Постанова 4872 № 915/1243/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/1243/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Принцевської Н.М. Філінюка І.Г. секретар судового засідання Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» адвокат Суха Марина Василівна розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026, повний текст складено та підписано 03.04.2026, суддя суду першої інстанції Адаховська В.С., м. Миколаїв по справі №915/1243/21 за заявою Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до Фермерського господарства Колос про банкрутство ВСТАНОВИВ У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства «Колос». Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Колос» (далі ФГ «Колос»); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В. За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ «Колос»; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ «Колос»; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії арбітражного керуючого Багінського А.О. у цій справі. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 по справі №915/1243/21 відмовлено у задоволенні скарги кредитора Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на дії арбітражного керуючого. В мотивах оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виснував, що наявними матеріалами справи спростовуються твердження заявника з приводу невиконання та/або неналежного виконання арбітражним керуючим своїм обов`язків. Щодо доводів скаржника про неправомірність дій арбітражного керуючого, пов`язаних із прийняттям комітетом кредиторів рішення про визнання кредитора заінтересованим стосовно боржника, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі є безпідставними, адже питання віднесення кредитора АТ Банк Кредит Дніпро до заінтересованих осіб було предметом розгляду саме комітетом кредиторів, як колегіального органу, уповноваженого представляти інтереси кредиторів у процедурі банкрутства. Водночас самі по собі дії ліквідатора щодо включення відповідного питання до порядку денного та його винесення на розгляд комітету кредиторів мають організаційний характер та не створюють правових наслідків без прийняття відповідного рішення таким органом. До того ж, у розумінні положень Кодексу питання віднесення особи до заінтересованих стосовно боржника підлягає вирішенню судом у межах провадження у справі про банкрутство, а відтак саме по собі прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення не породжує безпосередніх правових наслідків у вигляді зміни обсягу процесуальних прав кредитора без належної судової оцінки. Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» з апеляційною скаргою в якій просить: - скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 у справі №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства «Колос»; - визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича при здійсненні повноважень ліквідатора ФГ «Колос» а у справі №915/1243/21 за період з листопада 2024 року по січень 2025 року; - визнати неправомірною бездіяльність арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича при здійсненні повноважень ліквідатора ФГ «Колос» у справі №915/1243/21 в частині недотримання строків надання кредиторам звітів про свою діяльність та інформації, передбаченої у ч. 4 ст. 61 КЗПБ України; - визнати неправомірними дії ліквідатора Фермерського господарства «Колос» Багінського Артема Олександровича щодо ініціювання включення до порядку денного та винесення на розгляд комітету кредиторів питання про визнання Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заінтересованою особою щодо боржника ФГ «Колос»; - зобов`язати ліквідатора Фермерського господарства «Колос» Багінського Артема Олександровича повторно винести на розгляд комітету кредиторів всі питання, що розглядались комітетом кредиторів з 21 березня 2025 року та провести їх за участю та з урахуванням права вирішального голосу АТ «Банку Кредит Дніпро». Свої вимоги за апеляційною скаргою скаржник обґрунтовує наступним: - за період з з листопада 2024 року по січень 2025 року в рамках ліквідаційної процедури арбітражним керуючим Багінським Артемом Олександровичем не здійснено жодних дій в ліквідаційній процедурі ФГ «Колос»; - ліквідатор ФГ «Колос» Багінський Артем Олександрович при надання кредиторами звітів та інформації про фінансовий стан і майно боржника відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ України не дотримується строків, передбачених даною статтею; - внаслідок неправомірних дій ліквідатора АТ «Банк Кредит Дніпро» було позбавлено права вирішального голосу та віднесено Банк до заінтересованих осіб щодо боржника; - на переконання апелянта, дії ліквідатора ФГ «Колос» Багінського А.О. щодо включення до порядку денного та винесення на розгляд комітету кредиторів питання про визнання АТ «Банк Кредит Дніпро» заінтересованою особою щодо боржника є протиправними та не узгоджуються з положеннями КУзПБ України. