Постанова 4873 № 910/12798/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ "23" червня 2026 р. Справа№ 910/12798/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Демидової А.М. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.06.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 (повний текст складено 14.04.2026) у справі №910/12798/25 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» про визнання недійсним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» (далі за текстом - відповідач, Кооператив, ГБК) про визнання недійсними та скасування рішень Загальних зборів Кооперативу, оформлених протоколом від 27.05.2023. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що спірні рішення порушують його права, як члена Кооперативу та власника гаражних боксів НОМЕР_4 та НОМЕР_5, які розташовані на території Кооперативу за адресою: АДРЕСА_1 . Спірні рішення не відповідають вимогам Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 №1087-IV (далі за текстом - Закон №1087-IV) та Статуту Кооперативу, затвердженого Загальними зборами членів Кооперативу протокол від 09.07.2022, тобто у редакції станом на дату проведення загальних зборів, (далі за текстом - Статут Кооперативу), оскільки Загальні збори членів Кооперативу проведені з порушенням порядку скликання його членів та прийняті за відсутності кворуму. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 позов задовольнив; визнав недійсним та скасував рішення Кооперативу, оформлені протоколом від 27.05.2023; стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття спірного рішення за відсутності кворуму та з порушенням порядку скликання його членів, оскільки до спірного рішення не додано список членів Кооперативу, і матеріали даної справи не містять доказів повідомлення членів Кооперативу про скликання загальних зборів 27.05.2023 у передбаченому Законом та пунктом 8.12. Статуту Кооперативу порядку. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 05.05.2026 відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції зроблено висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки замість оцінки як більш вірогідних доказів, наданих позивачем, фактично перекладено тягар доказування на відповідача. За твердженням відповідача, членів Кооперативу було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів Кооперативу 27.05.2023 шляхом розміщення відповідного оголошення на дошці оголошення Кооперативу. При цьому ані Законом, ані Статутом не передбачений обов`язок Кооперативу збирати або фіксувати докази повідомлення його членів про скликання загальних зборів та не встановлено вимог додавати до протоколу окремі списки учасників загальних зборів Кооперативу. Саме протокол Загальних зборів членів Кооперативу від 27.05.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження дотримання порядку скликання Загальних зборів членів Кооперативу та наявність кворуму, протокол підписаний обраними Головою та Секретарем зборів, чиї підписи завірені нотаріально. Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, позивач був обізнаний з рішенням Загальних зборів членів Кооперативу від 27.05.2023, оскільки, як вказував сам позивач, ним вчасно та у повному обсязі сплачувались членські внески, а спірними рішеннями з 01.06.2023 збільшено розмір членських внесків до 200 грн за місяць. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий суддя, Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.05.2026 залишив без руху апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25. Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.05.2026 задовольнив клопотання та поновив Гаражно-будівельному кооперативу «Прикордонник Дарниця» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25; зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 на час апеляційного провадження; розгляд апеляційної скарги призначив на 16.06.2026 о 13 год. 00 хв.; витребував матеріали справи №910/12798/25 з Господарського суду міста Києва. Матеріали справи №910/12798//25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 28.05.2025. Згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивач заперечує проти її задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки до протоколу Загальних зборів від 27.05.2023 не додано список учасників, які були присутні на Загальних зборах, не надано доказів того, що на зборах були присутні 396 члени Кооперативу та список дійсних членів Кооперативу станом на день проведення Загальних зборів - 27.05.2023, що позбавляє можливості встановити наявність кворуму та спростовує доводи відповідача про проведення зборів за наявності кворуму. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає про те, що у матеріалах даної справи відсутні докази повідомлення членів Кооперативу про скликання Загальних зборів 27.05.2023 у передбаченому Законом та пунктом 8.12 Статуту Кооперативу порядку. 16.06.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2026. Представники відповідача у судовому засіданні 23.06.2026 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Представники позивача у судовому засіданні 23.06.2026 заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 залишити без змін. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції, згідно ордера НОМЕР_5 (в редакції рос. мовою) виданого 11.11.2013 та підписаного головою правління (на момент видачі ордеру голова правління був ОСОБА_2 ) ГБК «КАЛІНІНЕЦЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22921835) (а.с. 30), позивачу виділено місце під гаражний бокс в ГБК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення правління №4 від 10.10.2012, копію витягу додано до позовної заяви (а.с. 18). 12.08.2019 в ГБК «КАЛІНІНЕЦЬ» відбувається зміна керівника з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 . 15.09.2020 змінюється назва Гаражно-будівельного кооперативу «КАЛІНІНЕЦЬ» Дарницького району м. Києва на Гаражно-будівельний кооператив «ПРИКОРДОННИК ДАРНИЦЯ». Позивач у позові зазначає, що він є членом Кооперативу, приватизував за допомогою голови правління ОСОБА_3 , та є власником гаражних боксів № НОМЕР_1 та 399, які розташовані на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 16.01.2020 зареєстровано право власності позивача на гаражний бокс № НОМЕР_2 , загальною площею 139,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17). Право власності позивача виникло на підставі довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом пайового внеску у повному обсязі, серія та номер: б/н, виданий 10.01.2020, видавник: «Калінінець» гаражно-будівельний кооператив; технічний паспорт, серія та номер: інвентаризаційна справа №2754к, виданий 10.01.2020, видавник: ФОП Ананьєв Євген Олександрович (а.с. 17). 27.05.2023 відбулись Загальні збори Кооперативу, на яких були прийняті рішення за наступним порядком денним:

