Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/2726/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2726/24 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Філінюка І.Г. суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: Арбітражного керуючого Потупало Н.І.; ТОВ «СПЕКТР АГРО» - адвокат Бонтлаб В.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2726/24 за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «СБПМ» до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Агроінвест» про банкрутство суддя суду першої інстанції Демешин О.А. місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29, повний текст ухвали складено та підписано: 16.04.2026 року ВСТАНОВИВ: Короткий зміст обставин, що передували зверненню Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» з апеляційною скаргою до суду та її зміст. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 у підготовчому засіданні відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дунай Агроінвест», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Степаненко І. Є. Постановою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 визнано банкрутом ТОВ «Дунай Агроінвест», відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Дунай Агроінвест», призначено ліквідатором ТОВ «Дунай Агроінвест» арбітражного керуючого Потупало Н. І. ТОВ «Спектр-Агро» звернулось до господарського суду із заявою про відмову від забезпечених вимог до боржника ТОВ «Дунай Агроінвест» та зміну черговості задоволення кредиторських вимог. Кредитор у своїй заяві пояснює про те, що в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ «Дунай Агроінвест», забезпечені вимоги ТОВ «Спектр-Агро» до банкрута ТОВ «Дунай Агроінвест» у сумі 4 135 825,46 грн, було задоволено частково у розмірі 2 455 945,20 грн, у зв`язку із реалізацією на аукціоні забезпеченого майна - сільськогосподарської техніки (Трактор Deutz-Fahr AGROTRON X 720 DCR, серійний номер WSXL930400LD50148). Кредитор посилається на те, що з врахуванням реалізації майна боржника і частковим погашенням, сума заборгованості забезпечених вимог ТОВ «Спектр-Агро» становить 1 679 880,26 грн (4 135 825,46 - 2 455 945,20 = 1 679 880,26). За таких обставин, кредитор просить суд задовольнити заяву ТОВ «Спектр-Агро» про відмову від частини кредиторських вимог, забезпечених заставою на суму 1 679 880,26 грн; виключити із реєстру вимог кредиторів забезпечені грошові вимоги ТОВ «Спектр-Агро» у розмірі 1 679 880,26 грн; включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ «Спектр-Агро» у розмірі 1 679 880,26 грн, саме як конкурсні вимоги, які підлягають задоволенню у четверту чергу. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у задоволенні заяви ТОВ «Спектр-Агро» про відмову від частини кредиторських вимог, забезпечених заставою на суму 1 679 880,26 грн; виключення із реєстру вимог кредиторів забезпечених грошових вимог ТОВ «Спектр-Агро» у розмірі 1 679 880,26 грн; включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ «Спектр-Агро» у розмірі 1 679 880,26 грн, як конкурсних вимог - відмовлено. Відмовляючи у задоволені заяви ТОВ «Спектр-Агро», судом зазначено, що заставне майно було реалізовано, у відповідності до норм КУзПБ. Кінцева вартість заставного майна для проведення розрахунків із забезпеченим кредитором сформована в момент його реалізації. Суд погодився з позицією ліквідатора, що за наслідком реалізації майна застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними. Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги. 22.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2726/24, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16 квітня 2026 по справі №916/2726/24. Скаржник зазначає, що має місце втрата предмету застави означає відсутність істотної умови договору застави та неможливість задоволення кредитором своїх вимог у визначеному розмірі саме за рахунок застави. Забезпечені заставою кредиторські вимоги ТОВ «СПЕКТР-АГРО» до банкрута ТОВ «ДУНАЙ АГРОІНВЕСТ» у сумі 4 135 825,46 грн. згідно договору застави №3/520/21-САТ від 27 грудня 2022 року станом на сьогодні є задоволені частково у розмірі 2 455 945,20 гривень у зв`язку із реалізацією на аукціоні такого забезпеченого майна - сільськогосподарської техніки. ТОВ «СПЕКТР-АГРО» зазначає, що на сьогодні розмір забезпечених вимог як кредитора у даній справі становить 1 679 880,26 грн. як різниця між визнаними судом (4 135 825,46 грн.) та задоволеними за рахунок втрати предмету застави, його реалізацією (2 455 945,20 грн.) За умови доведення належними, достатніми та допустимими доказами обставини загибелі предмета застави, заставний кредитор має право звернутися до суду на стадії ліквідації банкрута із заявою про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та включення спірних вимог до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі. 08.06.2026 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Агроінвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі № 916/2726/24 без змін. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026. На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2726/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2726/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2726/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції. 05.05.2026 матеріали справи №916/2726/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2726/24. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 по справі №916/2726/24 на 23.06.2026 о 15:00 год. В судовому засіданні представник ТОВ «СПЕКТР АГРО» надав пояснення, в яких доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Арбітражний керуючий Потупало Н.І. в судовому засіданні заперечувало щодо доводів та вимог апеляційної скарги. Інші представники учасників у справі про банкрутство в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство). Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. ТОВ «Спектр-Агро» звернулось до суду із заявою про визнання кредитором до боржника ТОВ «Дунай Агроінвест» в сумі 6 078 286,14 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 визнано вимоги ТОВ «Спектр-Агро» до боржника ТОВ «Дунай Агроінвест» в сумі 6 078 286,14 грн та 6 056 грн судового збору. Ухвалою попереднього засідання суду від 10.12.2024 визначено визнані вимоги кредиторів ТОВ «Дунай Агроінвест», в тому числі вимоги ТОВ «Спектр-Агро» в сумі 1 942 460,68 грн - заборгованості та 4 135 825, 46 грн - забезпечені вимоги, 6 056 грн - судового збору. Визнані вимоги ТОВ «Спектр-Агро» в сумі 6 078 286,14 грн, з яких 4 135 825, 46 грн є забезпеченими, виникли за договором поставки сільськогосподарської техніки та запчастин № 520/21-САТ від 17.08.2018, а також підтверджені Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2024 по справі № 916/600/24. Починаючи з 05.08.2025 та станом на теперішній час ТОВ «Дунай Агроінвест» перебуває в ліквідаційній процедурі. За наданим звітом ліквідатора встановлено, що між ТОВ «Спектр-Агро» та ТОВ «Дунай Агроінвест» було складено протокол від 02.02.2026 про продаж колісно - транспортного засобу, трактор колісний, марки DEUTZ-FAHR заставному кредитору та підписано відповідний акт приймання - передачі. За таких обставин, грошові вимоги заставного кредитора погашено на суму 2 455 945,20 грн, з яких незадоволеними залишаються заставні грошові вимоги в сумі 1 679 880,26 грн. Заява кредитора про відмову від забезпечення та зміну черговості задоволення кредиторських вимог ТОВ «Спектр-Агро» було подано 25.02.2026, тобто вже після реалізації заставного майна та погашення заставних вимог кредитора. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Статтею 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу: боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитором, серед іншого, є юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпеченими кредиторами є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45- 47 КУзПБ. Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (абзац третій частини другої статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абзаци перший-третій частини четвертої статті 45 КУзПБ). Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду (абзац другий частини шостої статті 45 КУзПБ). Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац третій, четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ). Отже, відповідно до наведених вище норм під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником (кредитором) на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Своєю чергою, у випадку недостатності вартості застави для покриття всієї вимоги забезпеченого кредитора, господарський суд на підставі наявних у справі доказів встановлює розмір забезпечених вимог у сумі вартості предмета застави, а решту грошових вимог, у разі їх обґрунтованості, визнає незабезпеченими (див. абзац третій частини другої статті 45 КУзПБ). Такий, передбачений означеною нормою КУзПБ, порядок визначення господарським судом розміру забезпечених вимог кредитора в обсязі вартості предмета застави стосується випадку, якщо вимоги заявлено до боржника - майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов`язанні. У такому разі, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог забезпеченого кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави (постанови від 01.11.2022 у справі № 910/638/20, від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18, від 13.12.2022 у справі № 905/3/21, від 31.08.2023 у справі № 922/595/23). Що ж стосується випадку, якщо грошові вимоги забезпеченого кредитора заявлені до боржника - майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, то у постанові від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду виснував, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором іпотеки та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі іпотеки. Водночас спільним до обох із зазначених випадків є те, що відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою). При цьому КУзПБ закріплює переважне право кредитора на погашення забезпечених вимог, адже частина шоста статті 64 цього Кодексу унормовує, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Аналогічний підхід застосований законодавцем у абзаці другому частини третьої статті 133 КУзПБ, відповідно до якого кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Отже, норми КУзПБ не встановлюють обмеження обсягу забезпечення договірною вартістю предмета забезпечення, позаяк кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент реалізації заставного (іпотечного) майна, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд (див. постанови від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19, від 13.12.2022 у справі №905/3/21, від 07.02.2023 у справі № 910/24450/13, від 31.08.2023 у справі №922/595/23). Тому необхідно розмежовувати дії щодо визначення вартості заставного майна боржника (під час його продажу) та щодо визначення судом розміру кредиторських вимог, оскільки такі дії є різними за своєю суттю та наслідками як для боржника, так і для кредиторів. У даній справі, ТОВ «Спектр-Агро» подало до господарського суду заяву про часткову відмову від забезпечення та зміну черговості задоволення кредиторських вимог ТОВ «СПЕКТР-АГРО» до Банкрута в межах справи №916/2726/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙ АГРОІНВЕСТ». Тобто, кредитор просить змінити розмір забезпечених кредиторських вимог, що були визнані попередньо ухвалою суду за результатом розгляду заяви цього кредитора з грошовими вимогами до боржника. Ухвалою попереднього засідання суду від 10.12.2024 визначено визнані вимоги кредиторів ТОВ «Дунай Агроінвест», в тому числі вимоги ТОВ «Спектр-Агро» в сумі 1 942 460,68 грн - заборгованості та 4 135 825, 46 грн - забезпечені вимоги, 6 056 грн - судового збору. Приймаючи рішення про визначення вимог як забезпечених чи