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 відкрито апеляційне провадження у цій справі та призначено справу до розгляду на 27.05.2026. До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому арбітражний керуючий Багінський Артем Олександрович просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно встановив обставини належного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків, а саме ліквідатор з моменту призначення активно вживав заходів щодо розшуку майна, аналізував фінансовий стан та виявляв ознаки доведення до банкрутства. Суд підтвердив прогрес у справі, зокрема подання ліквідатором клопотань про розшук техніки та накладення арешту на майно засновника, які були задоволені судом. В свою чергу, як вважає арбітражний керуючий, твердження апелянта про бездіяльність у період з листопада 2024 по січень 2025 року повністю спростовуються матеріалами справи та звітами. Щодо заінтересованості Банку, арбітражний керуючий наголошує на тому, що дії ліквідатора мали організаційний характер і були спрямовані на інформування комітету кредиторів про виявлені факти змови Банку з боржником у іншій справі. Рішення про заінтересованість було прийнято колегіальним органом - комітетом кредиторів, а не одноособово ліквідатором. Суд першої інстанції вірно вказав, що ініціювання питання ліквідатором не створює правових наслідків без відповідного рішення комітету. Також, до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в якому останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. На переконання кредитора, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена за наслідками всебічного дослідження матеріалів справи. В той же час, зі змісту апеляційної скарги не вбачається доводів скаржника у чому полягає незаконність оскаржуваного рішення суду, яку норму права суд першої інстанції невірно застосував, або які докази суд першої інстанції не дослідив, не врахував або невірно трактував, тощо. У зв`язку з перебуванням судді члена-колегії Принцевської Н.М. з 27.05.2026 по 30.05.2026 у відрядженні, судове засідання призначене на 27.05.2026 у цій справі не відбулось. Ухвалою суду від 25.05.2026 повідомлено учасників справи №915/1243/21 про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 відбудеться 17.06.2026. Розпорядженням керівника апарату суду від 16.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1243/21 у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. у відпустці. У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 16.06.2026 справу №915/1243/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято справу №915/1243/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. Під час судового засідання від 17.06.2026 представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. Інші представники учасників справи своїм правом на участь у судовому засідання не скористались. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. За змістом статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 КУзПБ) Відповідно до ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 4-1) на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати відомості, документи та інформацію щодо виконання повноважень із здійснення судової процедури; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). Згідно ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення для виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність). За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ). Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 31.05.2022 у справі № 904/7678/15 законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень: - за заявою самого арбітражного керуючого - абз. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ; - за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі - абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ; - за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абз. 3 ч. 4 ст. 28 КУзПБ. За правовим висновком палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, наведеним у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення. Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень. Як передбачено ч. 3 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. За приписами ст.61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (ч.4 ст.61 КУзПБ) Відповідно до частини 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14 дійшов висновку, що звернення заявника, який не погоджується з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, залежно від їх мети, умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається: - усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов`язків, і до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності); - відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); - відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, в силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону. З змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21). Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України). Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. У даному випадку, звертаючись до суду першої інстанції зі скаргою на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Багінського А.О., кредитор АТ «Банк Кредит Дніпро» стверджував про те, що: - у період з листопада 2024 року по січень 2025 року ліквідатором не здійснено жодних дій в ліквідаційній процедурі ФГ «Колос»; - ліквідатор ФГ «Колос» арбітражний керуючий Багінський А.О. при надання кредиторами звітів та інформації про фінансовий стан і майно боржника відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ не дотримується строків, передбачених даною статтею; - внаслідок неправомірний дій арбітражного керуючого Багінського А.О. АТ «Банк Кредит Дніпро» було позбавлено права вирішального голосу та віднесено Банку до заінтересованих осіб щодо боржника. Втім, колегією суддів встановлено, що такі твердження АТ «Банк Кредит Дніпро» не є обґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи. Так, 01.11.2024 арбітражним керуючим Багінським А.