1. Обрання голови зборів та секретаря зборів, надати їх повноваження підписати протокол.

2. Звіт голови правління ГБК про стан фінансово-господарської діяльності ГБК.

3. Звіт голови ревізійної комісії ГБК.

4. Затвердження нової редакції Статуту ГБК.

5. Загальні питання діяльності ГБК. На запит Господарського суду міста Києва Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація надіслала копію справи Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» (а.с. 54-144). Згідно рішення Загальних зборів Кооперативу від 27.05.2023, оформленого протоколом від 27.05.2023 (а.с. 120) загальна кількість членів 514 осіб. На засіданні Загальних зборів ГБК присутні 396 його членів. Згідно зі статтею 79 Статуту ГБК «Калінінець» Дарницького району м. Києва загальні збори вважаються повноважними. На Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023 прийнято наступні рішення: По першому питанню прийнято рішення про обрання голови зборів ОСОБА_3 , секретаря зборів ОСОБА_4 та уповноваження їх підписати цей протокол. По другому питанню прийнято рішення про прийняття до уваги звіту голови правління ОСОБА_3 про фінансово-господарську діяльність ГБК за 2022 рік та чотири місяці 2023 року. По третьому питанню прийнято рішення про прийняття до уваги звіту ревізійної комісії голови ревізійної комісії ОСОБА_5 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023. По четвертому питанню прийнято рішення про доповнення Статуту ГБК «Калінінець» Дарницького району м. Києва новими положеннями, запропонованими ініціативною групою членів ГБК, та затвердження Статуту ГБК у новій редакції. Надано повноваження голові правління ОСОБА_3 (інд. Код НОМЕР_3 ) на підписання Статуту ГБК у новій редакції. По п`ятому питанню прийнято рішення про зобов`язання членів Кооперативу, які бажають надати в оренду свій гараж, подати голові правління заяву разом з копіями документів орендаря на розгляд правління ГБК щодо такої оренди; зберігання транспортних засобів орендарями в орендованих гаражах або за територією ГБК; встановлення лічильників на електричну енергію у всіх гаражах ГБК, інакше з 01.06.2023 гаражі, в яких не встановлені лічильники, будуть відключення від постачання електроенергії; сплати вартості електричної енергії на рахунок ГБК до четвертого числа місяця, що слідує за звітним, інакше здійснювати відключення від постачання електроенергії. Крім того, 27.05.2023 Загальними зборами членів Кооперативу прийнято рішення про збільшення членських внесків до 200,00 грн на місяць з 01.06.2023 за пропозицією члена ревізійної комісії ОСОБА_6 . Також прийнято рішення про збільшення членських внесків з членів Кооперативу, в гаражах яких здійснюється комерційна діяльність, до 1 000,00 грн на місяць. Як зазначає у позові позивач, станом на день подачі даної позовної заяви керівник ГБК вже перегородив місце гаражу позивача автомобілями, перекрив ворота та здійснює перешкоди у користуванні гаражем, змінив схему розташування місць під гараж. Позивач, звертаючись до суду, як власник гаражних боксів на території Кооперативу, вважає недійсним у повному обсязі рішення Загальних зборів ГБК від 27.05.2023, з огляду, зокрема, на таке: - реєстрацію запрошених та порядок денний від імені ГБК формував ОСОБА_3 , який ні на дату проведення зборів, ні на дату їх скликання не був уповноваженою (довіреною) особою (представником) ГБК, тобто згідно умов статті 15 Закону, статей 237, 242, 244 Цивільного кодексу України був неправоздатною (неуповноваженою) особою на скликання та проведення загальних зборів членів ГБК «Прикордонник Дарниця»; - протокол не відповідає дійсним обставинами в частині загальної кількості членів кооперативу; - 27.05.2023 не було підстав для винесення питання про зміну до статуту; - наявність різних за змістом протоколів загальних зборів та витягу із протоколу, нібито однієї і тієї ж датою оформлених за результатами прийнятих рішень одних і тих же загальних зборів ГБК, які суперечать один-одному за змістом та кількістю голосів по одному й тому ж питанню, що вказує на їх фальсифікацію і недійсність, тобто відсутність дійсного протоколу загальних зборів; - на зборах 27.05.2023 був відсутній кворум, ні протокол лічильної комісії, який має містити реєстр членів Кооперативу, що зареєструвалися на зборах, ні сам реєстр не оформлялись. За наявними поясненнями членів ГБК, кількість осіб, які прибули 27.05.2023, становила не більше 30, 10 осіб, частина з яких взагалі не мали жодного відношення до кооперативу, зокрема, не були членами кооперативу; - порушення при проведенні чергових загальних зборів членів ГБК порушили корпоративних прав позивача як члена кооперативу, оскільки позбавили його права на голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління. Спір виник через те, що спірне рішення Кооперативу прийняте з порушенням порядку скликання його членів та за відсутності кворуму. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон №1087-IV. За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону №1087-IV кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування (стаття 23 Закону № 1087-IV). Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону № 1087-IV). Таким чином обслуговуючий (гаражний, гаражно-будівельний) кооператив є юридичною особою та здійснює некомерційну господарську діяльність, яка полягає у наданні послуг її членам, з моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. 12.09.2002 здійснено державну реєстрацію Гаражно-будівельного кооперативу «Калінінець» Дарницького району м. Києва ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22921835, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи від 25.02.2022, копія якого міститься у матеріалах реєстраційної справи (а.с. 65). Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та від 05.11.2019 у справі № 922/80/18 виснувала, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. За змістом положень статей 2, 6 Закону № 1087-IV кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними. За приписами частини 3 статті 6 Закону №1087-IV права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними. Згідно із положеннями статті 12 Закону № 1087-IV основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Статтею 15 Закону № 1087-IV визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є. Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 916/2660/21. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20. Частиною 1 статті 8 Закону №1087-IV визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах. Водночас статут є локальним нормативним актом, тоді як закон має більшу юридичну силу, тому у разі, якщо положення статуту суперечать закону, судам слід керуватися саме нормами закону (вказана правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є послідовною та сталою, постанови від 16.12.2020 у справі №910/10463/19, від 10.12.2024 у справі №916/726/24, 01.06.2023 у справі № 914/596/22, від 18.04.2023 у справі № 916/3278/21 та інші). Загальні збори членів кооперативу за положеннями статті 15 Закону №1087-IV правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Вищим органом управління Кооперативу є Загальні збори членів Кооперативу (пункт 8.1 Статуту Кооперативу). Згідно з пунктом 8.3 Статуту Кооперативу кожний член Кооперативу чи уповноважена особа має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Асоційований член Кооперативу має дорадчий голос. Пункт 8.12 Статуту Кооперативу передбачає, що повідомлення про проведення чергових Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або на Інтернет-сайті кооперативу не пізніше 45 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. Згідно пунктів 8.15, 8.16 Статуту Кооперативу Загальні збори членів Кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів Кооперативу, які прибули для участі на зборах. Кожний член Кооперативу чи Уповноважений член Кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі. Відповідно до пункту 8.17 Статуту Кооперативу представники членів Кооперативу на Загальних зборах діють на підставі доручень членів Кооперативу, завірені нотаріально або Головою Правління Кооперативу. Рішення загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу щодо прийняття або внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього, реорганізацію або ліквідацію Кооперативу, в межах їх повноважень, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75 (сімдесят п`ять) відсотків членів (Уповноважених) Кооперативу, присутніх на Загальних зборах (зборах Уповноважених) членів Кооперативу (пункт 8.18 Статуту Кооперативу). Згідно з пунктами 8.19, 8.20 Статуту Кооперативу рішення Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу приймається відкритим голосуванням шляхом підписання спеціальних карток або з використанням бюлетенів для голосування. Рішення Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу є обов`язковим для всіх членів Кооперативу. Рішення Загальних зборів (зборів Уповноважених) членів Кооперативу фіксується протоколам, що ведуться, реєструються та обліковуються у відповідності до законодавства України та прийнятих Правил внутрішньої господарської діяльності. У матеріалах даної справи відсутні докази повідомлення членів кооперативу про скликання загальних зборів 27.05.2023 у передбаченому законом та пунктом 8.12 Статуту