конкурсних, зокрема у частині їх розміру, суд першої інстанції врахував розмір вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником в договорі застави №3/520/21- САТ від 17.08.2021. Зазначена ухвала суду набрала законної сили, та не є предметом апеляційного розгляду у цьому провадженні. Водночас звертаючись до суду із заявою про часткову відмову від забезпечення та зміну черговості задоволення кредиторських вимог, ТОВ «Спектр-Агро» наполягало на тому, що в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ «Дунай Агроінвест», забезпечені вимоги ТОВ «Спектр-Агро» до банкрута ТОВ «Дунай Агроінвест» у сумі 4 135 825,46 грн, було задоволено частково у розмірі 2 455 945,20 грн, у зв`язку із реалізацією на аукціоні забезпеченого майна - сільськогосподарської техніки (Трактор Deutz-Fahr AGROTRON X 720 DCR, серійний номер WSXL930400LD50148). Колегія суддів зауважує, що процесуальне законодавство, у тому числі й процесуальні норми КУзПБ, не містить підстав для фактичної зміни судового рішення (ухвали від 10.12.2024), яке набрало законної сили, на підставі доказів (протокол від 02.02.2026 про продаж колісно - транспортного засобу, трактор колісний, марки DEUTZ-FAHR), аукціон відбувся вже після ухвалення зазначеного рішення. Отже, у такому разі задоволення заяви ТОВ «Спектр-Агро» про зміну розміру вимог кредитора фактично призведе до зміни судового рішення, яке набрало законної сили, що є порушенням одного з основоположних принципів судочинства - остаточності судового рішення (res judicata). У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (яка є джерелом права при розгляді справ судами відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі «Устименко проти України», пункт 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Відповідно до орієнтирів дотримання міжнародних стандартів, наведених ЄСПЛ у рішенні від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії», відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли необхідність забезпечення відшкодування, особливо в контексті виконання рішень Суду, в цілому свідчить на користь поновлення провадження (пункт 62 рішення). У контексті наведеної практики, колегія суддів акцентує, що, у цьому конкретному випадку, кредитор реалізував своє право на звернення до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, надавши при цьому на власний розсуд необхідні докази, у тому числі у частині доведення обсягу вартості предмета забезпечення. Тож заперечення висновків суду у цій частині могло мати місце виключно у встановлений законом спосіб, а саме шляхом оскарження в апеляційному та касаційному порядках відповідної ухвали місцевого господарського суду, постановленої за результатом розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника. Натомість ні норми ГПК України, ані положення КУзПБ не передбачають права кредитора та повноважень суду щодо повторного перегляду та зміни розміру визнаних забезпечених грошових вимог (тобто таких, які вже були предметом судового розгляду, за результатом чого було прийняте відповідне рішення), окрім як у порядку перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Таких обставин у цій справі кредитором не заявлено, як і не наведено норм законодавства, якими б регулювався порядок перегляду остаточного судового рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора) із наведених скаржником підстав. Колегія суддів зазначає, що зміна вартості предмета застави після визнання грошових вимог забезпеченого кредитора та у подальшому впродовж процедури банкрутства (неплатоспроможності) не є правовою підставою, у розумінні положень КУзПБ, для перегляду остаточних судових рішень в частині визначення судом розміру забезпечених вимог. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.04.2026 у справі № 907/491/17. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що заставне майно було реалізовано, у відповідності до норм КУзПБ. Кінцева вартість заставного майна для проведення розрахунків із забезпеченим кредитором сформована в момент його реалізації, отже за наслідком реалізації майна застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними. Колегія суддів також зауважує, що звернення до господарського суду із заявою про зміну розміру забезпечених вимог, заявлених з тих самих підстав та з того самого предмету, не передбачено нормами чинного законодавства та в цілому суперечить принципам остаточності судових рішень, юридичної визначеності та верховенства права. Доводи скаржника наведеного не спростовують, натомість зводяться до безпідставного стверджування про необхідність повторного розгляду грошових вимог цього кредитора у контексті визначення іншого розміру забезпечених вимог, що нормами чинного законодавства у такий спосіб не передбачено. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги кредитора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, позаяк скаржник помилково ототожнює порядок розгляду та визнання грошових вимог забезпеченого кредитора із процедурою їх погашення. Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують імперативних норм чинного законодавства про банкрутство, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що немає правових підстав для задоволення заяви Висновки апеляційного господарського суду: Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. На підставі викладеного, ухвала Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі № 916/2726/24 є законною та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» суд апеляційної інстанції не вбачає. Зважаючи на те, що у задоволені апеляційної скарги відмовлено, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО» - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2026 у справі № 916/2726/24 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР АГРО». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 24.06.2026. Головуючий суддя Філінюк І.Г. Суддя Аленін О.Ю. Суддя Принцевська Н.М.