О. надано до Господарського суду Одеської області звіт про свою діяльність у цій справі за період з 01.07.2024 по 31.10.2024 в якому детально вказано, які дії вчинялись ним в цей період, а також долучено докази на підтвердження вчинення таких дій (т.12 а.с. 1-250, т.13 а.с. 1-40). Також, як вбачається з протоколу судовому засідання від 04.11.2024, арбітражний керуючий Багінський А.О. приймав участь у судовому засіданні Господарського суду Миколаївської області по цій справі, надав власні пояснення, заперечення тощо (т.13, а.с. 41-51). 05.11.2024 арбітражним керуючим Багінським А.О. було скликано засідання комітету кредиторів (т.13, а.с. 107-109), 15.11.2024, за участю арбітражного керуючого Багінського А.О. проведено засідання комітету кредиторів, що підтверджується протоколом №4 засідання комітету кредиторів у цій справі (т.13, а.с. 101-104), який було надано до суду першої інстанції 22.11.2024 (т.13, а.с. 99-100). 12.12.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. приймав участь у судовому засіданні Господарського суду Миколаївської області по цій справі, надав власні пояснення, заперечення тощо, що вбачається з протоколу судового засідання (т.13, а.с. 130-138). 24.02.2025 арбітражним керуючим Багінським А.О. було подано до суду першої інстанції позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири у межах даної справи про банкрутство ФГ «Колос» (т. 18, а.с. 221-227). При цьому, судова колегія наголошує на тому, що у період з грудня 2024 по березень 2025 матеріали даної справи про банкрутство ФГ «Колос» перебували у Південно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку з апеляційним оскарженням арбітражним керуючим Глеваським В.В. ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024. В межах даних апеляційних оскаржень, арбітражний керуючий Багінський А.О. подавав заперечення на апеляційну скаргу АТ «Банк Кредит Дніпро» (т.14, а.с. 134-139). 04.03.2025 арбітражний керуючий Багінський А.О. надав до Господарського суду Одеської області звіт про свою діяльність в межах даної справи про банкрутство ФГ «Колос» за період з 01.11.2024 по 28.02.2025 (т. 16, а.с. 1-262). До вказаного звіту долучено, зокрема звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (т.16, а.с. 26-95). Судова колегія також наголошує на тому, що у наявних матеріалах справи містяться Акти інвентаризації розрахунків з кредиторами та дебіторами, інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей, інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків, інвентаризації наявності фінансових інвестицій, інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності, про результати інвентаризації грошових коштів, Інвентаризацій опис необоротних активів, запасів, об`єктів інтелектуальної власності, а також звіряльні відомості, які датовані 28.02.2025 (т. 16, а.с. 14-25). Слід також відзначити, що звіт ліквідатора ФГ «Колос» про роботу за період з 01.11.2024 по 28.02.2025 був схвалений комітетом кредиторів, що підтверджується протоколом №5 від 21.03.2025 (т.17, а.с. 37-42). Вищенаведене, на переконання колегії суддів спростовує твердження АТ «Банк Кредит Дніпро» про те, що у період з листопада 2024 року по січень 2025 року арбітражним керуючим Багінським А.О. не здійснено жодних дій в ліквідаційній процедурі ФГ «Колос». При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що АТ «Банк Кредит Дніпро» не наведено, які конкретно дії передбачені приписами ст.ст. 12, 61 КУзПБ арбітражний керуючий Багінський А.О., як ліквідатор ФГ «Колос», повинен був вчинити у названий період, однак не вчинив. З приводу твердження АТ «Банк Кредит Дніпро» про те, що арбітражний керуючий Багінський А.О. при наданні кредиторам звітів та інформації про фінансовий стан і майно боржника відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ не дотримується строків, передбачених даною статтею, колегія суддів зазначає таке. Як вбачається з наявних матеріалів справи, 28.04.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. надав до Господарського суду Одеської області звіт про свою роботу ліквідатора АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 29.02.2024 по 25.04.2024 (т.9, а.с. 69-84). 10.07.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. надав до Господарського суду Одеської області звіт про свою роботу ліквідатора АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 29.04.2024 по 30.06.2024 (т.10, а.с. 31-58). 01.11.2024 арбітражний керуючий Багінський А.О. надав до Господарського суду Одеської області звіт про свою роботу ліквідатора АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 01.07.2024 по 31.10.2024 (т.12, а.с. 4-16). 04.03.2025 арбітражний керуючий Багінський А.О. надав до Господарського суду Одеської області звіт про свою роботу ліквідатора АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 01.11.2024 по 28.02.2025 (т.16, а.с. 4-11). Слід також відзначити, що рішенням комітету кредиторів, оформленого протоколом №4 від 15.11.2024, схвалено звіт арбітражного керуючого Багінського А.О. за період з 01.07.2024 по 31.10.2024 (т.13, а.с. 101-104). Рішенням комітету кредиторів, оформленого протоколом №5 від 21.03.2025, схвалено звіт арбітражного керуючого Багінського А.О. за період з 01.11.2024 по 28.02.2025 (т.17, а.с. 37-42). Рішенням комітету кредиторів, оформленого протоколом №6 від 27.06.2025, схвалено звіт арбітражного керуючого Багінського А.О. за період з 01.03.2025 по 30.06.2025 (т.17, а.