ГБК порядку. Так само у матеріалах справи відсутні докази щодо дійсної кількості членів Кооперативу, тоді як частиною 6 статті 7 Закону №1087-IV передбачено, що при створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами; список присутніх членів Кооперативу або їх уповноважених представників на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023, що позбавляє суд можливості встановити наявність/відсутніть кворуму на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023. Крім того, суду не надано спеціальних карток або бюлетенів для голосування як це передбачено пунктом 8.19 Статуту Кооперативу, які б свідчили про результат голосування членів Кооперативу щодо рішень прийнятих на Загальних зборах членів Кооперативу 27.05.2023. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Водночас наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами. Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неповідомлення його про час та місце проведення Загальних зборів членів Кооперативу 27.05.2023, прийняття рішень за відсутності кворуму, спірними рішеннями затверджено зміни до Статуту Кооперативу. Згідно пункту 5.8 Статуту Кооперативу, у редакції чинній на дату прийняття спірних рішень Загальних зборів членів Кооперативу, членство в Кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з Кооперативу, смерті фізичної особи - члена Кооперативу, припинення Кооперативу. Тоді як згідно пункту 5.8 Статуту Кооперативу, у редакції затвердженій спірними рішеннями, членство в Кооперативі припиняється у разі добровільного виходу з Кооперативу, смерті фізичної особи - члена Кооперативу, у випадку, коли протягом одного календарного року з моменту надання гаражного місця члену Кооперативу, останнім не розпочато будівництво індивідуального гаражу для зберігання автотранспортного засобу на такій вільній частині земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Кооперативу; втрати статусу юридичної особи, яка мала права члена Кооперативу, припинення Кооперативу. Як зазначив позивач у позові, після затвердження нової редакції Статуту Кооперативу на підставі рішень Загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом від 27.05.2023 на підставі протоколу Правління ГБК №15 від 03.09.2025 були повернуті Кооперативу гаражні бокси НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_7 та НОМЕР_8 та позбавлено позивача членства в ГБК, та відповідно права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 . Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення спірними рішеннями Загальних зборів членів Кооперативу, оформленими протоколом 27.05.2023, прав позивача як члена Кооперативу та власника гаражного боксу № НОМЕР_2 , що розташований на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: АДРЕСА_1 . Доводи апелянта про те, що 27.05.2023 на Загальних зборах членів Кооперативу прийнято рішення про збільшення розміру членських внесків до 200,00 грн на місяць і позивач сплачував такі внески, що свідчить про обізнаність останнього про проведені 27.05.2023 Загальні збори учасників Кооперативу, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки сплата позивачем членських внесків у визначеному рішеннями Загальних зборів членів Кооперативу від 27.05.2023 розмірі не є беззаперечним доказом про належне повідомлення позивача про проведення 27.05.2023 Загальних зборів членів Кооперативу та відсутність у останнього права на оскарження рішення Загальних зборів членів Кооперативу у судовому порядку. Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки замість оцінки як більш вірогідних доказів, наданих позивачем, суд фактично переклав тягар доказування на відповідача, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, так як за приписами частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тоді як відповідач не навів та не довів суду належними та допустимими доказами належного повідомлення позивача про проведення 27.05.2023 Загальних зборів членів Кооперативу та прийняття спірних рішень за наявності кворуму. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»). У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді на доводи учасників справи із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача). Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «Прикордонник Дарниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/12798/25.

4. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Гаражно-будівельний кооператив «Прикордонник Дарниця».

5. Матеріали справи №910/12798/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 24.06.2026. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді А.М. Демидова І.П. Ходаківська