування судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 22.03.2024 у справі №160/798/23, від 21.04.2026 у справі №640/22903/21, від 01.05.2025 у справі №908/1277/21, від 22.01.2026 у справі №580/10660/24. Водночас, суд не врахував вимоги п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких для цілей податкового обліку значення мають не лише формально складені документи, а реальне здійснення господарської операції та фактичний рух активів. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням правових позицій Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.02.2023 по справі №380/9660/21, відповідно до якого, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Відтак, за відсутності відповідних доказів які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання названої операції або про її не виконання названими контрагентами, позивач не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в своєму податковому обліку та як наслідок зазначене не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав неналежного ведення або формування платником податків даних свого податкового обліку або наявності зловживань по ланцюгу постачання. У постанові від 06.06.2023 у справі №820/7010/16 Верховний Суд зазначив, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанції про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення є правомірним. Доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №380/18732/25 за позовом Приватного підприємство «Старицький м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... В.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»