с. 224-226). Наведене, відповідно свідчить про те, що арбітражним керуючим Багінським А.О. здійснювалось звітування перед комітетом кредиторів, зокрема й за період в яких, як вважає АТ «Банк Кредит Дніпро», має місце бездіяльність ліквідатора, та такі звіти були схвалені комітетом кредиторів. З приводу твердження скаржника про те, що внаслідок неправомірний дій арбітражного керуючого Багінського А.О. АТ «Банк Кредит Дніпро» було позбавлено права вирішального голосу та віднесено Банку до заінтересованих осіб щодо боржника, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Як вже було вказано вище, 21.03.2025 відбулось засідання комітету кредиторів ФГ «Колос», оформлене протоколом №5. На вирішення порядку денного, у тому числі, було поставлено питання про щодо заінтересованості кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо боржника ФГ «Колос». За поясненнями ліквідатора, наведеним у вищевказаному протоколі засідання комітету кредиторів, Ленінським районним судом м. Миколаєва у справі №489/8598/23 було розглянуто позов АТ «Банк Кредит Дніпро» до Грабарчука Андрія Миколайовича про визнання недійсним договору відчуження квартири, яка належала відповідачу на праві власності, оскільки її відчуження відбулося під час існування простроченої заборгованості перед зазначеним кредитором. Рішенням суду від 25.10.2024 цей позов було задоволено. Пізніше ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на це рішення, в межах якої було зроблено спробу укладення мирової угоди між кредитором і Грабарчуком, що, проте, було відхилено апеляційним судом ухвалою від 20.12.2024. Надалі АТ «Банк Кредит Дніпро» відмовився від своїх позовних вимог, а також від рішення, прийнятого на його користь, і відмовився від вчинення остаточних заходів щодо повернення квартири. Це безпосередньо позначилося на можливості задоволення вимог інших кредиторів, і ось чому. Згідно з КУзПБ, учасник юридичної особи несе солідарну або субсидіарну відповідальність усім своїм майном, тому за рахунок цієї квартири могла бути частково погашена заборгованість кредиторів. ОСОБА_1 , як фізична особа, поручався за боргом ФГ «Колос» перед банком, отже, ризикував покрити цей борг також і за рахунок цієї квартири. Проте дії АТ «Банк Кредит Дніпро» свідчать про наявність позапроцесуальної змови: за ймовірною домовленістю із засновником боржника банк намагався зберегти позов, діючи на користь як власну, так і ОСОБА_1 , але не на користь процедури банкрутства. Таким чином, кредитор проявив заінтересованість відносно боржника та його засновника. Згідно з положеннями КУзПБ, а саме змін, що набули чинності з 1 січня 2025 року, якщо кредитор виявив заінтересованість (а заінтересованими особами вважаються ті, щодо яких існують обґрунтовані підстави вважати їх такими), то наслідки цієї заінтересованості передбачають, що такий кредитор позбавляється права вирішального голосу на зборах і комітетах кредиторів. Виходячи з викладеного, ліквідатор запропонував визнати АТ «Банк Кредит Дніпро» заінтересованим кредитором відносно боржника. За результатами розгляду даного питання, комітетом кредиторів прийнято рішення визнати АТ «Банку Кредит Дніпро» заінтересованим кредитором відносно боржника ФГ «Колос». Відповідно до частини першої статті 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - це: - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; - особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; - сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; - особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника. Крім того, аналіз значеної норми свідчить про те, що особа набуває статусу заінтересованої стосовно боржника як в силу вже наявного власного статусу (засновник, учасник, член сім`ї, подружжя тощо), так і за вчиненими діями чи бездіяльністю щодо боржника (внаслідок чого правочини внаслідок вчинення відповідних дій можуть бути визнані недійсними). Також колегія суддів враховує, що положення КУзПБ в редакції згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом (пункт 4-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ). Отже, положення зазначених змін до КУзПБ мають ретроспективну дію, і мають застосовуватися до справ, які вже перебувають у провадженні. Такі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №903/534/23 та від 05.02.2026 у справі №924/232/22. Відсутність в положеннях КУзПБ прямо визначеної процедури встановлення статусу заінтересованої особи у справах, провадження у яких відкрите до 01.01.2025 та в цей же період розглянуті вимоги конкурсних кредиторів - не перешкоджає розгляду відповідного клопотання та ухвалення за результатами його розгляду відповідного судового рішення в загальному порядку в межах провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії спрямовані на відновлення порушеного права та інтересу фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. У постанові від 11.11.2025 у справі №917/2142/24 Верховний Суд зазначив, що у разі зазначення кредитором у своїй заяві щодо обставин заінтересованості стосовно боржника (відповідна вимога запроваджена згідно із Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX, що набув чинності з 01.01.2025), або порушення перед судом іншим учасником (кредитором тощо) питання заінтересованості конкретно визначеного кредитора (кредиторів) стосовно боржника, суду належить дослідити докази та обставини справи на предмет наявності у кредитора відповідних критеріїв заінтересованості, зокрема наявності між кредитором та боржником такого зв`язку, який за законом вказує відповідний критерій (критерії) заінтересованості стосовно боржника. Тож, суд для визначення кредиторів заінтересованих стосовно боржника має отримати від кредиторів та інших осіб, дослідити та надати оцінку чималому обсягу інформації щодо самого боржника, його зав`язків, господарських операцій та посадових осіб. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що хоч КУзПБ прямо не визначає процедури встановлення статусу заінтересованої особи, але з вищенаведених висновків Верховного Суду вбачається, що це має відбувались в судовому порядку, із розглядом відповідного клопотання (заяви) судом, дослідженням доказів по справі та встановленням відповідного статусу за рішенням суду. В той же час, питання віднесення кредитора АТ Банк Кредит Дніпро до заінтересованих осіб було предметом розгляду саме комітетом кредиторів, як колегіального органу, уповноваженого представляти інтереси кредиторів у процедурі банкрутства. Відповідно, саме по собі внесення до порядку денного та прийняття комітетом кредиторів рішення щодо заінтересованості кредитора, не породжує безпосередніх правових наслідків у вигляді зміни обсягу процесуальних прав кредитора без належної судової оцінки. Колегія суддів також відзначає, що організації, внесення питань до порядку денного, голосування з питань порядку денного, носять організаційний характер та відноситься до компетенції комітету кредиторів, та перебувають поза контролем та компетенцією суду. Слід також відзначити, що у даному випадку, ані ліквідатор, ані комітет кредиторів не звертались до суду із відповідним клопотанням (заявою) про визнання АТ Банк Кредит Дніпро заінтересованою особою. Колегія суддів оцінює слушними та приймає до уваги наведені у запереченнях на скаргу АТ «Банку Кредит Дніпро» на дії (бездіяльність) ліквідатора, пояснення арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича, які зводяться до того, що станом на час проведення 21.03.2025 засідання комітету кредиторів ФГ «Колос», під час якого, в тому числі, було поставлено питання про щодо заінтересованості кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо боржника ФГ «Колос», була відсутня судова практика про вирішення питань щодо заінтересованості осіб стосовно боржника у справах про банкрутство на відповідній стадії, тому комітетом кредиторів було прийнято відповідне рішення з урахуванням приписів КУзПБ. В той же час, як вже було вказано вище, у постанові від 29.07.2025 у справі № 903/534/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність в положеннях КУзПБ прямо визначеної процедури встановлення статусу заінтересованої особи у справах, провадження у яких відкрите до 01.01.2025 та в цей же період розглянуті вимоги конкурсних кредиторів - не перешкоджає розгляду відповідного клопотання та ухвалення за результатами його розгляду відповідного судового рішення в загальному порядку в межах провадження у справі про банкрутство, якщо такі дії спрямовані на відновлення порушеного права та інтересу фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Отже, на думку апеляційного суду, ініціювання арбітражним керуючим питання щодо встановлення статусу заінтересованої особи кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» за таких обставин, не є та може підставою визнання таких дій ліквідатора неправомірними. Щодо зобов`язання ліквідатора ФГ «Колос» Багінського Артема Олександровича повторно винести на розгляд комітету кредиторів всі питання, що розглядались комітетом кредиторів з 21 березня 2025 року та провести їх за участю та з урахуванням права вирішального голосу АТ «Банку Кредит Дніпро», судова колегія зазначає наступне. Частиною 8 ст. 48 КУзПБ визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 3-1) визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом. У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор, у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів (ч.9 ст. 48 КУзПБ). Згідно з ч.11 ст. 48 КУзПБ засідання комітету кредиторів скликається та проводиться за правилами, визначеними для зборів кредиторів. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно (ч.3 ст. 48 КУзПБ). З огляду на наведені законодавчі приписи, скликання комітету кредиторів, визначення порядку денного, голосування відноситься саме до управлінських функцій комітету кредиторів, а суд, в свою чергу, не може підміняти його управлінські функції та переймати їх на себе. Господарський суд не вправі втручатися у діяльність комітету кредиторів поза межами розгляду конкретних рішень, оскаржених у встановленому порядку. Як вірно зазначено місцевим господарським судом, зазначена вимога скаржника є узагальненою та фактично спрямована на перегляд діяльності комітету кредиторів та прийнятих ним рішень, з якими не згоден скаржник. Крім того, скаржник не позбавлений права на загальних підставах звернутись з пропозицією до арбітражного керуючого про включення до порядку денного, необхідних на його думку, питань для розгляду на зборах комітету кредиторів. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні скарги АТ Банк Кредит Дніпро на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Багінського А.О. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність судового рішення та остаточний висновок. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2026 по справі №915/1243/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2026. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Принцевська Н.М. Суддя Філінюк І.Г.