Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/21113/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/21113/23 Головуючий у 1 інстанції: Білоноженко М.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю. За участю секретаря Ольшевської Ж.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі менше ніж 2000,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановити та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 до основного розміру його пенсії щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн., з урахуванням раніше встановлених та виплачених сум цієї допомоги. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі менше ніж 2000,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановити та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 до основного розміру його пенсії щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн., з урахуванням раніше встановлених та виплачених сум цієї допомоги. ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного судового рішення, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 05.03.2024 в адміністративній справі №320/21113/23, а у разі не надання до Київського окружного адміністративного суду належного звіту про виконання у повному обсязі рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №320/21113/23 накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року - скасовано, адміністративну справу №320/21113/23 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року в адміністративній справі № 320/21113/23 - залишено без задоволення. Не погодившись із ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 13 травня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про постановлення окремої ухвали суду. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду у справі №320/21113/23 виконано, проте, після виконання рішення суду у справі №320/22211/24 виплату доплати у розмірі 2000,00 грн припинено. При цьому, суд першої інстанції наголосив, що позивач не заперечує виконання рішення суду у справі №320/21113/23. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року в порядку статті 382 КАС України, у зв`язку з тим, що, як зазначено самим позивачем, рішення суду у справі №320/21113/23 було виконано, проте після виконання рішення суду у справі №320/22211/24 виплата доплати у 2000,00 грн припинено. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що підстави припинення виплати доплати у розмірі 2000,00 грн після виконання рішення суду у справі №320/22211/24 не було предметом розгляду у справі №320/21113/23, а тому відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке було виконано. Разом з тим, апелянт вказує, що відповідач фактично припинив виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №320/21113/23, оскільки після виконання рішення у справі №320/22211/24 припинив виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. Разом з тим, апелянт вказує, що суд першої інстанції, всупереч висновкам, викладеним у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року, не розглянув його заяву по суті, не дослідив обставини, які могли свідчити про ймовірне невиконання рішення суду, та не надав належної оцінки доводам заявника. Апелянт зазначає, що після виконання рішення у справі №320/22211/24 відповідач без прийняття відповідного акта індивідуальної дії припинив виплату встановленої рішенням суду у справі №320/21113/23 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, чим фактично припинив виконання зазначеного судового рішення. Також, апелянт наголошує, що відповідач не надав належних та допустимих доказів правомірності висновку про відсутність у нього права на подальше отримання такої доплати після виконання рішення у справі №320/22211/24, а суд першої інстанції безпідставно не перевірив зазначені обставини та передчасно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування судового контролю в порядку статті 382 КАС України. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України). Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України. Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. За приписами частини 1 статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у даній справі, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановити та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 до основного розміру його пенсії щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн., з урахуванням раніше встановлених та виплачених сум цієї допомоги. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи №320/21113/23 судом досліджувалися правовідносини щодо виплати позивачу щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, після виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року у справі №640/28703/21. Водночас, після ухвалення та виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №320/21113/23 виникли нові правовідносини, пов`язані з виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №320/22211/24, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 79 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2022 виходячи з 79 % сум грошового забезпечення. Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22 травня 2025 року №2600-0202-8/93185, у квітні 2025 року, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №320/22211/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2022, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення та здійснено нарахування коштів за період з 01.04.2022 по 30.04.2025 в сумі 2896,52 грн. При цьому, відповідач у вищевказаному листі зазначив, що після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №320/22211/24 збільшення пенсії перевищує 2000,00 грн, а тому, підстави для встановлення щомісячної доплати з 01.04.2022, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 відсутні. Саме зазначені обставини стали підставою для припинення виплати спірної доплати. Отже, підставою припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн стали обставини, пов`язані з проведенням нового перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №320/22211/24. Колегія суддів зазначає, що такі обставини не існували на час ухвалення Київським окружним адміністративним судом рішення від 05 березня 2024 року у даній справі№320/21113/23 та не були предметом судового дослідження і правової оцінки у межах зазначеної справи. Відповідно, питання правомірності припинення виплати доплати після проведення нового перерахунку пенсії не охоплюється предметом спору у справі №320/21113/23. З огляду на викладене, доводи апелянта про фактичне невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №320/21113/23 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, матеріалами справи підтверджується та самим апелянтом не заперечується факт виконання зазначеного рішення. Натомість, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди позивача з діями відповідача щодо припинення виплати доплати після проведення нового перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №320/22211/24. Разом з тим, вказані доводи стосуються нових правовідносин, які виникли після виконання рішення у справі №320/21113/23, а тому не можуть бути предметом перевірки в межах процедури судового контролю, передбаченої статтею 382 КАС України. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про невиконання судом першої інстанції вказівок, викладених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року. Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції надав оцінку доводам заявника та встановив, що рішення у справі №320/21113/23 виконано, а обставини, на які посилається позивач, пов`язані з виконанням іншого судового рішення та виникли після ухвалення рішення у справі №320/21113/23. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №320/21113/23. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями ст.ст. 250, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кузьмишина О.М. Ключкович В.Ю. Повне судове рішення складено 24.06.2026 р.