Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 938/627/26

Справа № 938/627/26 Провадження № 33/4808/420/26 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Ангеліна І.І., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Ангеліна Івана Ігоровича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 27 квітня 2026 о 17 год. 25 хв., в селищі Верховина по вул. Винниченка, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора 6810 та проїхати в найближчої лікарні для медичного освідування відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Ангелін І.І. просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі. Вважає рішення суду першої інстанції протиправним. Зазначає, що суд вийшов за межі повноважень і виніс рішення щодо особи, відносно якої не складався протокол, оскільки протокол складено на ОСОБА_1 , тобто прізвище написане без апострофа, а неправильне написання та встановлення особи працівником поліції є самостійною підставою для закриття провадження по справі. Суд не мав права самостійно вносити зміни в анкетні дані особи. Вказує, що суд помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки з відеозаписів вбачається що за кермом перебувала дружина ОСОБА_1 . Крім того суд неправомірно об`єднав дві події, а саме порушення ПДР, у вигляді ненадання переваги пішоходу та керування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції повинні були зупинити транспортний засіб одразу після порушення ПДР і з`ясувати хто керував автомобілем на той момент. На момент зупинки пройшов деякий час, а ОСОБА_1 який пересів на місце пасажира і не керував транспортним засобом мав право вживати алкогольні напої, оскільки вже не керував на той момент транспортним засобом, адже ним керувала його дружина. Наголошує, що протокол містить істотні розбіжності у інформації щодо транспортного засобу, оскільки в пункті 6 вказаний автомобіль Chevrolet Captiva д.н.з. НОМЕР_2 , до якого ОСОБА_1 немає жодного значення, а в пункті 7 вказаний автомобіль Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 . Також звертає увагу, що згідно протоколу за ч. 1 ст. 122 КУпАП ненадання переваги пішоходу відбулося о 17:58, а згідно протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення було вчинене о 17:25, що значно раніше ніж надання переваги пішоходу, хоча як встановив суд ОСОБА_1 спочатку не надав перевагу пішоходу, а тоді був зупинений під час керування в стані алкогольного сп`яніння. Адвокат Ангелін І.І. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2026 року серії ЕПР1 №651372 (а.с. 1) ОСОБА_1 , 27 квітня 2026 о 17 год. 25 хв., в селищі Верховина по вул. Винниченка, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора 6810 та проїхати в найближчої лікарні для медичного освідування відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Нищеєм В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився. Твердження апелянта про те, що суд вийшов за межі повноважень і виніс рішення щодо особи, відносно якої не складався протокол, оскільки протокол складено на ОСОБА_1 в той час, як прізвище апелянта має апостроф не є слушним, оскільки сукупність даних по справі свідчить, що протокол складено саме щодо ОСОБА_1 і саме щодо події, яка місце 27 квітня 2026 року. такий факт є очевидною опискою в написанні прізвища, яка не впливає на суть обвинувачення та не порушує право на захист. Твердження апелянта про те, що протокол містить істотні розбіжності у інформації щодо транспортного засобу, оскільки в пункті 6 вказаний автомобіль Chevrolet Captiva д.н.з. НОМЕР_2 , до якого ОСОБА_1 немає жодного значення, а в пункті 7 вказаний автомобіль Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 є слушним, але не впливає на суть обвинувачення та доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того розбіжності в часі скоєння правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, які вказані в протоколах не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки подія зафіксована на відеозаписах, за допомогою яких можливо встановити перебіг подій. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота не пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювального приладу газоаналізатора Драгер 6810 у зв`язку з відмовою. ОСОБА_1 акт не підписав. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Верховинської БЛ (а.с. 2) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою. На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 6), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі під час якого зафіксовано, як транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 порушив ПДР, а саме не пропустив пішохода на нерегульованому переході. Після порушення працівники поліції здійснили рух за вказаним транспортним засобом, який звернув з дороги і припаркувався. Після зупинки працівники поліції підійшли до транспортного засобу за кермом якого перебувала жінка. Працівник поліції оголосив причину зупинки, жінка вказала що не замітила пішохода, та що працівник поліції повідомив, що бачив як за кермом перебував чоловік, який на момент зупинки пересів на місце пасажира. Далі працівники поліції перевірили документи у чоловіка ОСОБА_1 , оскільки у них були переконливі докази, що транспортним засобом керував саме він. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції пред`явив їм документи на транспортний засіб і посвідчення водія. В процесі розмови працівники поліції виявили ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 і запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а у випадку незгоди із проходженням огляду на стан сп`яніння у зазначений спосіб, запропонували пройти такий огляд в найближчому медичному закладі. Від такої пропозиції ОСОБА_1 відмовився. Також працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови. Після цього працівник поліції повідомив про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Також зафіксовано оголення ОСОБА_1 складених процесуальних документів, які останній відмовився підписувати. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апелянта про те, що суд помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки з відеозаписів вбачається що за кермом перебувала дружина ОСОБА_1 не є слушним, оскільки спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи. Так зокрема відеозаписами зафіксовано порушення водієм транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 ПДР України, яке зафіксовано відео реєстратором службового автомобіля працівників поліції, які вививши правопорушення здійснили рух за вказаним транспортним засобом, який згодом здійснив зупинку з`їхавши з дороги. Працівниками поліції було виявлено, що водій і пасажир помінялись місцями після зупинки транспортного засобу, про то що одразу вказали ОСОБА_1 під час спілкування. Працівниками поліції, на вимогу ОСОБА_1 , надано докази порушення ПДР, після чого останній не висловлював заперечень з приводу того що керував транспортним засобом саме він та надав пояснення куди він їхав. Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння і саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 . Твердження апелянта про те що на момент зупинки пройшов тривалий час, а ОСОБА_1 який пересів на місце пасажира, вже мав право вживати алкогольні напої не є слушним, оскільки з моменту виявлення правопорушення 17:26:17 до моменту зупинки транспортного засобу 17:28:27 пройшло дві хвилини. Транспортний засіб здійснював безперервний рух, що підтверджено відеозаписами, і за вказаний проміж часу ОСОБА_1 об`єктивно не міг вчинити вказані дії. Твердження апелянта про те, що суд неправомірно об`єднав дві події, а саме порушення ПДР, у вигляді ненадання переваги пішоходу та керування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції повинні були зупинити транспортний засіб одразу після порушення ПДР і з`ясувати хто керував автомобілем на той момент також не є слушним, оскільки порушення ПДР ОСОБА_1 та подальша зупинка перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку. Так працівники поліції, виявивши правопорушення з боку водія ОСОБА_1 , одразу здійснили розворот службового автомобіля для подальшого переслідування і зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки була відсутня змога безпосередньо зупинити транспортний засіб під час вчинення правопорушення. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 відмовився від такого. Працівник поліції роз`яснив наслідки відмови ОСОБА_1 . Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ангеліна Івана Ігоровича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло