LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/50936/24

від 24.06.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 24 червня 2026 року м. Київ справа № 320/50936/24 адміністративне провадження № К/990/26392/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі № 320/50936/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрімбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрімбуд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10946978/41251060 від 23 квітня 2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 01 листопада 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрімбуд» податкову накладну № 5 від 31 листопада 2023 року датою їх фактичного отримання. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору. Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику. 13 квітня 2026 року Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 295, 296 КАС України. На адресу суду надійшло клопотання, в якому скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративним судом, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення. Головним управлінням ДПС у м. Києві не викладено підстави касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі № 320/50936/24 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»